Справа № 450/4107/23 Провадження № 2/450/1500/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н. Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про предмет позову : визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, що вчинений 15.03.2021 року приватним нотаріусом Хара Н. С., зареєстрований за № 12444,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович.
В позовній заяві просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 15.03.2021 р. приватним нотаріусом Хара Н. С., зареєстрований за № 12444 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс" заборгованості в розмірі 19 813, 90 коп., що виникла за Кредитним договором № 005-13502-240114 від 24.01.2014 року. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимошука Володимира Вікторовича від 02.06.2021 відкрито виконавче проваджения № 65654421. Виконавче провадження № 65654421 відкрито з примусового виконания виконавчого напису № 12444 виданого 15.03.2021 приватним погаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» заборгованість у розмірі 19 813, 90 гривень. Позивач вважає, що виконавчий папис № 12444 від 15.03.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. У виконавчому написі зазначено, що боржником допущено прострочення платежів за кредитним договором від 24.01.2014 року та стягнення заборгованості проводиться за період з 02.03.2019 по 27.01.2021 року, загальна сума стягнення у розмірі 19 813, 90 грн., з яких 13 835, 70 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 928, 20 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900, 00 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенями. Стягувачем у виконавчому написі зазначено ТОВ "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс". Позивач вказує, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, що є грубим порушенням Порядку вчинення виконавчих написів. Позивач зазначає, що дії приватного нотаріуса Хара Н. С., яка не перевірила безспірність заборгованості та достатність документів, які б підтверджували безспірність та обгрунтованість вимог ТОВ "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс" до позивача є незаконними та суперечать нормам ЗУ «Про нотаріат». Оскільки виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства та процедури вчинення виконавчих написів, тому просить визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає до виконання.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталію Станіславівну, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимира Вікторовича.
Роз'яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.08.2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; постановлено зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65654421 відкритому првиатним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В. В. на підставі виконавчого напису № 12444 вчиненого 15.03.2021 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс" заборгованості у розмірі 19 813, 90 грн.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12444, згідно якого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінрезерв Плюс" стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 005-13502-240114 від 24.01.2014 року, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", право вимоги від якого перейшло до ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА", право вимоги від якого перейшло до ТОВ "ФК "УНО КАПІТАЛ", право вимоги від якого перейшло до ТОВ " ФК "ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС", за період з 02.03.2019 по 27.01.2021 року, загальна сума стягнення у розмірі 19 813, 90 грн., з яких 13 835, 70 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 928, 20 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900, 00 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенями.
02.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем відкрито виконавче провадження за № 65654421 на підставі виконавчого напису № 12444, виданого 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінрезерв Плюс" заборгованості в сумі 19 813, 90 грн.
28.07.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем у межах виконавчого провадження за № 65654421 з примусового виконання виконавчого напису № 12444 від 15.03.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Відділі освіти, культури, туризму, молоді та спорту сільської ради Солонківської ОТГ.
Як вбачається з кредитного договору № 005-13502-240114 від 24.01.2014 року, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", такий укладений у письмовій формі на підставі Заяви № 005-13502-240114 від 24.01.2014 року, нотаріально не посвідчений.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України Про нотаріат). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно із підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .
Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , у тому числі в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Окрім того, згідно до правового висновку, викладеному в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
За вказаних обставин суд приходить висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, оскільки кредитний договір № 005-13502-240114 від 24.01.2014 року, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", нотаріально посвідчено не було.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000, 00 грн. Суд вважає, що наведена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, внаслідок її доведеності та обґрунтованості.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі № 904/4507/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, суду надано: 1) Договір про надання правової (правничої) допомоги № 20/07/2023 від 20.07.2023 року; 2) Додаткову Угоду № 2 від 14.08.2023 року до договору про надання правової (правничої) допомоги № 20/07/2023 від 20.07.2023 року; 3) Детальний опис робіт (наданих послуг) від 15.08.2023 року.
Згідно наданого договору вбачається, що між адвокатом Заставним Романом Андрійовичем та ОСОБА_1 , укладено договір про надання правової допомоги № 20/07/2023 від 20.07.2023 року.
Так, на виконання умов визначених розділом 4 Договору, укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони Договору погодили, що вартість послуг адвоката становить 6 000, 00 грн. - при розгляді справи в суді першої інстанції.
У той же час, суд зауважує на тому, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 26 червня 2019 року усправі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження №61-21442св19).
Таким чином, вартість фактично наданих послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму у розмірі 6 000, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі задоволення позову - на відповідача.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.
Визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, вчинений 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., зареєстрований в реєстрі за № 12444 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс" заборгованості в розмірі 19 813, 90 коп., що виникла за Кредитним договором № 005-13502-240114 від 24.01.2014 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн. за подання позовної заяви та 536, 80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрезерв Плюс" на користь ОСОБА_1 6 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія", код ЄДРПОУ 44109676, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 215.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 8, офіс. 301.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2023 року.
СуддяН. Б. Добош