ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/1930/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
18 грудня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування всього періоду праці ОСОБА_1 за трудовою книжкою НОМЕР_1 до страхового стажу;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №221250003596 від 05.01.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: - навчання в Полонському СПТУ - 5 з 01.09.1974 по 15.07.1976 (1 рік 10 місяців 15 днів; - з 28.10.1976 по 18.04.1978 на посаді токаря ремонтно - механічного цеху виробничого об'єднання "Хмельницькдорбудматеріали" (1 рік 5 місяців 21 дні); - з 22 квітня 1978 року по 27.04.1980 року службу в лавах Радянської Армії (2 роки 6 днів); - з 7 червня 1980 року по 16.01.1981 року на посаді слюсаря ремонтно - механічного цеху виробничого об'єднання "Хмельницькдорбудматеріали" (7 місяців 10 днів); - з 17 січня 1981 року по 24.12.1981 року навчання в Пярнусскій морехідній школі Міністерства морського флоту СРСР (11 місяців 8 днів); - з 22 грудня 1981 року по 29.12.1995 року на посаді токаря, комірника, моториста, моториста - токаря на судні, старшого моториста ГЕС на судні, токаря - комірника, моториста - токаря судна Естонського морського пароплавства (14 років 7 днів); - з 15.01.2004 по 06.04.2004 на посаді електрика ТОВ "Рембуд" (2 місяці 22 дні); - перебування на обліку Полонського районного центру зайнятості: з 18.04.1996 по 17.10.1996 (6 місяців); з 18.04.1997 по 18.07.1997 (3 місяці 1 день); з 18.04.1998 по 11.07.1998 (2 місяці 24 дні ); з 01.09.1998 по 27.02.1999 (5 місяців 27 днів); з 14.04.2004 по 07.06.2004 (1 місяць 24 дні); з 07.07.2004 по 08.04.2005 (9 місяців 2 дні);
- призначити, здійснити нарахування й виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 27.12.2022.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року позов задоволено частково.
Зокрема, судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №221250003596 від 05.01.2023 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи позивача з 17.01.1981 по 29.12.1995 до страхового стажу і призначити позивачу пенсію за віком з 27.12.2022.
У задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору.
Враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, а також наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, 27.12.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При зверненні за призначенням пенсії за віком позивач надав, зокрема, трудову книжку серія НОМЕР_2 від 15.11.1976, атестат №8971 від 14.07.1976, військовий квиток серії НОМЕР_3 , довідку №53-13/15 від 12.03.2018 про період роботи з 22.12.1981 по 29.12.1995, видану ОА "Естонським морським судноплавством".
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке рішенням № 221250003596 від 05.01.2023 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0210-8/2257 від 10.01.2023 позивача повідомлено про прийняте рішення та зазначено, що тривалість страхового стажу становить 8 років 4 місяці 29 днів, оскільки не враховано період роботи в Естонській Республіці з 22.12.1981 по 29.12.1995 згідно довідки від 12.03.2018 № 53-13/15, як такого, що не підтверджений компетентними органами відповідної країни.
Позивач, вважаючи свої права на призначення пенсії порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що документи, що були надані позивачем із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції в частині задоволених вимог та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України регламентовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Згідно положень статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За правилами п.п. 1.1 п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Крім того, у п. 3 Порядку зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Як встановлено зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 15.11.1976, в останній міститься інформація, що позивач:
1) 17.01.1981 зарахований курсантом Пярнуської морехідної школи на підставі Наказу №24-б від 14.01.1981, а 24.12.1981 направлений в розпорядження відділу кадрів Естонського морського пароплавства по закінченню навчання на підставі Наказу №591-б від 02.12.1981 (записи №8-9, арк. спр. 14, зворот);
2) 22.12.1981 прийнятий мотористом Естонського морського пароплавства (в подальшому токарем, токарем комірником, мотористом - токарем на судні, старшим мотористом ГЕС на судні) на підставі Наказу №980 від 29.12.1981, а 29.12.1995 трудовий договір розірвано (записи №11-17, арк. спр. 14 зворот, 15).
Наведені періоди також підтверджуються Довідкою генерального директора АО "Естонське морське пароплавство" від 12.03.2018 № 53-13/15.
При цьому, судом першої інстанції достеменно встановлено, а відповідачем не спростовано, що вказані документи були надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії, і наразі останні містили всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.
Відповідно до розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №221250003596 від 05.01.2023 загальний страховий стаж позивача становить 8 років 4 місяці 29 днів, а з врахуванням спірних періодів, а також періодів, що були враховані відповідачами, стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, складає понад 23 роки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку із досягненням позивачем відповідного віку (63 роки) та наявністю необхідного стажу роботи, останній набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
При цьому, відповідачами ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.
Враховуючи проаналізовані норми законодавства, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування до стажу позивача спірного періоду роботи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до невідповідності судового рішення матеріалам справи та вимогам закону.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
В даному випадку, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують наявність правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та такими, що спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та є такими, що не потребують окремої оцінки судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.