ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 283/270/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Хомич В.М.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
15 грудня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов по справах про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коломієць І.С., який діє в інтересах позивача на підставі Ордера на надання правової допомоги серії КС №909541, звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому просив визнати протиправними та скасувати 272 постанови по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
12.09.2023 через систему Електронний суд від представника позивача - адвоката Коломійця І.С. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що позивач звернувся до Конституційного Суду України з конституційною скаргою № 18/277 від 21.08.2023 щодо перевірки на відповідність статті 1, частині другій статті 3, статтям 8, 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частині шостій статті 55, першому реченню статті 59, статті 61 Конституції України (конституційність) приписів частини першої статті 14-3, окремих приписів частини другої статті 33, частини другої статті 132-1, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовано в автоматичному режимі. Наразі скарга розподілена судді доповідачу. Окрім того, Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ОСОБА_2 (№ 18/223 від 04.07.2023) про невідповідність частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення частині другій статті 61, частині першій статті 62 Конституції України.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року клопотання представника позивача - адвоката Коломійця Ігоря Сергійовича про зупинення провадження у справі задоволено частково.
Зупинено провадження у справі № 283/270/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов по справах про накладення адміністративного стягнення до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 за №18/223 від 04.07.2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В решті клопотання - відмовлено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, представником Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подано апеляційну скаргу в якій, з підстав порушення судом норм матеріального права просила скасувати її та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволення заяви та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи. В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України (постанова ВС №826/25204/15 від 12.12.2019).
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до закріпленого у ч.1 ст.58 Конституції України принципу щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього (абзаци 2,3 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99). При цьому положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99).
Таким чином, закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення, за виключенням надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом'якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи (ст.58 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99).
Так, предметом спору у справі, що розглядається, є оскарження постанови про притягнення позивача фізичної особи до адміністративної відповідальності. Позовна заява обґрунтована, зокрема, і тим, що ст.14-3 КУпАП, яка визначає позивача як суб'єкта відповідальності за адміністративне правопорушення, є неконституційною. Разом з тим, Законом України «Про Конституційний Суд України» визначено, що до виключної компетенції Конституційного Суду України віднесено вирішення питань щодо відповідності положень законів Конституції України.
Водночас, представником позивача надано докази, що Конституційним Судом України відкрито провадження за конституційною скаргою ОСОБА_2 (№18/223 від 04.07.2023) про невідповідність частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення частині другій статті 61, частині першій статті 62 Конституції України.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до набрання рішенням Конституційного суду України законної сили за наслідками розгляду даної скарги, оскільки у разі задоволення скарги та визнання такою, що не відповідає Конституції України ч.1 ст.14-3 КУпАП, виникнуть підстави для надання вказаній у ній нормі права ретроактивної дії, що виключатиме притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою.
Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що прийняте судом першої інстанції рішення не відповідає завданням адміністративного судочинства, адже відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень колегія суддів зауважує, що з урахуванням положень п.5 ч.2 ст. 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що набрання рішенням Конституційного суду України законної вплине на наслідки розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням ОСОБА_2 за №18/223 від 04.07.2023.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.