Справа № 756/2960/23 Головуючий в суді І інстанції Шевчук А.В.
Провадження № 22-ц/824/13159/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(у порядку письмового провадження)
18 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона 29 січня 2022 року, будучи вагітною, уклала з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Попередній договір №29П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт».
Попереднім договором передбачено, що сторони приймають на себе зобов'язання у термін з 22 до 32 тижнів вагітності Пацієнта (у разі спостереження вагітності в Медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижнів вагітності Пацієнта (у разі спостереження вагітності в інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Стандарт», на умовах якого Пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу.
На виконання вимог п.1.4. Попереднього договору позивачем було сплачено 65 149 грн., про що свідчить відмітка «Сплачено 29.01.22 р.» на рахунку-фактурі №70919.
У відповідності до п.1.1 Попереднього договору між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 06 лютого 2022 року укладено Договір №110Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт».
Позивач вказує, що через початок війни росії проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року, задля безпеки свого життя та здоров'я і безпеки ще ненародженої на той час дитини, позивач народжувала дитину у іншому регіоні України. Таким чином послуг за Договором №110Р/02/2022 від 06 лютого 2022 року відповідачем не було надано.
Відповідно до умов п. 10.1 Договору, дія Договору припиняється у разі, якщо неможливість виконати Договір Медичним закладом виникла з вини Пацієнта (Пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої Медичним закладом медичної допомоги.
Позивач зазначає, що зверталася до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з вимогою про повернення сплачених нею за договором коштів, а відповідач підтвердив прийняття такої заяви та повідомив, що поверне її кошти, однак медичний заклад не зазначив конкретних строків повернення та у подальшому не виконав Досудову вимогу про повернення цих коштів.
Також позивачем був наданий розрахунок втрат від інфляції та 3% річних за період з 20 липня 2022 року по 03 березня 2023 року.
На виконання вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК позивачем заявлений попередній розрахунок суми судових витрат та його обґрунтування.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 71 535 грн. 13 коп. (65 149 грн. - сплачених за Попереднім договором №29П/01/2022; 5 170 грн. 61 коп. - втрат від інфляції згідно ч. 2 ст.625 ЦК України; 1 215 грн. 52 коп. - 3% річних згідно з ч. 2 ст.625 ЦК України), судові витрати на професійну правничу допомогу, які будуть понесені позивачем в ході розгляду справи, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 64 449 гривень, частину сплаченого судового збору у розмірі 967 гривень 25 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень. У задоволенні решти частини вимог позову - відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням в частині задоволених вимог, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подало апеляційну скаргу, в якій просить його в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року і його продовження по сьогодення, у зв'язку із агресією російської федерації проти України, стало обставиною непереборної сили для апелянта та таким, що унеможливило виконання своїх обов'язків перед позивачем, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень у результаті проведення активних бойових дій, а тому ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» вимушено було призупинити роботу у Пуща-Водиці та не приймати пацієнтів з 06 березня 2022 року до 01 вересня 2022 року включно.
Крім того, зазначає, що Торгово-Промисловою палатою України 28 лютого 2022 року листом №2024/02.0-7.1 агресію російської федерації проти України віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та підтверджено, що такі обставини з 24 лютого 2022 року до офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням /обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Апелянт вважає, що з огляду на дію воєнного стану на території України та дію форс-мажорних обставин на весь період воєнного стану, зобов'язання сторін подовжуються на цей період та, відповідно, у особи, перед якою це зобов'язання має бути виконано (позивача), ще не виникло порушене право, а тому і відсутні правові підстави для захисту порушеного права в судовому порядку, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., то апелянт заперечує, вважаючи цю суму завищеною, а з урахуванням незначної складності справи, критерій розумності вказує, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції цілком відповідає сумі в 3 000 грн.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити її без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2022 року між з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Попередній договір №29П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт» (а.с. 13-14 т.1).
Відповідно до п.1.1. Попереднього договору Сторони приймають на себе зобов'язання у термін з 22 до 32 тижні вагітності Пацієнта (у разі спостереження вагітності в Медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності Пацієнта (у разі спостереження вагітності в інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Стандарт», на умовах якого Пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів Пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього (а.с. 13 т.1).
Згідно з п. 1.4. Попереднього договору при підписанні даного Попереднього договору Пацієнт здійснює на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 65 149, 00 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто сорок дев'ять гривень 00 коп.), що дорівнює ціні/вартості послуг Медичного закладу за Основним Договором (Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт») (а.с. 13 т.1).
Пунктом 1.6. Попереднього договору передбачено, що грошові кошти, сплачені пацієнтом у якості Авансового платежу за даним Попереднім Договором, зараховуються в рахунок оплати ціни послуг Медичного закладу за Основним договором (а.с. 13 т.1).
Відповідно до рахунку-фактури №70919 від 29 січня 2022 року загальна вартість послугстановила 65 149 грн. та була сплачена 29 січня 2022 року, про що свідчить відмітка «Сплачено» з підписом (а.с. 32 т.1).
06 лютого 2022 року між з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Договір №29П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт» (а.с. 15-22 т.1).
Згідно з п. 3.1. Договору Медичний заклад зобов'язується надати якісну та кваліфіковану медичну допомогу Пацієнту в межах цього Договору (а.с. 17 т.1).
Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, які сторони не могли передбачити і, що перешкоджають сторонам виконати свої обов'язки. До таких обставин віднесено, зокрема, війну та воєнні дії (а.с. 20-21 т.1).
Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини, внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 договору повинна проінформувати про це іншу сторону, а також підтвердити належним чином цей факт (а.с. 21 т.1).
Згідно зп. 10.1 Договору дія Договору припиняється у разі, якщо неможливість виконати Договір Медичним закладом виникла з вини Пацієнта (Пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої Медичним закладом медичної допомоги (а.с. 21 т.1).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан, який діє на день ухвалення рішення. 24 лютого 2022 року в Україні розпочалися бойові дії, зокрема у м.Києві.
Через бойові дії роботу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з 06 березня 2022 року по 01 вересня 2022 року було призупинено.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, позивач народила дитину у іншому медичному закладі, а відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28 квітня 2022 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вінниця, батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 33 т.1).
Заяву ОСОБА_1 про повернення коштів з причини не надання послуг від 10 червня 2022 року було надіслано відповідачу засобами електронної пошти 10 червня 2022 року (а.с. 33 т.1).
Згідно з описом цінного листа, накладної №0420300324095 та звітом перевірки статусу відстеження накладної досудова вимога ОСОБА_1 до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про повернення грошових коштів у розмірі 65 149 грн. була надіслана на поштову адресу відповідача 22 лютого 2023 року та відправлення вручено особисто 24 лютого 2023 року (а.с. 51-52 т.1).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення грошових коштів в сумі 64 449 грн., оскільки позивачем заявлено вимоги про повернення коштів у зв'язку з припиненням зобов'язання на умовах, передбачених договором, а обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, але не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про причини невиконання умов договору, колегія суддів враховує, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об'єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації, проте, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки те, що внаслідок бойових дій ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зазнало значних матеріальних втрат не звільняє сторін договору від виконання його умов.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обґрунтованих заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу відповідачем в апеляційній скарзі надано не було.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: