КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/3797/21
Провадження № 22-ц/824/18200/2023
УХВАЛА
18грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В. В.,-
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 25 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення з посиланням на поважність причин його пропуску, а саме на те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення нею не було отримано, вона дізналась про нього 27 жовтня 2023 року при ознайомленні з матеріалами справи та отриманні копії рішення її представником, що підтверджується розпискою на внутрішній стороні обкладинки в кінці першого тому справи, а апеляційну скаргу подано до суду 25 листопада 2023 року, а відтак, на її думку, строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи,20 квітня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києвазареєстровано за вхідним номером 27481 відзив з додатками ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначила, що 30 березня 2021 року фактично отримала поштою замовний лист з ухвалою про відкриття провадження у справі (а.с.39-45 т.1).
Також 01 червня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва зареєстровано за вхідним номером 36989 відзив №2 з додатками ОСОБА_1 (а.с. 47-56 т.1).
Будь-які докази, що ОСОБА_1 намагалася дізнатись про стан відомого їй судового провадження та отримати копію судового рішення, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Європейський суд з прав людини також зазначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, судом встановлено, що оскаржуване рішення було постановлено судом 31серпня 2022 року, а апеляційну скаргу подано 25листопада2023 року, тобто, більше, ніж через рік після її постановлення. При цьому, апелянт був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні.
Суд наголошує, що, відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію апелянтом своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, апелянт не надав.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 лютого 2019 року у справі № 522/19161/15-ц.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року-відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді