КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 363/4633/23
номер провадження 22-ц/824/15099/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: відповідач ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Заматова Романа Валерійовича
на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2023 року /суддя Котлярова І.Ю./
у справі за заявою адвоката Заматова Романа Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову,
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостак Олександр Анатолійович, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана цивільна справа.
Разом із позовом до суду надійшла заява адвоката Заматова Романа Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1073088032218 та заборонити передавати вказану квартиру в іпотеку або забезпечувати будь-які зобов'язання відповідача.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено. /а.с. 110-113/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - Заматов Р.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, задовольнивши заяву про забезпечення позову.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що квартира - предмет спору у січні 2017 року була продана невстановленими особами, неодноразово, за підробленим підписом позивача, за його відсутності на території України, за значно заниженою ціною. За даним фактом порушено кримінальну справу. Отже, висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів можливого утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову є хибними, а заява про забезпечення позову є обґрунтованою.
ОСОБА_1 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність її доводів. Вказував, що спірну квартиру придбав законно, правочин посвідчено нотаріально і зареєстровано у відповідному реєстрі. Сам позов є зловживанням правами та є безпідставним.
Апелянт та треті особи в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та його представника, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням заяви про забезпечення позову, на підставі наступного.
Постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції керувався ст. 149 ЦПК України, про те, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд першої інстанції дійшов висновків, що подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження квартири на користь третіх осіб чи передання її в іпотеку і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду. Заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, оскільки до заяви не долученого жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість відчуження відповідачем чи іншими особами спірної квартири, а також доказів, які б підтверджували, вчинення таких дій на момент звернення заявником до суду із даною заявою. З долученої до матеріалів заяви роздруківки з веб-сайту оголошень не можливо достовірно встановити про намір відповідача чи інших осіб на відчуження спірної квартири.
Окрім того, представник заявника у поданій заяві посилається на те, що квартира вибула із власності заявника поза його волею, однак жодних доказів на підтвердження своїх доводів суду не надає, враховуючи той факт, що заявник дізнався, про те, що в належній йому квартирі проживають інші люди в березні 2021 року, тобто будучи з березня 2021 року обізнаним про дані обставини, із такою заявою звернувся до суду виключно в серпні 2023 року.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так, позивач у заяві про забезпечення позову вказував на обґрунтований ризик неможливості виконати рішення суду, в разі його задоволення, у зв'язку з чим необхідно забезпечити позов. У заяві було вказано про те, що 12.01.2017 спірна квартира була продана невстановленими особами ОСОБА_5 за допомогою підроблення підпису позивача, в той час коли позивач був відсутній на території України. Квартиру продають за 147 480 грн., при її ринкової вартості 1 500 000 грн. Через п'ять днів, 18.01.2017, квартиру знову продають ОСОБА_7 , яка в подальшому змінює своє ім'я на ОСОБА_7 01.08.2019 квартиру знову продають ОСОБА_1 .
По факту незаконного заволодіння майном порушена кримінальна справа. В межах кримінальної справи проведена почеркознавча експертиза, висновки якої підтвердили факт підроблення підпису позивача.
Отже, неодноразовий продаж спірної квартири, за заниженою ціною, з урахуванням встановлення підробки підпису позивача у межах кримінальної справи вже є достатнім обґрунтуванням припускати те, що предмет позову може бути вкотре проданий.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі ст. З ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавець таким чином дає особам, які беруть участь у справі, можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.
Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Важливо, аби особа, клопотавши про застосування певних заходів забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Апеляційний суд доходить висновків, що вказані умови заявником дотримані, а тому заява підлягає задоволенню.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу щодо законності придбання спірної квартири апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що вказані обставини підлягають встановленню при розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, з відповідача на користь апелянта підлягає стягненню 536, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Заматова Романа Валерійовича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2023 року - задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2023 року - скасувати, задовольнивши вимоги заяви.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1073088032218 та заборонити передавати вказану квартиру в іпотеку або забезпечувати будь-які зобов'язання відповідача.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 536, 80 грн.
Стягувач: ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;
Боржник: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Постанова підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення постанови до виконання три роки.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: