КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2023 задоволено клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою у арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 57 діб, тобто до 18.12.2023 включно.
Ухвалено строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання тобто з 22 год. 55 хв. 20.10.2023 до 22 год. 55 хв. 18.12.2023.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового
_____________________________________________________________________________
Справа № 369/17312/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10 .
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6840/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, посилаючись на те, що єдиною підставою для обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винувати у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
На переконання захисника, органом досудового розслідування не доведено, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, зокрема ОСОБА_6 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, родину, яка складається із сина ОСОБА_11 та матері ОСОБА_12 , раніше не судимий, позитивно характеризується, а також у повній мірі усвідомлює наслідки переховування від слідства і суду.
Апелянт вказував на те, що ОСОБА_6 не має потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, оскільки зацікавлений у встановлені об'єктивних обставин кримінального провадження та готовий нести відповідальність за ті дії, які він вчинив.
Крім того, у даному кримінальному провадженні відсутні безпосередньо свідки події.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, унеможливить будь-який тиск на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111310003102 від 18.10.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у вечірній час 16.10.2023 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не вдалося за можливе, перебуваючи в гаражному приміщенні, що знаходиться на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході розвитку якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що нанесення ударів тупим предметом по голові є життєво-небезпечним для життя людини, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті, взявши до рук невстановлений в ході досудового розслідування тупий предмет, наніс ОСОБА_13 чотири удари тупим предметом в область голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння основи черепа, внаслідок отримання яких ОСОБА_13 помер на місці події.
Після цього у ОСОБА_6 виник злочинний план, щодо приховування вбивства. Впевнившись, що ОСОБА_13 мертвий, з метою реалізації свого злочинного плану щодо приховування вбивства, ОСОБА_6 поклав тіло ОСОБА_13 в багажне відділення автомобіля «Honda Accord» червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та 18.10.2023 близько 11 години 45 хвилин, виїхав в напрямку с. Жорнівка Фастівського району Київської області, де в лісосмузі, неподалік від зазначеного села, з метою доведення свого злочинного плану до кінця, дістав з багажного відділення автомобіля труп ОСОБА_13 та поклав його на землю, після чого поїхав з місця події в невстановленому напрямку.
Згідно даних протоколу затримання від 20.10.2023, цього ж дня о 22 год. 55 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
21.10.2023 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 115 КК України.
23.10.2023 слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням, погодженим прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , в якому просила застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою у арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 57 діб, тобто до 18.12.2023 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні,
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який не одружений, з середньою освітою, офіційно не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань потерпілих, свідків та експертів безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні зі свідками, яким відомі обставини інкримінованого злочину, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, родину, яка складається із сина ОСОБА_11 та матері ОСОБА_12 , раніше не судимий, позитивно характеризується, а також у повній мірі усвідомлює наслідки переховування від слідства і суду, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, не спростовують висновки про можливість підозрюваного вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3