КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2023 залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , в порядку статті 303 КПК України на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022000000001415 від 18.10.2022.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника та скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022000000001415 від 18.10.2022,посилаючись на те, що стороною захисту слідчому судді надано достатньо доказів, які підтверджують відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
_____________________________________________________________________________________Справа № 761/22462/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/7251/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
05.12.2023 від захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник навів доводи аналогічні раніше поданої апеляційної скарги та вказував на те, що сторона обвинувачення двічі намагалася вручити ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру, однак не зробила цього у встановленому законом порядку.
Так, 01.02.2023 детектив прибув на територію ПрАТ "Полтавський ГЗК" для проведення обшуку з подальшим врученням повідомлення про підозру, однак ОСОБА_6 в той час вже не було на території підприємства. При цьому, орган досудового розслідування вчинив спробу вручення підозри головному юрисконсульту ПрАТ "Полтавський ГЗК" для подальшої передачі ОСОБА_6 , та останній відмовився від отримання зазначеного документа.
Також, цього ж дня детектив прибув до особистого помешкання ОСОБА_6 у Київській області, де на час його прибуття перебувала лише дружина ОСОБА_6 , та спробував вручити їй письмове повідомлення про підозру для подальшої передачі чоловіку, однак остання відмовилася від отримання.
02.02.2023 ОСОБА_6 , дізнавшись про спробу вручити йому повідомлення про підозру, надіслав до Бюро економічної безпеки та Офісу Генерального прокурора лист, в якому повідомив свої анкетні дані та запропонував викликати його для проведення відповідної процесуальної дії у спосіб, передбачений КПК України.
03.02.2023 о 21 год. 54 хв. ОСОБА_6 зупинено на блокпосту у м. Києві та вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, датоване 03.02.2023, про що є відповідна відмітка ОСОБА_6 про отримання.
Таким чином, вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри не може мати жодних процесуальних наслідків, оскільки 01.02.2023 ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, що не враховано слідчим суддею.
Апелянт звертав увагу на те, що слідчим суддею не надано оцінку допустимості окремих доказів, які стали підставою для повідомлення ОСОБА_6 про підозру.
Зокрема, висновок аналітичного дослідження ДПС від 28.10.2022 не може вважатися допустимим доказом, оскільки дослідження проведено поверхнево та однобоко, із численними порушеннями процедури проведення такого роду досліджень, а також без урахування положень чинного, у досліджуваний період здійснення господарської діяльності підприємства, податкового законодавства.
Також недопустимим доказом, на думку захисника, є висновок експертів КНДІСУ Міністерства юстиції України № 28110/22-34/28111/22-72/28112/22-71/2674-2678/23-71/2679-2686/23-7 від 31.01.2023, оскільки експертиза проведена за межами спеціальних знань експертів, не надано звіт спеціалістів інституту імені Францевича НАН України та сам висновок КНДІСУ не містить підпису зазначених спеціалістів. Також органом досудового розслідування допущено порушення під час відібрання зразків, у зв'язку із чим відібрані проби є нерепрезентативними та не можуть у подальшому використовуватися для цілей кримінального провадження.
Крім того, на запит сторони захисту проведено рецензування зазначеного вище висновку, за результатами якого судові експерти-рецензенти констатували, що судова експертиза матеріалів, речовин та виробів фактично не проведена, оскільки експерт ОСОБА_11 не провів власного дослідження, вийшов за межі своєї компетенції, помилково оцінив висновок Звіту про виконання дослідження від 19.12.2022, виконаний спеціалістами Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України.
Прокурори Офісу Генерального прокурора, достовірно знаючи про наявність провадження № 22020000000000032 від 26.02.2020, замість виділення матеріалів, зареєстрували нове кримінальне провадження за № 42022000000001415 від 18.10.2022. При цьому, як вбачається з відповідного рапорту про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, погодженого виконувачем обов'язків Генерального прокурора ОСОБА_12 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.10.2022, підставою для внесення відомостей були виявлені факти начебто порушень з боку службових осіб ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", і жодної згадки про ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" не зазначено.
Захисник вважав, що у разі встановлення порушень з боку ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" орган досудового розслідування мав зареєструвати нове кримінальне провадження.
Епізоди кримінальних правопорушень щодо службових осіб ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та службових осіб ПрАТ "Полтавський ГЗК", не пов'язані між собою ні за часом, ні за місцем вчинення, ані за сумою можливих збитків тощо, а тому збирання доказів відбулося поза межами кримінального провадження.
Стороні захисту не надано постанови про визначення слідчої групи за період з 18.10.2022 до 31.01.2023, що на думку захисниа, ставить під сумнів наявність у службових осіб Бюро економічної безпеки повноважень на проведення досудового розслідування у цей період.
Аналогічно стороні захисту не надавалися відповідні постанови про призначення експертизи та залучення спеціаліста стороною обвинувачення. Разом з тим, зі змісту супровідного листа до висновку аналітичного дослідження ДПС та висновку експертів вбачається, що такі документи виготовлені на підставі постанови т.в.о. заступника керівника Головного підрозділу детективів - керівника Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_13 , яка не є уповноваженою особою на проведення досудового розслідування, згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, апелянт вважає, що докази сторони обвинувачення отримані із порушенням норм КПК України та не можуть бути використані для підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 .
У змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, а матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, в діянні підозрюваної особи, та яка б виключала сумніви щодо того, що кримінальне правопорушення вчинене саме підозрюваною особою.
Органом досудового розслідування не підтверджено суму збитків у даному кримінальному провадження.
Повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відрізняються сумою нібито встановлених збитків, зокрема розбіжність складає понад 180 000 000 гривень, однак усі докази, на які слідство посилається, отримані слідством ще до дати складання повідомлення про підозру.
Апелянт звертав увагу на те, що ПрАТ "Полтавський ГЗК" не отримано податкового повідомлення-рішення, яке стосується нарахування та сплати рентної плати за користування надрами, а тому, враховуючи положення п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України, сума податкового зобов'язання зі сплати рентної плати за користування надрами вважається узгодженою.
Крім того, листом Головного управлінням ДПС в Полтавській області від 21.04.2023 № 13617/6/16-31-13-06-07, підтверджено відсутність податкового боргу ПрАТ "Полтавський ГЗК" у період з 01.01.2018 по 31.12.2021 по сплаті рентної плати за користування надрами. Також у листі від 03.05.2023 № 15447/6/16-31-04-01-09 вказано, що по у період з 01.01.2018 по 01.01.2023 податкові повідомлення-рішення ПрАТ "Полтавський ГЗК" по сплаті рентної плати за користування надрами не виносилися, що підтверджується листом від 27.04.2023 № 2582/6/32-00-50-01-12 Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Також Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у листі від 10.05.2023 № 2763/6/32-00-50-01-12 поінформовано щодо невстановлення заниження ПрАТ "Полтавський ГЗК" податкового зобов'язання по сплаті рентної плати за користування надрами у період з 2022 року.
Таким чином, на переконання апелянта, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відсутня.
У діяннях ОСОБА_6 відсутній корисливий мотив, оскільки він є найманим працівником, його заробітна плата не залежить від кількості сплачених підприємством, на яке він працює, податків чи отриманого підприємством прибутку. Органом досудового розслідування не надано доказів, які б свідчили про отримання ОСОБА_6 будь-яких матеріальних благ за результатами інкримінованих йому злочинів.
З формулювання підозри за ч. 1 ст. 366 КК України не зрозуміло, яка форма вчинення злочину інкримінується ОСОБА_6 , і яким чином він підробив документи, які подаються в електронній формі через систему програмного забезпечення.
Крім того, обґрунтованість підозри також спростовується висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3553- Е від 23.02.2023 та науковим висновком про проведення дослідження щодо зміни мінеральних форм корисних копалин (залізної руди), їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури в результаті їх збагачення ПрАТ "Полтавський ГЗК" у період з 01.04.2017 по теперішній час, проведеного Київським національним університетом імені Тараса Шевченка Навчально-науковим інститутом "Інститут геології". Зі змісту вказаних досліджень слідує, що у процесі переробки підприємством залізної руди якісні зміни мінеральних форм, агрегатно-фазового стану та кристалохімічної структури корисних копалин відбуваються, а первинна переробка залізистих кварцитів завершується на етапі її дроблення на дробарній фабриці.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи підозрюваного ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001415 від 18.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
01.02.2023 у межах кримінального провадження № 42022000000001415 старшим детективом другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_14 складено повідомлення про підозру, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 , про підозру ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів вособливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України; та у службовому підробленні, тобто видачі завідомо неправдивих офіційних документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 366 КК України.
03.02.2023у межах кримінального провадження № 42022000000001415 старшим детективом другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_14 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 , про підозру ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. З ст. 212 КК України; та у службовому підробленні, тобто видачі завідомо неправдивих офіційних документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 366 КК України.
26.06.2023 захисник ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та підозру ОСОБА_6 , вручене 03.02.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000001415 від 18.10.2022.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2023 залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 .
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.02.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000001415 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, за формою та змістом вказані повідомлення відповідають вимогам ст. 277 КПК України, та містять усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 із зазначенням часу, місця їх вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Посилання апелянта на недотримання органом досудового розслідування порядку вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, з тих підстав, що 01.02.2023 ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, а відтак, на переконання апелянта, вручення останньому повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.02.2023 не може мати жодних процесуальних наслідків, ретельно перевірялися колегією суддів під час апеляційного розгляду, але не знайшли свого підтвердження.
Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно частини 1 якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Як убачається із матеріалів судового провадження, та фактично не заперечується захисником у поданій скарзі та апеляційній скарзі, складене та підписане 01.02.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у зв'язку із відсутністю ОСОБА_6 , надавалось для передачі головному юрисконсульту ПрАТ "Полтавський ГЗК" ОСОБА_16 в приміщенні ПрАТ "Полтавський ГЗК" о 17 год. 45 хв., однак останній, у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відмовився від його отримання, що зафіксовано на відеокамеру, про що свідчить письмова помітка детектива на копії письмового повідомлення про підозру від 01.02.2023.
Крім того, 03.02.2023 о 21 год. 45 хв. вказане повідомлення про підозру вручено особисто ОСОБА_6 .
Таким чином, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування вжито вичерпних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 01.02.2023 в день його складення.
При цьому, доводи апелянта про те, що оскільки повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 не в день його складення, а 03.02.2023, що на переконання захисника, не тягне за собою процесуальних наслідків для ОСОБА_6 , колегія суддів вважає безпідставними.
Частиною першою ст. 278 КПК України фактично визначено різні строки вручення повідомлення про підозру, та визначено дії слідчого чи прокурора у випадку неможливості вручення повідомлення про підозру в день його складання. Зокрема для особи, яка не перебуває під вартою, строк вручення повідомлення про підозру залежать від наявності реальної можливості здійснити таке вручення у день складання повідомлення.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, доводи сторони захисту стосовно порушення порядку вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру є необґрунтованими.
Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що повідомлення про підозру складено без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованих діянь, посилання на відсутність доказів на підтвердження розміру збитків, відсутність у ПрАТ «Полтавський ГЗК» податкового боргу, відсутність у ОСОБА_6 корисливого мотиву та інших елементів складів злочинів, доводи про допущені стороною обвинувачення порушення при реєстрації кримінального провадження, а також про неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, зокрема висновку аналітичного дослідження ДПС від 28.10.2022, висновку експертів КНДІСУ Міністерства юстиції України від 31.01.2023, фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що стороні захисту не надано постанови про визначення слідчої групи за період з 18.120.2022 до 31.01.2023, постанови про призначення експертизи та залучення спеціаліста стороною обвинувачення, фактично зведені до незгоди із діями та бездіяльністю органу досудового розслідування, які можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, та не можуть бути предметом судового розгляду під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3