ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/8881/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) про:
- визнання протиправними дій НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у неповідомленні НОМЕР_4 прикордонного загону імені героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року;
- зобов'язання НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) направити до НОМЕР_4 прикордонного загону імені героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про участь ОСОБА_1 а у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у неповідомленні НОМЕР_4 прикордонного загону імені героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року; зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) направити до НОМЕР_4 прикордонного загону імені героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (Військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України).
З березня 2022 року молодший сержант ОСОБА_1 виконував бойові завдання на ділянці НОМЕР_2 прикордонного загону. Фактично позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ).
В той же час, у вказаний період службового відрядження, позивач перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_3 .
Молодший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2023 року № 5087 (додаток №1 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30. 07.2022 року № 329-АГ (пункт 5)).
Позивач вважає, що НОМЕР_2 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) в порушення вимог чинного законодавства не направив до НОМЕР_4 прикордонного загону списки про безпосередню участь позивача у бойових діях, що призвело до неповної виплати грошового забезпечення військовослужбовцю та стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, 573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ № 392-АГ)
Так згідно пункту 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, шо для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).
09.12.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ №628/8/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ № 628-АГ), який застосовується з 01.12.2022 та в подальшому врегульовував порядок і умови здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, та пунктом 8 якого передбачено, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Судом встановлено, що вищевказаним наказом визначено, що НОМЕР_2 прикордонний загін мав би, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній), повідомляти НОМЕР_4 прикордонний загін про безпосередню участь відряджених військовослужбовців, зокрема і участь ОСОБА_1 .
Таким чином, встановлений імперативний обов'язок відповідача, передавати списки за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу № 392-АГ до НОМЕР_4 прикордонного загону, аби останній на підставі поданих списків мав можливість виплатити додаткову винагороду за безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах.
Втім, всупереч вказаним вище нормам, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада року включно, НОМЕР_2 прикордонний загін імені князя Володимира Великого не передавав передбачені додатком 2 до Наказу №628-АГ списки до НОМЕР_4 прикордонного загону.
Як вбачається з матеріалів справи, НОМЕР_2 прикордонний загін видав позивачу довідку № 5087 від 02 березня 2023 року про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення за заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року, яка дає право на виплату додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168.
Отже, НОМЕР_2 прикордонний загін протиправно не передав до НОМЕР_4 прикордонного загону списки, передбачені додатками 2 до наказів АДПСУ від 31.03.2022 № 164 - АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 та від 30.07.2022 № 392- АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168», а НОМЕР_4 прикордонний загін не нарахував позивачу додаткову винагороду, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Так Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі" (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
У справі "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Також у рішенні в справі "The Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу № 392-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним та ефективним способом захистом порушеного права позивача в даному випадку є визнання протиправними дій НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у неповідомленні НОМЕР_4 прикордонного загону імені героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, а також зобов'язання НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) направити до НОМЕР_4 прикордонного загону імені героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», підлягає задоволенню.
Позовні вимоги в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року є передчасними та задоволенню не підлягають, адже нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дані щодо їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктами 2 Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказів № 392-АГ, № 628-АГ.
Разом з тим в межах розгляду даної справи судом встановлено, що НОМЕР_2 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого відповідна інформація в порядку, визначеному Наказом № 392-АГ та Наказом № 628-АГ, до Військової частини НОМЕР_3 не надсилалась, а тому в діях НОМЕР_4 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України) відсутня протиправна бездіяльність.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Стосовно стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження вказаних витрат, представником позивача були надані: договір про надання правової допомоги №509 від 06.12.2023 року, акт виконаних робіт від 06.12.2023 року, квитанція до прибуткового касового ордера №509 від 06.12.2023.
Згідно акту виконаних робіт від 06.12.2023 року, адвокатом виконано наступний обсяг робіт: консультування щодо підстав та порядку подання відзиву на апеляційну скаргу - 1 год.; вивчення судової практики - 2 год.; написання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 2 год.
Проаналізувавши розрахунок та надані докази на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, подання відзиву є правом учасників справи, а відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (стаття 304 КАС України). В ухвалі про відкриття провадження, судом апеляційної інстанції серед іншого зазначено, що участь у судовому засіданні не є обов'язковою.
Водночас, послуги з консультації щодо підстав та порядку подання відзиву на апеляційну скаргу та вивчення судової практики не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, оскільки сама суть кваліфікованої правової допомоги передбачає наявність у адвоката спеціальних знань, у тому числі й володіння нормативною базою, необхідною для складання відповідних документів, однак саме по собі вивчення судової практики не може бути складовою витрат понесених під час складання клопотання, відзиву, тощо.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не було змінено чи скасовано рішення суду першої інстанції, а апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції понесених позивачем.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Карпушова
суддя О.В.Епель