П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 504/3429/23
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
смт. Доброслав;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
21.09.2023 року;
Головуючий в 1 інстанції: Вінська Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії поліцейських щодо складання 07.08.2023 року постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 та статтею 125 КУпАП;
скасувати постанову Серії ЕАС №7476634 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.;
скасувати постанову Серії ЕАС №7476883 про накладення адміністративного стягнення у виді попередження за статтею 125 КУпАП;
провадження у справах про адміністративні правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.08.2023 року поліцейським патрульної поліції винесено постанови Серії ЕАС №7476634, №7476883 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та статтею 125 КУпАП.
Оспорюючи правомірність та обґрунтованість адміністративного стягнення, застосованого на підставі постанови Серії ЕАС №7476634, позивач вказує, що обов'язковою умовою для застосування санкцій (штрафу) за статтею 122 КУпАП є встановлення місця перевищення водієм швидкісного режиму. Обмеження швидкості 50 км/год стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.49 «початок населеного пункту», дія якого скасовується дорожнім знаком 5.50 «Кінець населеного пункту». Зауважуючи на відсутності на ділянці дороги М05 428 км дорожніх знаків, які б попереджали водія про початок та кінець населеного пункту, вказує на виключення обставин, за яких позивач може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Стверджує, що необґрунтованість та неправомірність висновків патрульного поліцейського про порушення позивачем вимог підпункту «а» пункту 9.9 Правил дорожнього руху знайшло своє підтвердження і під час винесення постанови від 07.08.2023 року Серії ЕАС №7476883, оскільки під час зупинки та розгляду справи про адміністративне правопорушення від патрульного поліцейського не надходило вимог про ввімкнення аварійної світлової сигналізації.
Таким чином, наголошуючи на відсутності в своїх діях складу адміністративних правопорушень і не дотриманні поліцейським під час розгляду справи про адміністративні правопорушення вимог статтей 251, 278, 279, 280 КУпАП, а також не можливості врахування доказів фіксування правопорушення, одержаних з порушенням вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», позивач наполягає на повній необґрунтованості та неправомірності дій і рішень суб'єкта владних повноважень, наявності безумовних підстав для їх скасування із закриттям справ про адміністративні правопорушення.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
А саме, суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій поліцейських щодо складання постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ст. 125 КУпАП від 07.08.2023 року.
Суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування постанови ЕАС №7476634 від 07.08.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Серії ЕАС №7476883 від 07.08.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення направив на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Одеській області.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання до суду позовної заяви в сумі 536,8 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що не виконання позивачем вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» та порушення пункту 12.6.б Правил дорожнього руху підтверджено належними та достатніми доказами. Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності і винесення постанови від 07.08.2023 року Серії ЕАС №7476634 відбулось правомірно та обґрунтовано і підстави для скасування оспорюваного рішення відповідача відсутні.
Перевіряючи правомірність та обґрунтованість адміністративного стягнення, застосованого до позивача за статтею 125 КУпАП на підставі постанови від 07.08.2023 року Серії ЕАС №7476883, суд першої інстанції зауважив не правильній кваліфікації поліцейським вчиненого правопорушення, адже обов'язок водія щодо увімкнення аварійної сигналізації при зупинці автомобіля на вимогу поліцейського передбачений положеннями пункту 9.9.б. Правил дорожнього руху і які не були враховані під час винесення вказаної постанови. За висновком суду, неправильна кваліфікація поліцейським правопорушення є суттєвим недоліком матеріалів про адміністративне правопорушення, який не може бути усунутий під час вирішення цієї судової справи та свідчить про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 286 КАС України, для направлення в цій частині справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовної заяви.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що під час вирішення справи судом першої інстанції помилково не було враховано вимоги пункту 12.10 Правил дорожнього руху, якими визначається неможливість притягнення водія до відповідальності у разі встановлення дорожнього знаку 3.29 з порушенням установлених Правил чи національних стандартів. При цьому, застосування цих норм має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки висновки поліцейського про перевищення позивачем максимальної швидкості в населеному пункті не підтверджуються встановленням дорожніх знаків 5.49, 5.50, 5.51, 5.52 з позначенням початку на кінця населеного пункту на відповідній ділянці дороги.
Без належної правової оцінки судом залишено й ту обставину, що за приписами розділу 33 Правил дорожнього руху дорожній знак 3.29 (обмеження максимальної швидкості) має зону дії до найближчого перехрестя або до закінчення населеного пункту. Тому здійснення фіксації правопорушення, визначеного у постанові Серії ЕАС №7476634, після проїзду дорожнього знаку 5.29 (розворот) та дорожнього знаку 3.42 (кінець усіх заборон та обмежень) спростовує факт перевищення водієм швидкісного режиму та обґрунтованість висновків поліцейського в цій частині.
Також, апелянт зазначає, що встановлення в судовому порядку об'єктивної сторони правопорушення є наслідком закриття провадження у справі правопорушення, зафіксованого у постанові Серії ЕАС №7476883. При цьому, направлення справи на новий розгляд до компетентного органу на підставі статті 286 КАС України може мати місце лише порушення повноважним суб'єктом процедури винесення свого рішення.
Підсумовуючи наведене у сукупності, а також вказуючи на не підтвердження належними і допустимими доказами фактів правопорушень у сфері дорожнього руху, апелянт наполягає на повній обґрунтованості позовних вимоги та наявності підстав для їх задоволення.
У доповненнях до апеляційної скарги апелянт наполягає на необ'єктивності розгляду справи про правопорушення і не врахуванні його пояснень під час її розгляду, недоведеності здійснення фіксації правопорушення, пов'язаного із перевищенням швидкості руху, в зоні дії знаку 3.29 та в межах відповідного населеного пункту, наявності безумовних підстав для закриття проваджень у справах про правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративних правопорушень.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів апелянта та відсутність обставин для задоволення апеляційної скарги.
Заперечуючи доводи та вимоги апелянта, відповідач зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КупАП, підтверджується фото- та відео- матеріалами лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000523 та роздруківкою файлу цього технічного приладу. Зазначений пристрій відповідає всім вимогам законодавства, пройшов відповідну повірку та його покази являються належними, допустимими і достовірними доказами.
При цьому, фіксація правопорушення технічним засобом TruCAM в «ручному режимі» відповідає як офіційному способу вимірювання швидкості за допомогою цього засобу так і меті забезпечення дотримання водієм правил дорожнього руху.
Разом з цим, на автомобільній дорозі М-05 Одеса-Київ, починаючи з 360 км - 440 км, встановлені дорожні знаки, що обмежують швидкість руху спочатку 90 км/год, 70 км/год, 50 км/год та ще раз 50 км/год. Із дорожніми знаками 3.29 (обмеження швидкості в 90 км/год, 70 км/год, 50 км/год) був застосований й дорожній знак 1.39 «Аварійно небезпечна ділянка» з табличкою 7.21.1 «Інформує про можливий вид дорожньо-транспортної пригоди».
Також, відповідач зазначає, що порушення водієм вимог підпунктів «а», «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху підтверджено відео- фіксацією цього правопорушення та фактично не спростовано позивачем.
Стверджує, що наведене у сукупності свідчить про об'єктивність та обґрунтованість висновків патрульного поліцейського, підтверджує правомірність дій поліцейського та адміністративних стягнень і відсутність підстав для задоволення поданої позивачем позовної заяви.
Оскільки сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, у зв'язку із тривалістю оголошеної повітряної тривоги 14.12.2023 року подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження, з огляду на достатність доказів для вирішення справи за наявними матеріалами, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Також, у поданій заяві апелянт наполягає на не доведеності відповідачем на підставі належних і допустимих доказів перевищення позивачем максимальної швидкості руху на відповідній ділянці дороги та вчинення ним адміністративного правопорушення. Наполягає на задоволенні апеляційної скарги з викладених в ній та в доповненнях до скарги підстав.
У поданій заяві відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 07.08.2023 року о 12 год. 06 хв. інспектором 1 батальйону 7 роти УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Кончиним О.О. винесено постанову Серії ЕАС №7476634 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення (штраф) у розмірі 340 грн. за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно постанови поліцейського, позивач, керуючи транспортним засобом Nissan Almera, р.н.з. НОМЕР_1 , в с. Єреміївка по автомобільній дорозі М-05 Одеса-Київ 428 км, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» та рухався зі швидкістю 93 км/год. (максимально дозволена швидкість 50 км/год.), чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 43 км/год та порушив вимоги пункту 12.9.б Правил дорожнього руху.
Вказане правопорушення зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000523.
Також, 07.08.2023 року о 12 год. 33 хв. інспектором 1 батальйону 7 роти УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Кончиним О.О. у відношенні позивача винесено постанову Серії ЕАС №7476634 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за статтею 125 КУпАП.
Згідно постанови поліцейського, позивач після зупинки транспортного засобу Nissan Almera, р.н.з. НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі М-05 Одеса-Київ, 428 км, не ввімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив вимоги пункту 9.9.а Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із постановами інспектора патрульної поліції, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).
Згідно із пунктом 1.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За визначенням, наведеним у пункті 1.10 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306, безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
В контексті спірних правовідносин, слід враховувати, що відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно із пунктом 8.4 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:
а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;
д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;
е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
У пункті 3 розділу 33 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 передбачено, що дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» відноситься до заборонних знаків, який забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.
Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 визначається від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Відповідно до підпункту «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Також, пунктом 9.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 визначаються наступні попереджувальні сигнали, які подаються водієм:
а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою;
б) звукові сигнали;
в) перемикання світла фар;
г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби;
ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда;
д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Зокрема, згідно із пунктом 9.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
у разі вимушеної зупинки на дорозі (пункт а);
у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар (пункт б).
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує правомірність накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов'язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
Водночас, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно даних технічного засобу, яким здійснено фото- та відео- фіксацію правопорушення, TruCAM LT1 20/20 №TC000523 та який міститься посилання в оспорюваній постанові, позивач на ділянці дороги М-05 Київ Одеса 428 км не дотримався встановленого обмеження максимально дозволеної швидкості 50 км/год, рухався на автомобілі Nissan Qashqai, р.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 93 км/год, допустив перевищення максимально дозволеної швидкості на 43 км/год.
Під час вирішення справи судом першої інстанції вірно враховано, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу чинного до 24 листопада 2023 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20, серійний № ТС000523» є придатним до застосування.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Зазначеним технічним засобом зафіксовано дату та час вчинення правопорушення, географічні координати місця вчинення правопорушення, швидкість руху транспортного засобу, щодо якого здійснюється вимірювання, дистанцію до автомобіля, дозволену швидкість на відповідній ділянці дороги, фотофіксація автомобіля позивача в потоці позначено відповідною відміткою «+».
Наявність послідовно встановлених дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» зі значеннями «90», « 70» « 50» підтверджується наданою до суду відповідачем тимчасовою схемою організації дорожнього руху на період капітального ремонту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ Одеса км 427+184 км 429 +875. Наявність вищевказаних дорожніх знаків підтверджується також і відеозаписом (2-2-1ea5a810-3c2a-11ee-8180-5116a5f11aee.mp4), де самим позивачем зафіксовано наявність дубльованих з обох сторін дорожнього полотна дорожніх знаків 3.29 зі значеннями «90» (1 хв. 24 сек. відеозапису), значенням « 70» (1 хв. 30 сек. відеозапису) та значенням « 50» (1 хв. 44 сек. відеозапису).
Також, згідно надано відповідачем відеозапису фіксації та роздруківки результатів фіксації TruCAM LT1 20/20 №TC000523 із зазначенням координат проведення заміру швидкості ( 46° 48' 10/39'' N 30° 24' 45.37'' E, відстані до автомобіля Nissan Qashqai, номерний знак НОМЕР_1 (155.7 м) зафіксованої швидкості транспортного засобу 93 км/г, що у своїй сукупності з іншими доказами дозволяють суду прийти висновку, замір швидкості транспортного засобу здійснювався саме в межах дії дорожнього знаку 3.29 із позначкою « 50».
Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Обставини, які б свідчили про не можливість його врахування свого підтвердження не знаходять.
З наведеного слідує не поширення вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно порядку розміщення технічних приладів та технічних засобів для виконання поліцією покладених на неї завдань та здійснення повноважень, оскільки ці положення Закону розповсюджуються на автоматичні технічні засоби.
Судом першої інстанції правильно зауважено на необґрунтованості доводів позивача щодо не встановлення на відповідній ділянці дороги дорожніх знаків «Початок населеного пункту» (5.49, 5.51) та «Кінець населеного пункту»(5.50, 5.52), оскільки притягнення до відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП відбулось внаслідок не дотримання водієм вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», як самостійної умови визначених у пункті 12.9 заборон.
Також, не знаходять свого підтвердження доводи апелянта про не врахування поліцейським його пояснень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Як свідчать обставини справи, позивач скористався своїм правом на надання пояснень і такі були враховані під час винесення постанови, про що в ній мітиться відмітка про їх наявність як додаток до оспорюваної постанови (графа 7). Інших заяв чи клопотань, окрім суті правопорушення, від позивача не надходило.
Враховуючи викладене, оскільки висновки інспектора патрульної поліції є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, під час прийняття оспорюваної постанови інспектор патрульної поліції діяв на підставі та у межах своїх повноважень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість постанови від 07.08.2023 року Серії ЕАС №7476634 та відсутність підстав для її скасування.
Також, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити на тому, що за правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, на адміністративний суд, серед основних завдань, покладено вжиття заходів щодо ефективного захисту порушених прав та інтересі особи, яка звернулась із позовом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що оспорювані за цим дії патрульного поліцейського реалізовані у постановах від 07.08.2023 року Серії ЕАС №7476634, Серії ЕАС №7476883, а отже у розумінні положень статті 2 КАС України не порушують права та інтереси позивача.
Також, скасовуючи постанову інспектора патрульного поліцейського від 07.08.2023 року ЕАС №7476883, судом першої інстанції вірно враховано, що за цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП за порушення пункту 9.9.а Правил дорожнього руху. Водночас, необхідність ввімкнення аварійної сигналізації при зупинці автомобіля на вимогу поліцейського випливає із пункту 9.9.б. Правил дорожнього руху, що в контексті спірних правовідносин не підтверджує об'єктивну сторону адміністративного правопорушення і вказує на невідповідність суті адміністративного правопорушення нормативному акту, який зазначений в постанові поліцейського.
При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що цей недолік матеріалів адміністративного правопорушення не являється технічним, який в подальшому може бути усунутий, і є суттєвим.
У зв'язку із чим, слід враховувати, що відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Наведені обставини дають колегії суддів підстави вважати, що невідповідність оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення вимогам законодавства є безумовною підставою для скасування цього рішення відповідача із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Отже, висновки суду першої інстанції про направлення в цій частині справи про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Одеській області не ґрунтуються на правильному застосуванні норм адміністративного процесуального законодавства.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає частковому скасуванню з ухваленням у відповідній частині нового судового рішення.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Серії ЕАС №7476883 від 07.08.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП та направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Одеській області - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову від 07.08.2023 року Серії ЕАС №7476883 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за статтею 125 КУпАП - закрити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв