ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року справа № 160/635/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №160/635/23 (суддя Сидоренко Д.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 10.03.2021р. №0013500710 та №0013510710.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача.
З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі наказу №246-п від 02.02.2021 року та направлень №324, 325 від 02.02.2021 року, проведено фактичну перевірку господарської одиниці з продажу тютюну, тютюнових виробів та електронних сигарет, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В ході перевірки виявленні порушення Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункових операцій без застосування РРО, реалізація алкогольних напоїв із споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування та проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів. Відповідач не погоджується з висновками суду про вихід контролюючим органом за межі предмету перевірки, наполягає, що за виявлені порушення відповідачем правомірно та обґрунтовано застосовані до позивача фінансові санкції.
Представником позивача був поданий письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення суду у даній справі законним і обґрунтованим, а доводи скаржника безпідставними. Просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві звертає увагу, що здійснення фактичної перевірки в частині питань контролю дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) прямо заборонено п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Наказ на перевірку було видано для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, проте фактично предметом перевірки було дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій. Також вказує на безпідставність висновків відповідача щодо відсутності права позивача на продаж у магазині - кафе за адресою: АДРЕСА_1 алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці та про невідповідність оскаржених податкових повідомлень-рішень вимогам законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги та скасуванні оскарженого рішення суду першої інстанції.
Представник позивача заперечував проти доводів скаржника, вважаючи рішення суду першої інстанції законним.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.09.2009 року, реєстраційний номер: НОМЕР_1 .
Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробам.
02.02.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, керуючись ст.19-1, ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, видало наказ №246-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.
На підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та наказу №246-п від 02.02.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано направлення на перевірку №325 та № 324 від 02.02.2021.
Копію наказу №246-п від 02.02.2021 року вручено, та направлення №324 та №325 пред'явлено продавцеві ОСОБА_2 , про що містяться відмітки у направленнях на перевірку.
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт №178/04/35/07/10/РРО/ НОМЕР_3 , в якому зафіксовано наступні порушення:
1) п. 1, 2, 11 ст.3 Закону України № 265/95-ВР “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:
- проведення контрольної розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій про продажі товарів (надання послуг) горілка “Діамант” 0,05л.по ціні 10,00 грн., горілки “Наша Марка” 0,25л. по ціні 49,00 грн. і сигарет “Бонд” 1 пачка по ціні 51,99 грн. на загальну суму 110,99 грн.;
- проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
2) ст.15-3 Закону України “Про державне рулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” - реалізація алкогольних напоїв із споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування.
На підставі акту фактичної перевірки від 10.03.2021 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0013510710 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6800 грн.;
- № 0013500710 про застосування штрафних санкцій у розмірі 5155,50 грн.
Повідомлень про вручення поштового відправлення щодо направлення платнику податків спірних податкових повідомлень - рішень, матеріали справи не містять.
Згідно листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області вих.№37594/6/04-36-13-05-22 від 08.07.2022р., контролюючий орган надав адвокату Р.Дрозду копії податкових повідомлень - рішень від 10.03.2021р. №0013510710 та №0013500710.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулася до суду з позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не дотримано вимог податкового законодавства при проведенні фактичної перевірки позивача, що є підставою для висновку про незаконність рішень, прийнятих за результатами проведення такої перевірки. Крім того, враховуючи наявність у позивача ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та недоведеність з боку відповідача належними доказами складу правопорушення, передбаченого статтею 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, суд дійшов висновку про відсутності підстав для застосування визначеного абзацом десятим частини другої статті 17 цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі у сумі 6800 грн.. Звернув увагу суд і на відсутність такої кваліфікуючої ознаки правопорушення як повторність, що була застосована відповідачем при обрахунку санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ст.1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон №481/95-ВР), роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно абз.14 ст.1 Закону №481/95-ВР місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
За абз.14 ст.15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ст.15-3 Закону №481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.
Термін “підприємство громадського харчування” наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року №219 (далі - Правила № 219).
За п.п.1.5-1.6 Правил №219, заклади (підприємства) ресторанного господарства (РГ) поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Вибір типу закладу (підприємства) РГ та класу ресторану або бару здійснюється суб'єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
Згідно статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону, а саме, за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має статусу закладу громадського харчування, до такого суб'єкта застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 6800 грн.
З системного аналізу ст. ст. 15-3 та 17 Закону №481/95-ВР вбачається, що до суб'єкта господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення ст. 15-3 Закону №481/95-ВР тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.
Стверджуючи про вчинення позивачем порушення ст.15-3 Закону №481/95-ВР, в акті фактичної перевірки контролюючим органом зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв на розлив, разом із тим друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення закріпленого в статті 15-3 Закону №481/95 - споживання таких напоїв на місці, не відображена та не задокументована.
В акті не зазначено про споживання придбаної алкогольної продукції на місці, не відображено інформації щодо наявності будь-яких спеціально обладнаних місць для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці).
Тобто, в спірному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2019 року у справі №818/3895/15.
Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою встановлено наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04610308202006924 від 15.12.2020р., термін дії з 22.12.20 по 22.12.2021, фіскальний номер РРО згідно додатку до ліцензії 3000074535.
Враховуючи наявність у позивача ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та недоведеність з боку відповідача належними доказами складу правопорушення, передбаченого статтею 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування визначеного абзацом десятим частини другої статті 17 цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі у сумі 6800 грн., внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягало скасуванню.
Відповідно до п.1, 2, 11 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 ст.17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуга), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг): непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи: невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне пасі упне вчинене порушення.
Абзацом першим п.11 розд.II Прикінцеві положення Закону № 265/95-ВР визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими ним пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
В розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту фактичної перевірки №178/04/35/07/10/РРО/2326212122 від 09.02.2021р. ФОП ОСОБА_1 (зворотній бік а.с. 83) з приводу повторності зазначено, що порушення, вчинене вперше, зафіксоване актом фактичної перевірки №174/04/36/07/10/РРО/ НОМЕР_3 від 09.02.2021.
Згідно зі ст.111.4 Податкового кодексу України особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, п.112.5 ст.112 Податкового кодексу України визначено, що підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою повторності податкового правопорушення є завершення процедури узгодження винесеного раніше у часі податкового повідомлення рішення контролюючого органу у розумінні п.57.3 ст.57, п.56.17 ст.56, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.
Між тим, відомості складеного контролюючим органом акту перевірки та приєднані до справи докази не містять даних про винесення контролюючим органом відносно заявника протягом 1095 у зворотному обчисленні податкових повідомлень - рішень про застосування штрафу, які б пройшли процедуру узгодження та не втратили юридичної сили.
Вказана обставина є самостійною підставою для визнання протиправним рішення контролюючого органу з приводу застосування до позивача штрафних санкцій за порушення положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (пункт 7 статті 17 Закону №265/95-ВР).
Преамбулою Закону №481/95-ВР визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Таким чином, правила та порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та здійснення за їх допомогою відповідних розрахункових операцій, зокрема і вимоги щодо використання режиму програмування найменування підакцизного товару, а також відповідальність за порушення таких вимог в повному обсязі врегульовані приписами Закону №265/95-ВР. Вимоги ж щодо виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та відповідальність за їх порушення встановлені спеціальним Законом №481/95-ВР.
Пунктом 52-2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон №540-IX) визначено: “Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище норм права свідчить, що на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не діє мораторій на проведення фактичних перевірок, зокрема, з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тобто тих питань, що врегульовані нормами Закону №481/95-ВР. Фактична перевірка із зазначених питань може бути проведена з підстав, визначених підпунктами 80.2.2 (наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства), 80.2.3 (письмове звернення покупця (споживача)), 80.2.5 (наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства).
Разом з тим, виключень щодо можливості проведення фактичних перевірок з питань здійснення платниками податків розрахункових операцій, що врегульовано приписами Закону №265/95-ВР, положення пункту 52-2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України не містять.
Вказані обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог податкового законодавства при проведенні фактичної перевірки, що є підставою для висновку про незаконність рішень, прийнятих за результатами проведення такої перевірки.
За сукупності встановлених обставин є вірними висновки суду першої інстанції, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягали скасуванню.
Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі № 160/635/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак