ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року справа № 160/24752/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 160/24752/23 (суддя Голобутовський Р.З.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкольний комбінат Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкольний комбінат Дніпро» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.09.2023 №16270 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» з переліку ризикових платників податків.
Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив зупинити дію оскарженого рішення відповідача до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказав, що прийняття такого рішення призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки. Існує очевидна необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів заявника стане неможливим.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкольний комбінат Дніпро» про забезпечення адміністративного позову. Так, суд зупинив дію рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.09.2023 №16270 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції шляхом забезпечення позову фактично вирішено спір між сторонами до ухвалення рішення у справі, що є неприпустимим. В контексті спірних відносин можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Позивачем направлено суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач стверджує, що доводи апеляційної скарги безпідставні, оскаржена ухвала суду першої інстанції є законною. Наполягає, що прийняте відповідачем оскаржене рішення тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на підприємство покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів; при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи відмови в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Крім того, контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами. Наслідком цього є неотримання прибутку, що може призвести до припинення діяльності підприємства.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на скаргу, приходить до висновків, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У відповідності до приписів частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, слід навести мотиви, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Отже, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Колегією суддів встановлено, що ухвала суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає. Висновки суду про існування наведених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є помилковими з огляду на наступне.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
При цьому, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.
Перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів позивача, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виняткових випадках.
Висновки суду першої інстанції, що невжиття заходів із зупинення дії оскарженого позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності позивача, не підтверджені оцінкою судом будь-яких доказів.
З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову, з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 160/24752/23 - скасувати та прийняти нове судове рішення.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову у справі № 160/24752/23 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак