КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 грудня 2023 року № 320/6918/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у обмеженні пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 05.03.2019 70% грошового забезпечення та виплатити її з обмеженням максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 05.03.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром (рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення та застосування обмеження його пенсії максимальним розміром при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 згідно з довідкою від 29.07.2021 №2/3/1/3567, виданою Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою від 29.07.2021 №2/3/1/3567, виданою Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05 березня 2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та без обмеження максимального розміру пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
05.10.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/6918/22, у якій позивач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Позивача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не виконало вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №320/6918/22 та здійснює виплату пенсії з обмеженням максимальним розміром.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі “Ліпісвіцька проти України” (заява N 11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13 червня 2006 року у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), N 2132/02).
У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі “Шаренок проти України” (заява N35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина “судового процесу” для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі “Бурдов проти Росії”, заява № 589498/0).
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 та від 23 грудня 2020 року у справі №704/1167/19.
Дослідивши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судом встановлено, що позивачем у вказаній заяві не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, лише ухвалення судом рішення зобов'язального характеру само по собі не є достатньою підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Суд також звертає увагу на те, що на момент звернення позивача до суду з відповідною заявою, у цій справі ще не були видані виконавчі листи.
Такі листи були видані 18.12.2023, що, у свою чергу, надає позивачу можливість отримати виконання рішення у цій справі шляхом пред'явлення виконавчого листа до виконання у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". До виникнення обставин, які б свідчили про неможливість отримати виконання судового рішення у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, встановлення судового контролю у цій справі суд вважає недоцільним.
За таких обставин, суд вважає, що викладені позивачем у заяві обставини свідчать про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.