КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року справа №640/37878/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: у грудні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Державної митної служби України з позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України за результатами дисциплінарної справи начальника Енергетичної митниці Райваховського Юрія Григоровича №09/450 від 03.12.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №8-дс від 08.12.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким оголошено догану начальнику Енергетичної митниці Райваховському Юрію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шевченко Н.М.) від 17.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шевченко Н.М.) від 31.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.05.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та докази у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шевченко Н.М.) від 20.09.2022 призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
25.10.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
07.12.2022 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв'язку із відсутністю підключення до мережі Інтернет, призначено наступне підготовче судове засідання на 01.02.2023.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
13.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 30.12.2022 №03-19/8301/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/37878/21.
13.07.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/37878/21 до провадженні судді Кушнової А.О. та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмову провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що не здійснення прямої відсилки на внутрішній наказ №440 при оформленні розпорядчого документа не може бути грубим порушенням виконавської дисципліни та слугувати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Окрім цього, позивач наполягає на безпідставності посилання дисциплінарною комісією у поданні на накази від 02.08.2021 №2-аг, №3-аг, оскільки вони прийняті до його призначення на посаду.
Також, на переконання ОСОБА_1 , посилання дисциплінарної комісії на окремі дефекти у подорожніх листах, як підстави для не визнання останніх первинними документами та списання на підставі останніх паливно-мастильних матеріалів, є помилковими. Позивач вказує, що з настанням звітного періоду для подачі відповідних документів (подорожніх листів) до фінансового відділу, у разі виявлення будь-яких недоліків, вказана документація була б приведена у відповідність до встановлених вимог чинного законодавства.
Разом із наведеним ОСОБА_1 наголошує, що не користувався службовим транспортом поза робочий час, а тому висновки дисциплінарної комісії про наявність в його діях ознак, передбачених частиною 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» є безпідставними.
30.05.2022 в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано відзив на позовну заяву. Так, представник відповідача стверджує про те, що позивачем допущено порушення антикорупційного законодавства та не вжито заходів із дотриманням вимог пунктів 1, 5 та 8 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці, з якою його було ознайомлено 06.08.2021, що і стало підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, представник відповідача наголосив, що подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України за результатами дисциплінарної справи начальника Енергетичної митниці ОСОБА_1 №09/450 від 03.12.2021 не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує жодних прав та обов'язків для позивача, з огляду на що просив суд закрити провадження в цій частині.
Водночас, представник Державної митної служби України вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий в порядок, спосіб та в межах наданих митному органу повноважень, у зв'язку із чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
05.08.2021 між ОСОБА_1 та Державною митною службою України укладено контракт про проходження державної служби №13 (т. 1, а.с. 17-22).
Відповідно до статті 570 Митного кодексу України, статей 31, 31-1, 35 Закону України «Про державну службу», враховуючи вимоги Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №494, наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту (із змінами), наказу Державної митної служби України від 05.04.227 «Про деякі питання організації роботи з персоналом» Державною митною службою України видано наказ від 05.08.2021 №965-о «Про призначення ОСОБА_1 , яким наказано призначити з 06.08.2021 ОСОБА_1 на посаду начальника Енергетичної митниці, як переможця конкурсу, шляхом укладення контракту про проходження державної служби, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці у розмірі 18000 гривень на місяць (т. 1, а.с. 16).
Згідно з наказом Державної митної служби від 06.09.2021 №672 «Про проведення тематичної перевірки» у період з 06.09.2021 по 04.10.2021 комісією проведено тематичну перевірку з метою з'ясування обставин, викладених у повідомленні про корупцію від 02.09.2021 №21400/10, за результатами якої складено акт про результати тематичної перевірки щодо з'ясування обставин, викладених у повідомленні про можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення начальником Енергетичної митниці Юрієм Райваховським від 04.10.2021 №324/09 (далі - Акт) (т. 1, а.с. 123-140).
Надалі, Головою комісії з проведення тематичної перевірки - головним державним інспектором Відділу з питань запобігання та протидії корупції ОСОБА_2 складено доповідну записку на ім'я Голови Державної митної служби Павла Рябікіна, в якій запропоновано, зокрема доручити Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України відкрити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3 , за фактами, викладеними у Акті, у встановлений законодавством строк (далі - доповідна записка) (т. 1, а.с. 141-144).
Відповідно до статей 68 та 69 Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, з метою визначення вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку посадової особи Енергетичної митниці, на підставі акта тематичної перевірки від 04.10.2021 №324/09 до наказу Держмитслужби від 06.09.2021 №672 та доповідної записки голови комісії з проведення тематичної перевірки ОСОБА_4 від 04.10.2021 №09/348 Державною митною службою України видано наказ від 07.10.2021 №753 «Про порушення дисциплінарного провадження», пунктом 1 якого наказано порушити дисциплінарне провадження стосовно начальника Енергетичної митниці ОСОБА_3 (далі - Наказ №753) (т. 1, а.с. 145).
Згідно із пунктом 2 Наказу №753 наказано Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справи Державної митної служби України здійснити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3 та за результатами внести на розгляд Голови подання у встановлені законодавством строки.
01.12.2021 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справи Державної митної служби України сформовано подання за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника Енергетичної митниці ОСОБА_1 від 01.12.2021, у якому сформовано висновки про наявність у діях позивача вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпорядження) та доручення керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (далі - оскаржуване та/або спірне Подання від 01.12.2021, рішення №1) (т. 1, а.с. 152-156).
У згаданому Поданні від 01.12.2021, із посиланням на частину 3 статті 66 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 , начальника Енергетичної митниці, дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
В подальшому, керуючись статтями 65, 66, 74 та 77 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», статтями 59 та статті 65 Закону України від 14 жовтня 2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» Державною митною службою України видано наказ від 08.12.2021 №8-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким оголошено догану начальнику Енергетичної митниці Райваховському Юрію за порушення вимог антикорупційного законодавства під час організації роботи митниці в частині використання службових транспортних засобів (далі - оскаржуваний та/або спірний Наказ №8-дс, рішення №2) (т. 1, а.с. 72-73).
Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.
ОСОБА_1 категорично не погоджується із спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд застосовує чинне законодавство, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та вказує про наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Частиною 1 статті 4 Закону №889-VIII встановлено, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:
1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов'язків;
9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;
10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 5 Закону №889-VIII).
Державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (п.п. 1, 6, 7, 9 ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII).
В силу вимог статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII).
Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII).
Частиною 2 статті 68 Закону №889-VIII регламентовано, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Згідно із частинами 1, 2 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Відповідно до частини 10 статті 69 Закону №889-VIIIрезультатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч. 11 ст. 69 Закону №889-VIII).
Згідно із частиною 1 статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:
1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;
2) порядок формування дисциплінарної комісії;
3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 04.12.2019 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039), який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктами 13, 14 Порядку №1039 регламентовано, що комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії несуть персональну відповідальність за повноту і об'єктивність висновків дисциплінарного провадження та за розголошення інформації про дисциплінарне провадження.
Відповідно до пунктів 24-27 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Документи та матеріали, що долучаються до дисциплінарної справи, повинні відповідати вимогам щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в державному органі.
Дисциплінарна справа формується з урахуванням вимог порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого НАДС.
За правилами пунктів 31-36 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.
У мотивувальній частині зазначаються:
у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; - ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
У резолютивній частині зазначаються:
у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.
Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.
Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб'єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення (керівника державної служби).
Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №550 «Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2013 за №1453/23985 Енергетичною митницею видано наказ від 02.08.2021 №2-аг «Про призначення відповідальної особи», згідно із яким ОСОБА_5 , головного державного інспектора відділу адміністративно-господарської діяльності призначено відповідальною особою за службовий автотранспорт (далі - відповідальна особа) (далі - Наказ №2-аг) (т. 1, а.с. 25).
Також відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №550 «Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2013 за №1453/23985, у зв'язку з реорганізацією та з метою належної відповідальності за ввірену техніку Енергетичною митницею видано наказ від 02.08.2021 №3-аг «Про закріплення посадової особи за спеціальними автомобілями», пунктом 1 якого наказано закріпити з 02.08.2021 за спеціальними автомобілями:
Шкода Октавія, державний номер НОМЕР_1 , головного державного інспектора відділу адміністративно-господарської діяльності Грека Ігоря;
Шкода Октавія, державний номер НОМЕР_2 , головного державного інспектора відділу адміністративно-господарської діяльності Грека Ігоря;
Фольксваген Мільтівен, державний номер НОМЕР_3 , головного державного інспектора відділу адміністративно-господарської діяльності Грека Ігоря.
Тут і надалі Наказ №3-аг (т. 1, а.с. 26).
Пунктом 3 Наказу №3-а дозволено, як виключення, у разі службової необхідності виконання невідкладних завдань, керувати транспортними засобами, зазначеними у пункті цього наказу, начальнику відділу адміністративно-господарської діяльності Стаднику Віктору та головному державному інспектору відділу проведення митного аудиту ОСОБА_6 за умови дотримання вимог, визначених обов'язками водія.
Окрім цього, судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №550 «Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2013 за №1453/23985 та у зв'язку із службовою необхідністю Енергетичною митницею видано наказ від 19.08.2021 №8-аг «Про закріплення за спеціальним автомобілем», пунктом 1 якого наказано закріпити за начальником Енергетичної митниці Юрієм Райваховським спеціальний автомобіль Шкода Октавія, державний номер НОМЕР_4 , з правом управління транспортним засобом з 20.08.2021 року (далі - Наказ №8-аг) (т. 1, а.с. 27).
Відповідно до пункту 3 наказу Державної митної служби України від 17.08.2021 №116-Г «Про організацію чергування у Державній митній службі України у вихідні та святкові дні» з метою забезпечення оперативного вирішення невідкладних питань, пов'язаних із діяльністю Енергетичної митниці наказом Енергетичної митниці від 19.08.2021 №51 наказано встановити чергування на вихідні та святкові дні для наступних працівників Енергетичної митниці:
23 серпня 2021 року - ОСОБА_1 , начальнику митниці;
24 серпня 2021 року - ОСОБА_7 , заступнику начальника митного поста «Центральний№ - начальнику відділу митного оформлення «Київ» Енергетичної митниці (далі - Наказ №51) (т. 1, а.с. 28).
Як слідує із висновку Акту (16 аркуш) (т. 1, а.с. 52) комісією встановлено не відповідність наказів енергетичної митниці від 02.08.2021 №2-аг, від 03.08.2021 №3-аг, від 19.08.2021 №8-а наказу Держмитслужби від 07.10.2020 «Про затвердження Порядку використання службових транспортних засобів загального, спеціального (спеціалізованого) призначення», внаслідок чого користування службовим автотранспортом посадовими особами Енергетичної митниці відбувалося з грубим порушенням.
Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд звертає увагу на наступне.
Так, наказом Держмитслужби від 07.10.2020 №440 «Про затвердження Порядку використання службових транспортних засобів загального, спеціального (спеціалізованого) призначення» затверджено Порядок використання службових транспортних засобів загального, спеціального (спеціалізованого) призначення» (далі - Порядок №440), який визначає процедуру використання службових транспортних засобів загального, спеціального (спеціалізованого) призначення (далі - службовий транспорт) для цілей, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб та працівників апарату Держмитслужби та її територіальних органів, підстави використання службового транспорту у святкові, вихідні дні, у відрядженні.
Згідно із підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку №440 службовий транспорт використовується посадовими особами та працівниками апарату Держмитслужби та її територіальних органів виключно для цілей, пов'язаних із службовою діяльністю, відповідно до норм чинного законодавства та цього Порядку.
Службовий транспорт закріплюється за конкретно визначеними особами (керівником (ами) (заступниками керівника (ів)) апарату Держмитслужби та її територіальних органів, керівниками (заступниками) керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держмитслужби та її територіальних органів, посадовими особами та працівниками, в розпорядженні яких він перебуває (пп. 3.4 п. 3 Порядку №440).
За дотриманням порядку використання службового транспорту на підставі рішення керівника (ів) апарату Держмитслужби та її територіальних органів призначається особа, відповідальна за використання службового транспорту (особа, що на період тимчасової відсутності виконує її обов'язки) (пп. 3.7 п. 3 Порядку №440).
Суд, аналізуючи вказані положення Порядку №440, перш за все звертає увагу на те, що накази, які на думку комісії видані Енергетичною митницею всупереч Порядку №440, а саме накази від 02.08.2021 №2-аг та №3-аг, видані до дати призначення позивача на посаду голови Енергетичної митниці.
У той же час, в Акті тематичної перевірки комісією жодним чином не аргументовано, в чому полягає невідповідність наказу від 19.08.2021 №8-аг положенням Порядку №440, як і наказів від 02.08.2021 №2-аг, №3-аг.
Разом з цим з тексту Акту тематичної перевірки слідує (аркуш 13) (т. 1, а.с. 49), що висновки комісії з проведення тематичної перевірки щодо зазначеного фактично базуються на невідображенні в окреслених вище наказах посилання на Порядок №440.
Тобто, на думку комісії, Порядок №440 при підготовці відповідних наказів не використовувався, що свідчить про грубе порушення виконавської дисципліни.
Надаючи оцінку зазначеному, суд звертає увагу на те, що наказом Державної митної служби України від 01.06.2009 №520 затверджено Порядок підготовки наказів в митній службі України (далі - Порядок №520).
Згідно із пунктами 1.1-1.7 розділу I Порядку №520 наказ є основним документом, що видається митним органом, (спеціалізованою митною установою, організацією) з метою забезпечення виконання покладених на нього (на неї) завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції.
За змістом накази поділяються на такі види: з основної діяльності; з кадрових питань; про надання відпусток; про відрядження.
Наказ повинен відповідати за змістом визначеному в ньому предмету правового регулювання.
Наказ не повинен дублювати положень інших нормативно-правових актів, а також містити суперечливих положень.
Наказ викладається державною мовою.
Текст наказу повинен викладатися логічно, послідовно, стисло, чітко, не містити повторень, а також виразів, позбавлених конкретного змісту.
Текст наказу готується в редакторі MS WORD з використанням шрифту Times New Roman Cyr, розмір 14. Розміри полів: ліве - 25 мм, верхнє - не менше як 10 мм, праве й нижнє - не менше як 15 мм.
Найменування органів державної влади, підприємств, організацій та установ наводяться в точній відповідності до їх офіційних найменувань, зазначених в установчих документах. Використання скорочених назв допускається, якщо вони є офіційними (наприклад: Держмитслужба).
Підпунктом 2.1.1 пункту 1 розділу II Порядку №520 визначено, що до наказів з основної діяльності належать накази про затвердження положень, порядків, інструкцій, правил; про утворення, ліквідацію та реорганізацію митних органів, установлення та зміну зон їх діяльності; з фінансово-господарських питань тощо.
Відповідно до підпунктів 2.1.5, 2.1.6 пункту 1 розділу II Порядку №520 текст наказу складається зі вступної та розпорядчої частин.
У вступній частині викладаються факти й обставини, які є підставою для видання наказу. Якщо наказ видається на підставі нормативно-правового акта або розпорядчого документа органу вищого рівня, то у вступній частині зазначаються вид цього документа, його дата, номер і назва.
Вступна частина не може містити нормативних положень або дублювати інші структурні одиниці наказу.
Отже, Порядком №520 визначено певні вимоги до оформлення наказів з основної діяльності, до яких, серед іншого, відносяться накази з фінансово-господарських питань.
Такий наказ має містити, зокрема, вступну частину, яка включає в себе факти й обставини, які є підставою для видання наказу та, у разі видачі наказу на підставі нормативно-правового акта або розпорядчого документа органу вищого рівня, то у вступній частині зазначаються вид цього документа, його дата, номер і назва.
Суд вказує, що накази від 02.08.2021 №2-аг, №3-аг та від 19.08.2021 №8-аг не містять в собі посилання на наказ Держмитслужби від 07.10.2020 №440 «Про затвердження Порядку використання службових транспортних засобів загального, спеціального (спеціалізованого) призначення», однак відсутність такого посилання не є та не може беззаперечно свідчити, що вимоги останнього не були враховані при їх видачі.
Суд наголошує, що ані в Акті тематичної перевірки, ані у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено, в чому полягає суперечність (невідповідність) зазначених наказів вимогам Порядку №440.
У той же час, відсутність посилання в наказах від 02.08.2021 №2-аг, №3-аг та від 19.08.2021 №8-аг на Порядок №440, за відсутності належних та достатніх доказів невідповідності останніх положенням такого порядку, вказує лише на порушення вимог Порядку №520 при їх оформленні та не може безумовно свідчити про грубе порушення позивачем виконавської дисципліни.
Підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що такі посилання відповідача не можуть бути підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
З приводу невідповідності подорожніх листів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Держмитслужби від 15.10.2019 №11 «Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання» та Порядку №440, суд відмічає наступне.
Так, в Акті тематичної перевірки зафіксовано наступні обставини: «Комісії з проведення тематичної перевірки були надані подорожні листи обліку службового автомобіля «Шкода Октавія» д.н.з НОМЕР_4 за серпень 2021 року (АБЛ №007293 від 20.08.2021, АБЛ №007295 від 25.08.2021, АБЛ №007297 від 27.08.2021, АБЛ №007298 від 28.08.2021, АБЛ №007300 від 30.08.2021, АБЛ №007302 від 31.08.2021).
Проте комісією було встановлено невідповідність наданих подорожніх листів вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні, наказу Держмитслужби від 15.10.2019 №11 «Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання» та Наказу №440.
У вищевказаних подорожніх листах відсутні підписи водія та особи, що користувалась автомобілем у відповідних графах зазначеного документа».
Суд, розглядаючи вказане порушення, як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зазначає про наступне.
Згідно із підпунктом 3.11 пункту 3 Порядку №440 документом обліку роботи ТЗ є подорожній лист для обліку роботи службового легкового автомобіля (додаток 8 до Порядку організації бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Держмитслужби від 15.10.2019 №11 (далі - подорожній лист). Видача подорожнього листа має проводитися особою, відповідальною за використання службового транспорту (особою, що на період відсутності виконує її обов'язки), із здійсненням його реєстрації у Журналі реєстрації видачі подорожніх листів (додаток 3 до цього Порядку) за такими реквізитами (заповнення всіх його реквізитів є обов'язковим): номер подорожнього листа; дата видачі; марка ТЗ; державний номер ТЗ, ПІБ водія (особи, що на період тимчасової відсутності його заміщує) та іншої матеріально відповідальної за таких ТЗ особи; підпис водія (особи, що на період тимчасової відсутності його заміщує) при одержані подорожнього листа.
Отже, положеннями Порядку №440 встановлено вимоги до зазначення у подорожніх листах певного переліку реквізитів, зокрема підписи водія та особи, що користувалась автомобілем у відповідних графах.
Відповідно до підпунктів 3.23, 3.24 пункту 3 Порядку №440 подорожній лист є підставою для обліку використання ресурсу (виконаної роботи) ТЗ, списання пального.
Подорожні листи, оформлені особою, відповідальною за використання службового транспорту (особою, що на період її тимчасової відсутності виконує її обов'язки) передаються в підрозділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності апарату Держмитслужби та її територіальних органів у терміни, встановлені графіком документообігу.
На 15 аркуші Акту тематичної перевірки (т. 1, а.с. 51) комісією зафіксовано про «недотримання вимог Порядку №440, порушення організаційно-реєстраційної роботи посадовими особами Енергетичної митниці……».
Суд звертає увагу, що встановлене порушення не персоніфіковано, тобто комісією чітко не зафіксовано, хто допустив таке порушення.
Наведений висновок слідує із того, що далі по тексту Акту тематичної перевірки Комісія зазначила, що також встановлено порушення начальником Енергетичної митниці Юрієм Райваховським положень статті 22 Закону України «Про запобігання та виявлення корупції» у частині використання державного майна в приватних інтересах.
При цьому, суд наголошує на тому, що подорожні листи стосуються періоду серпня 2021 року, Акт тематичної перевірки датований 04.10.2021. Водночас, у такому акті зафіксовано, що досліджувані комісією подорожні листи не можуть бути визнані первинними документами, прийнятими до обліку роботи транспортного засобу, а отже бути підставою для списання паливно-мастильних матеріалів (т. 1, а.с. 53).
У той же час в Акті тематичної перевірки відсутні обставини дослідження списання/не списання палива на підставі згаданих подорожніх листів, обставини не прийняття їх відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. З приводу вказаних обставини, комісія не отримувала жодних пояснень від головного бухгалтера.
Крім цього, посилання на такі подорожні листи хоча і наявні в Акті тематичної перевірки, однак до матеріалів дисциплінарної справи не долучено.
Тобто, комісія, стверджуючи про дефектність подорожніх листів, не встановлювала наявність/відсутність обставин списання палива на їх підставі, не отримувала пояснення відповідальних осіб щодо списання палива, а лише констатувала порушення порядку їх заповнення, однак не встановила наслідки такого порушення, чи було таке порушення виправлено, ким воно допущено безпосередньо тощо.
За таких обставин, на переконання суду, підстави, які покладені комісією в основу Акту тематичної перевірки в цій частині, як підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, встановлені не в повній мірі, а суд позбавлений права самостійно їх встановлювати та перевіряти обставини заповнення подорожніх листів, фактично здійснюючи тематичну перевірку замість уповноваженої на те комісії.
Що ж стосується користування службовим транспортним засобом позивачем у вихідний день, суд звертає увагу на таке.
В Акті тематичної перевірки (аркуш 8-9) (т. 1, а.с. 43-44) зафіксовано обставини надання позивачем пояснень з приводу використання автомобіля у вихідний день 21.08.2021 та підтверджено його використання у службових цілях 21.08.2021.
Разом з цим, досліджуючи матеріали дисциплінарної справи, судом встановлено, що останні містять пояснення начальника Енергетичної митниці Райваховського Ю.Г. від 06.12.2021 (т. 1, а.с. 150-151), в яких останнім повідомлено, що службовий автомобіль використовувався ним з метою виконання посадових (службових) обов'язків начальника Енергетичної митниці, в тому числі і в святкові дні, коли останній був черговим по Енергетичній митниці.
Суд наголошує, що інших пояснень, у тому числі щодо користування позивачем службовим автомобілем 21.08.2021, матеріали справи не містять. У відзиві на позовну заяву представником відповідача повторно зазначено, що позивач повідомив про користування ним автомобілем 21.08.2021 (субота), однак такі твердження жодними доказами не підтверджені, дані факти не відображені в поясненнях позивача від 06.12.2021.
Більше того, в Акті тематичної перевірки є посилання на подорожні листи обліку службового автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_4 за серпень 2021 року, серед яких дата - 21.08.2021 відсутня.
Отже, стверджувати про те, що ОСОБА_1 використовував службовий автомобіль 21.08.2021 (субота) не вбачається за можливе.
Разом з цим, суд вказує, що позивач не заперечує обставин використання службового автомобіля 23.08.2021, з урахуванням наказу Енергетичної митниці від 19.08.2021 №51.
Відповідно до підпункту 3.9 пункту 3 Порядку №440 використання службового транспорту для поїздок, не пов'язаних із службовою діяльністю, забороняється.
Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Порядку №440 користування службовим транспортом у вихідні, святкові дні та у відрядженнях (за межі міста та регіону, адміністративних районів, зони діяльності територіального органу Держмитслужби) здійснюється за письмовим погодженням з:
- керівником (заступником керівника за умови відсутності, відповідно до розподілу обов'язків) апарату Держмитслужби - центральний рівень;
- керівником заступником керівника за умови відсутності, відповідно до розподілу обов'язків) територіального органу Держмитслужби - територіальний рівень.
Підпунктом 5.2 пункту 5 Порядку №440 посадові особи та працівники структурних підрозділів територіальних органів Держмитслужби, які працюють за змінним графіком, та посадові особи, працівники підрозділу інфраструктури, держмайна та господарської діяльності з метою невідкладного виконання службових повноважень використовують закріплений за ними службовий транспорт у вихідні. Святкові дні та у відрядженнях у будь-який час зміни без погодження з керівництвом та несуть відповідальність за його використання за цільовим призначенням, місцем розміщення та за умови дотримання документального обліку транспортної роботи службового транспорту.
Транспортне обслуговування службовим транспортом у позаробочий час та нічний час, у вихідні та святкові дні без письмового дозволу керівника (ів) (заступника керівника (ів) відповідно до розподілу обов'язків) апарату Держмитслужби та її територіальних органів забороняється.
Як вже було вказано судом вище, наказом від 19.08.2021 №8-аг «Про закріплення за спеціальним автомобілем», пунктом 1 закріплено за начальником Енергетичної митниці Юрієм Райваховським спеціальний автомобіль Шкода Октавія, державний номер НОМЕР_4 , з правом управління транспортним засобом з 20.08.2021 року.
Наказом Енергетичної митниці від 19.08.2021 №51 наказано встановити чергування на вихідні та святкові дні для наступних працівників Енергетичної митниці, зокрема 23 серпня 2021 року - ОСОБА_1 , начальнику митниці.
Звідси слідує, що 23.08.2021 позивач перебував на чергуванні, тобто виконував службові обов'язки, що за сукупністю наведеного не дає підстав суду сформувати висновок про використання ним службового автомобіля для поїздок, не пов'язаних із службовою діяльністю.
При цьому, суд відмічає, що позивач є начальником Енергетичної митниці, тобто територіального органу Держмитслужби, а відтак є особою, яка надає погодження на використання службового транспорту у вихідні, святкові дні та відрядження.
У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Аналізуючи вказану норму права, суд приходить до висновку про наявність у позивача заборони використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах
Разом з цим, для встановлення обставин порушення позивачем частини 1 статті 22 Закону № 1700-VII необхідним, на переконання суду, є встановлення обставин використання останнім державного майна в приватних інтересах, в даному випадку службового автомобіля.
Водночас, Акт тематичної перевірки не фіксує та не підтверджує належними та достатніми доказами використання позивачем службового автомобіля в приватних інтересах чи використання ним своїх службових повноважень або свого становища та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Суд також враховує, що в Акті тематичної перевірки міститься посилання на повідомлення про корупцію від 02.09.2021 №21400/10, однак повідомлення в матеріалах дисциплінарного провадження відсутнє.
Окрім цього, на аркуші 7 Акту тематичної перевірки (т. 1, а.с. 42) міститься посилання на інформацію з комплексної системи «Безпечне місто», призначеної для автоматизації та вирішення найбільш важливих завдань сучасних міст, однак Актом тематичної перевірки не зафіксовано обставин перевірки комісією такої інформації, огляду відео, у тому числі долучення такого відео до матеріалів дисциплінарної справи.
Отже, фактично всі посилання комісії базуються на припущеннях без встановлення та підтвердження належними та достатніми доказами обставини використання позивачем службового автомобіля поза робочий час та у вихідні, святкові дні.
Резюмуючи наведене, суд констатує, що жодних належних та достатніх доказів на підтвердження використання позивачем службового транспорту у свої інтересах матеріали дисциплінарної справи не містять, що, у свою чергу виключає наявність правових підстав для формування висновку щодо порушення ним вимог частини 1 статті 22 Закону № 1700-VII.
Разом з цим, суд відмічає, що всі окреслені вище підстави, які були оцінені судом, покладено в основу Подання від 01.12.2021 (т. 1, а.с. 66-70).
У вказаному Поданні також міститься посилання на пояснення ОСОБА_1 від 26.11.2021, усні пояснення останнього, надані 29.11.2021 на засіданні Дисциплінарної комісії, однак пояснення від 26.11.2021 в матеріалах справи відсутні.
Надання позивачем усних пояснень 29.11.2021 також не підтверджено жодними доказами, їх зміст не відображено в Поданні від 01.12.2021.
Враховуючи викладене, стверджувати про те, що висновки комісії, які викладені в Акті тематичної перевірки та покладені в основу Подання від 01.12.2021 та спірного рішення №2 є об'єктивними, повними та достовірними, не вбачається за можливе.
Що ж стосується посилання відповідача на не вжиття позивачем заходів із дотриманням вимог пунктів 1, 5 та 8 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці, з якою його було ознайомлено 06.08.2021, суд відмічає наступне.
Згідно з пунктом 1 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці обов'язком начальника енергетичної митниці є здійснення керівництва діяльністю, організація та забезпечення виконання митнице завдань і функцій, визначених у положенні про митницю, несення персональної відповідальності за організацію та результати її діяльності. Забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи на території України у зоні своєї діяльності.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митна справа - це встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Відповідно до частини 1 статті 8 МК України митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
Аналізуючи положення пункту 1 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці, суд вказує, що ані в акті тематичної перевірки, ані в поданні від 01.12.2021, ані безпосередньо в оскаржуваному наказі не відображено суті допущеного позивачем порушення, безпосередньо пов'язаного з організацією та забезпеченням здійснення митницею своїх завдань і функцій - забезпечення митної справи.
Таким чином, суд вважає не встановленими комісією обставини не забезпечення виконання позивачем пункту 1 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці.
Разом з цим, пунктом 5 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці регламентовано, що начальник енергетичної митниці затверджує положення про структурні підрозділи митниці і посадові інструкції працівників, здійснює підписання наказів, інших документів організаційно-розпорядчого характеру, а також листів до територіальних органів Держмитслужби, підприємств, установ та організацій з питань діяльності митниці, службових листів, доповідних записок, довідок і документів інформаційного, довідкового або аналітичного характеру, підготовлені керівництву Держмитслужби або структурним підрозділам, підписання інших документів з питань діяльності митниці, у межах визначених законодавством.
Відповідно до пункту 8 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці останній забезпечує організацію планово-фінансової роботи митниці, здійснення контролю за використанням фінансовим і матеріальних ресурсів, ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, забезпечення організації та ведення бухгалтерського обліку, фінансово-господарської діяльності митниці та складання звітності.
Суд, аналізуючи окреслені пункту посадової інструкції начальника Енергетичної митниці у взаємозв'язку із обставинами, які зафіксовані в Акті тематичної перевірки, поданні від 01.12.2021, оскаржуваному наказі зазначає, що дисциплінарною комісією не деталізовано суті їх порушення.
Всі твердження та доводи, які стали підставою для їх формування, оцінені судом вище.
При цьому, наведені документи не містять в собі встановлення обставин не здійснення позивачем контролю за використанням фінансовим і матеріальних ресурсів, ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, порушення правил бухгалтерського обліку, а лише фіксують певні недоліки до подорожніх листів без фактичної перевірки обставин щодо їх усунення.
Наведення в Акті тематичної перевірки інформації щодо заправлення службового автомобіля на 80 літрів загалом протягом кінця серпня 2021 року не можуть прямо вказувати на нецільове використання бюджетних коштів, адже комісією не встановлювались маршрути поїздок за такий період, не розраховувалась приблизна кількість необхідного палива для проїзду такого відрізку маршруту, не надавалась оцінка поясненням позивача від 06.12.2021 щодо обставин використання службового транспорту.
Отже, на переконання суду, посилання відповідача на не вжиття позивачем заходів із дотриманням вимог пунктів 1, 5 та 8 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника Енергетичної митниці, з якою його було ознайомлено 06.08.2021, об'єктивно не встановлені та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Резюмуючи викладене, суд вважає відсутніми підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За правилами частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У свою чергу, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
При цьому, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України).
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що обставини наявності в діях позивача дисциплінарного проступку не підтверджені належними та достатніми доказами, що у сукупності не дає суду підстави стверджувати про правомірність прийнятого відповідачем спірного рішення №2.
Отже, наказ Державної митної служби України №8-дс від 08.12.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким оголошено догану начальнику Енергетичної митниці Райваховському Юрію, за висновком суду, не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому такий є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи ж позовні вимоги в частині наявності правових підстав для скасування оскаржуваного подання від 01.12.2021, суд нагадує, що відповідно до частини 10 статті 69 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч. 11 ст. 69 Закону №889-VIII).
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що подання дисциплінарної комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, адже носить рекомендаційний характер для суб'єкта призначення та фактично фіксує наявність/відсутність підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Відтак, спірне подання від 01.12.2021 самостійно не створює жодних юридичних наслідків для позивача та не встановлює жодних обов'язків для останнього.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та наголошує, що визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №8-дс від 08.12.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» є належним та ефективним захистом порушеного права ОСОБА_1 .
Додатково в цій частині позовних вимог, суд залишає поза увагою клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі та звертає увагу останнього, що підстави для закриття провадження врегульовані положеннями частини 1 статті 238 КАС України.
В межах розгляду даної адміністративної справи підстави для застосування судом положень частини 1 статті 238 КАС України відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.
Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до копії платіжного доручення №161 від 21.12.2021 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №8-дс від 08.12.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким оголошено догану начальнику Енергетичної митниці Райваховському Юрію.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-г, ідентифікаційний код 43115923) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 30.11.2023.
Суддя Кушнова А.О.