ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"18" грудня 2023 р. Справа № 300/8577/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків у розмірі 76648, 95 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків у розмірі 76648, 95 грн.
Одночасно, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення частини сплати судового збору в розмірі 1035,83 грн, яка мотивована відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору. Однак, після повернення помилково сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн згідно із платіжною інструкцією ГУДКСУ в Івано-Франківській області за № 166 від 14.11.2023 кошти в сумі 2684,00 грн, у позивача виникне можливість повної сплати судового збору за даним позовом.
Суд, розглянувши вищенаведене клопотання позивача про відстрочення сплати частини судового збору, оцінивши обгрунтування позовної заяви та додані до неї матеріалами, зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, системний аналіз наведених вище законодавчих положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що суд наділений правом вирішувати питання щодо відстрочення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи розстрочення сплати такого збору виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної, якою є позивач в даній адміністративній справі, а також в окремих категоріях спорів, пов'язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров'ю, що не відповідає предмету позовної заяви в даній адміністративній справі.
Також суд звертає увагу на те, що доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Однак, в обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору позивачем не подано жодного підтверджуючого документу.
Як наслідок, відсутність коштів в Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для сплати судового збору не є тією обставиною, що впливає на майновий стан та може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та статті 8 Закону України "Про судовий збір".
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати частини судового збору, за подання даної позовної заяви.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Втім, представником позивача не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, оскільки платіжне доручення, яке міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Із змісту позовної заяви слідує, що Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки просить суд стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 76648,95 грн.
Таким чином, суд вважає, що звернена до суду вимога про стягнення завданих державі збитків у розмірі 76648,95 грн, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна відповідача ( ОСОБА_1 ), є майновою.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який вступив в дію з 01.01.2023, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2 684 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки позовними вимогами майнового характеру становить 2 684,00 грн (із розрахунку ціни позову 76648,95 грн).
Проте, згідно квитанції № 174 від 08.12.2023, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1648,17 грн, що свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі. Відтак позивачу слід додатково сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 1035,83 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі - відмовити.
Позовну заяву Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків у розмірі 76648, 95 грн - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1035,83 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Копію цієї ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.