РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
18 грудня 2023 р. Справа № 120/16754/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення , зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Головне управління ПФУ у Вінницькій області, відповідач ) із позовом, в якому просила:
- визнати неправомірним та скасувати рішення №024950008121 від 13.10.2023 р. щодо відмови в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ;
- зобов'язати призначити та виплачувати пенсію за віком з 17.06.2023 р. згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом зарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 18.07.1987 р. по 24.10.1994 р.
10.11.2023 р. відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в порядку визначеному ст. 263 КАС України.
07.12.2023 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що у позивачки відсутній необхідний страховий стаж, а отже відсутні підстави для призначення пенсії. Також зазначено , що період праці в колгоспі з з 18.07.1987 р. по 24.10.1994 р. не зарахований, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступне.
11.08.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За наслідком розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення №024950008121 від 13.10.2023 р. про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Зокрема, у рішенні вказано, що страховий стаж позивачки становить 29 років 8 днів, тоді як достатній стаж для призначення пенсії складає 30 років.
Також вказано , що не зараховано до стажу період з 18.07.1987 р. по 24.10.1994 р., оскільки для йогозарахування згідно трудової книжки колгоспника необхідна додаткова інформація , зокрема, чи був членом колгоспу, відпрацьовані вихододні, історичну довідку про реорганізацію колгоспу. Окремо вказано, що довідка №С-435 від 27.07.2023 р. не приймається до уваги, оскільки містить скорочення по батькові.
Не погоджуючись із цим рішенням позивачка звернулась до суду із позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 років з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 р.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) .
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Отже, як видно право на призначення пенсії за віком мають особи які досягли 60 років та мають стаж від 30 років.
Надаючи оцінку спірному рішенню , суд вказує наступне.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Надаючи оцінку правомірності не зарахування до стажу періоду роботи позивачки з 18.07.1987 р. по 24.10.1994 р., суд враховує наступне.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
В контексті наведеного слід зазначити, що згідно пунктів 1,2 Постанови Ради Міністрів СРСР "Про трудові книжки колгоспника" від 21.04.1975 р. № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Як видно із трудової книжки № НОМЕР_1 , вона містить запис 1 про те, що з 18.07.1987 р. по 24.10.1994 р. позивачка була членом колгоспу Перемога .
На сторінці 19 цієї трудової книжки наявні відомості про відпрацьовані в цей період людинодні та встановлений мінімум, зокрема :
-1987 р. встановлений мінімум 140, позивачкою відпрацьовано 141 , тобто період з 18.07.1987 р. по 31.12.1987 р. підлягає зарахуванню до стажу;
- 1988 р. відсутній встановлений мінімум, позивачкою відпрацьовано 89;
- 1989 р. відсутній встановлений мінімум, позивачкою відпрацьовано 134;
- 1990 р. встановлений мінімум 280, позивачкою відпрацьовано 267;
- 1991 р. відсутній встановлений мінімум, позивачкою відпрацьовано 257;
- 1992 р. відсутній встановлений мінімум, позивачкою відпрацьовано 257;
- 1993 р. відсутній встановлений мінімум, позивачкою відпрацьовано 201.
Отже, як видно із наданих документів, позивачкою відпрацьовані встановлені колгоспом вихододні в 1987 році. Стосовно періоду з 01.01.1988 р. по 31.12.1989 р., з 01.01.1991 р. по 01.01.1993 р., то суд вказує, що не встановлення колгоспом трудового мінімуму не може бути підставою для не зарахування до стажу позивачки періодів роботи з 01.01.1988 р. по 31.12.1989 р., з 01.01.1991 р. по 01.01.1993 р.
При цьому, суд вказує, що період з 08.06.1988 р. по 07.06.1991 р. зараховано до стажу , як догляд за дитиною, а тому, відсутні підстави повторно зараховувати цей період до стажу.
Відтак суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу період роботи позивачки в колгоспі, зокрема з 18.07.1987 р. по 31.12.1987 р. 01.01.1988 р. по 07.06.1988 р., з 08.06.1991 р. по 01.01.1993 р., як наслідок слід зарахувати цей період до стажу.
Період роботи в колгоспі з 01.01.1994 р. по 24.10.1994 р. не підлягає зарахуванню до стажу, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості стосовно відпрацювання позивачкою мінімуму.
Довідка ж від 27.07.2023 р. не містить по батькові , більш того, відомості зазначені в ній не співпадають із відомостями зазначеними в трудовій книжці, зокрема щодо відпрацьованих трудоднів в 1988 році.
За таких обставин, беручи до уваги, що у позивачки загальний стаж складає більш ніж 30 років із урахуванням стажу, який зобов'язано зарахувати цим судовим рішенням та вона досягла 60 річного віку, наявні підстави для призначення пенсії за віком.
Відтак, керуючись ст. 245 КАС України, суд обираючи ефективний спосіб захисту прав позивачки, доходить висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області призначити та виплатити позивачці пенсію за віком з 17.06.2023 р. (дата досягнення пенсійного віку), зарахувавши до стажу періоди роботи в колгоспі з 18.07.1987 р. по 31.12.1987 р., 01.01.1988 р. по 07.06.1988 р., з 08.06.1991 р. по 01.01.1993 р.
Одночасно, надаючи оцінку вимозі "виплачувати пенсію", то суд підстав для її задоволення не вбачає, виходячи з наступного.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливіть їх порушення у майбутньому.
Отже, вимога про зобов'язання "виплачувати пенсію" є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1073,60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 715, 74 (2/3 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №024950008121 від 13.10.2023 р. про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 17. 06.2023 р., зарахувавши до стажу період роботи в колгоспі з 18.07.1987 р. по 31.12.1987 р., 01.01.1988 р. по 07.06.1988 р., з 08.06.1991 р. по 01.01.1993 р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір 715, 74 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення сфомровано 18.12.23 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна