Справа № 991/10739/23
Провадження 1-кс/991/10832/23
13 грудня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій захисник просить:
- визнати незаконною бездіяльність прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021, яка полягає у нерозгляді клопотання захисника ОСОБА_3 № 15 про проведення додаткової експертизи, у порядку визначеному ст. 220 КПК України;
- зобов'язати прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 розглянути клопотання захисника ОСОБА_3 № 15 про проведення додаткової експертизи, у порядку визначеному ст. 220 КПК України;
- скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 від 04.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 № 15 про проведення додаткової експертизи, та зобов'язати детектива призначити в рамках кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021 додаткову судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання зазначені захисником у клопотанні.
Скаргу обґрунтовує тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021, у якому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Захисник у клопотанні посилається на те, що під час розгляду клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжних заходів стало відомо, що факт та розмір заподіяної шкоди встановлено органом досудового розслідування на підставі висновку експертів № 239/1-2/23 від 29.09.2023, в якому, на думку захисника, допущено ряд порушень. Так, твердження експертів про наявність порушень не є категоричним і залежить від недоведеної слідством змінної, а саме за умови, що ціна закупівлі обладнання є ринковою. При цьому, дійсна вартість обладнання на ринку слідством не перевірялась, тобто не доведена. Окрім цього, органом досудового розслідування не доведено до відома експертів-економістів під час проведення комісійної судово-економічної експертизи інформації, що договір від 09.12.2020 № 30-46-08-20-00167 з ТОВ «БК КБР» не закінчено. Тому, наразі взагалі є неможливим встановлення матеріальної шкоди.
Захисник 04.12.2023 електронною поштою направила детективу Національного бюро ОСОБА_6 та прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 клопотання № 15 про проведення додаткової експертизи у вказаному кримінальному провадженні.
04.12.2023 детективом ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання захисника. Захисник також зазначає, що станом на день звернення зі скаргою прокурор жодної відповіді на клопотання не надала.
Захисник вважає вказану постанову необґрунтованою та невмотивованою, оскільки зазначені детективом обґрунтування є абстрактними, детектив не зазначає чому проведення додаткової економічної експертизи є неможливим, недоцільним, передчасним або ж може перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Тому вважає, що такі дії детектива та бездіяльність прокурора свідчать про неповне досудове розслідування.
У судовому засіданні захисник позицію, висловлену у скарзі, підтримала, просила скаргу задовольнити.
Детектив Національного бюро ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, подав до суду заперечення, які обґрунтував тим, що 04.12.2023 до Національного антикорупційного бюро надійшло клопотання № 15 захисника ОСОБА_3 , і в цей же день детективом клопотання розглянуте і відмовлено у його задоволенні, оскільки у вказаному кримінальному провадженні вже проведена судова економічна експертиза. Водночас розрахунки за поставлене обладнання згідно актам приймання-передачі обладнання від 03.03.2021 № 1, від 12.07.2021 № 18 та від 28.09.2021 № 26 по договору від 09.12.2020 № 30-146-08-20-00167 ДП «НАЕК «Енергоатом» проведені у повному обсязі. Письмові заперечення долучені до скарги.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 у судове засідання не прибула, про дату та час розгляду скарги повідомлена належним чином.
Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. (ч. 3 ст. 306 КПК України)
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення детектива, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Щодо рішення детектива про відмову у проведенні слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно поданого клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021, у тому числі за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Встановлено, що 04.12.2023 захисник підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернулась до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України із клопотанням № 15 про проведення додаткової експертизи, у якому просила призначити у рамках кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021 додаткову судову економічну експертизу. (а.с. 12-16)
Відповідно до положень ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку ст. 220 КПК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 детектив Національного бюро ОСОБА_6 виніс постанову від 04.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання № 15 від 04.12.2023. В обґрунтування прийнятого рішення детектив, посилаючись на ст. 110, 220 КПК України, зазначив, що детектив, здійснює свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Також у межах кримінального провадження № 52021000000000006 29.09.2023 вже проведена судова економічна експертиза (висновок експертів № 239/1-2/23). Тому орган досудового розслідування в залежності від фактичних обставин провадження, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає, які саме процесуальні дії та коли їх належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному провадженню. (а.с. 17-18)
Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива від 04.12.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив навів мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення слідчої (розшукової) дії, яка ініціюється перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є проведення експертизи (ст. 242 КПК України).
Звертаючись із клопотанням від 04.12.2023 про проведення додаткової експертизи, захисник посилалась на те, що експертами при проведені економічної експертизи допущено ряд порушень. Також, органом досудового розслідування не доведено до відома експертів-економістів під час проведення комісійної судово-економічної експертизи інформації, що договір від 09.12.2020 № 30-46-08-20-00167 з ТОВ «БК КБР» не закінчено.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що незгода сторони захисту з наявним у матеріалах кримінального провадження висновку експертів не є підставою для проведення додаткової чи комплексної експертизи.
При цьому, слідчий суддя враховує, що у ході досудового розслідування можуть виникнути нові обставини, які підлягатимуть перевірці, зокрема, і шляхом проведення додаткової чи комплексної експертизи, яка може бути призначена не тільки стороною обвинувачення.
Так, ч. 1 ст. 242 КПК України визначає, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Тобто, сторона захисту уповноважена самостійно залучити експерта для проведення відповідної експертизи.
Водночас, змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (п. 15 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов'язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Процесуальна самостійність детектива, серед іншого, обумовлюється необхідністю проведення ефективного досудового розслідування та наявністю повноважень на проведення слідчих (розшукових) дій у випадках встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки саме детектив, який здійснює слідство у кримінальному провадженні, визначає предмет та коло обставин, які підлягають доказуванню, та необхідністю вчинити окремі підготовчі дії, які забезпечать ефективність та результативність його проведення.
За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним у межах повноважень.
Щодо бездіяльності прокурора.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.
Як зазначалось вище захисником направлено клопотання № 15 від 04.12.2023 і прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
В свою чергу прокурор на підтвердження виконання вимог ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання захисника жодних доказів не надано.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 не виконано вимоги ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 від 04.12.2023 № 15, а тому допущено бездіяльність.
Щодо вимоги визнати незаконною бездіяльність прокурора, то вона не підлягає задоволенню, оскільки ч. 2 ст. 307 КПК України не передбачає можливість прийняття такого рішення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 110, 220, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , чи іншого прокурора у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 розглянути клопотання захисника підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 04.12.2023 № 15 про проведення додаткової судової економічної експертизи у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.
У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1