Справа № 761/34238/23
Провадження № 2/761/9957/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2023р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- розірвати укладений між сторонами шлюб;
- стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що між нею та відповідачем 24 липня 2021р. було зареєстровано шлюб у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було зроблено актовий запис № 921.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_3 .
Подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння в поглядах на сімейне життя, несумісності у поглядах на виховання дитини, виникнення конфліктних ситуацій при вирішенні кожного побутового питання. Спільне господарство сторонами не ведеться, шлюбно-сімейних відносин не підтримують, відповідач не надає допомогу на утримання дитини, не бере участі у її вихованні, яка фактично знаходяться на утриманні позивачки, а тому позивачка вимушена була звернутися до суду з вказаним позовом. Подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу неможливе та суперечить їх інтересам.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановленому законом порядку, учасники справи були оповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
18 грудня 2023р. на адресу суду надійшла заява сторони відповідача про визнання позову.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 липня 2021р.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають, як на позивачку, так і на відповідача, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, примирення між сторонами і збереження шлюбу на теперішній час неможливе.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їх дітей. Після розірвання шлюбу прізвища сторін незмінні.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Судом встановлено, що малолітня дитина сторін, фактично знаходиться на утриманні своєї матері - позивачки, що не було спростовано стороною відповідача.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За змістом ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Позивачка пред'являючи позов до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, посилалась на те, що відповідач участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги на її утримання не надає.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги матеріальний стан сторін, а також те, що спільна дитина сторін перебуває на утриманні позивачки, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню аліменти на утримання спільної дитини сторін у розмірі частини з усіх видів заробітку /доходу/ відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20 вересня 2023р. (дата пред'явлення позову до суду) та до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 50 відсотків судового збору - 536,8 грн., та підлягає поверненню позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути останній - 536,8 грн., згідно квитанції ID: 7470-6084-7722-1532 від 19 вересня 2023р. Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,6 грн.
Згідно із п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду, в частині вимог про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 180 - 184, 191 СК України; ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу; стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 24 липня 2021р. в Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 921 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 ) - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін незмінні.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову 20 вересня 2023р. та до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, в розмірі 536 /п'ятсот тридцять шість/ грн. 80 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 536 /п'ятсот тридцять шість/ грн. 80 коп., згідно квитанції ID: 7470-6084-7722-1532 від 19 вересня 2023р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ грн. 60 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць, а саме в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, підлягає негайному виконанню.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: