Ухвала від 18.12.2023 по справі 761/45954/23

№ Справа № 761/45954/23

Провадження № 2/761/11429/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання бездіяльності протиправоною та визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Романишеній І.П.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК України).

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під час вивчення матеріалів цивільної справи було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю, зобов'язання вчинити дії, розірвати договір, стягнути грошові кошти тощо). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач не визначає виклад обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги до Головного сервісного центру МВС, зокрема, яким чином вказана юридична особа порушила права позивача, завдала збитки в розмірі 388 500 грн.

Крім того, з тексту позовної заяви є незрозумілим, який статус за позовом має територіальний сервіс центру №8046, при цьому, по тексту заяви йде посилання на те, що саме внаслідок неправомірної бездіяльності структурного підрозділу з перерєстрації транспортного засобу позивач втратив транспортний засіб.

Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, зміст позовної заяви не містить передбачених ч.3 ст.175 ЦПК України, відомостей про адресу електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У відповідності до положень ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пред'являючи позов до суду, позивач посилається на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Однак, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, позивач не звільняється від сплати судового збору, оскільки заявлені вимоги не пов'язані з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.

Таким чином, за подання позовної заяви позивач має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позивачем позову складає 1073,60 грн. За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а також одна вимога майнового про стягнення збитків в розмірі 388 500 грн.

Відповідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви у новій редакції для суду та відповідача з урахуванням вищезазначених недоліків, а також докази сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. за дві вимоги немайнового характеру, а також 3 885,00 грн. за вимогу майнового характеру.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання бездіяльності протиправоною та визнання дій неправомірними, - залишити без руху.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА

Попередній документ
115714191
Наступний документ
115714193
Інформація про рішення:
№ рішення: 115714192
№ справи: 761/45954/23
Дата рішення: 18.12.2023
Дата публікації: 20.12.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.12.2023)
Дата надходження: 12.12.2023
Предмет позову: за позовом Желнеровича В.І. до Головного сервісного центру МВС в особі Територіального сервісного центру №8046 про спонукання виконати дії