Справа №752/5297/18
Провадження № 2/752/1397/19
РІШЕННЯ
Іменем України
22.08.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря Петрова Є.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до менеджера відділу продаж ЖК «Кришталеві джерела» ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернулась до суду з позовом до менеджера відділу продажу ЖК «Кришталеві джерела» ОСОБА_4 про визнання дій менеджера протиправними, зобов'язання повернути отриманий забезпечувальний платіж в сумі 40000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в листопаді 2017 року, позивач зі своїм чоловіком, ОСОБА_1 , звернулась до відділу продаж ЖК «Кришталеві джерела» за адресою: АДРЕСА_1 , з метою придбання житлової квартири. З даного приводу вони спілкувались з ОСОБА_4 , яка представилась менеджером відділу продажів. Після перегляду варіантів квартир, менеджер зазначила про можливість придбання квартири в розстрочку за умови внесення 50% вартості квартири та подальшого внесення коштів протягом 18 місяців рівними частинами та повідомила про необхідність сплати 20000 гривень в якості завдатку. Після цього їм було запропоновано подати заяву на ім'я Учасника фінансово-кредитної системи фінансування будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 . В заяві зазначалось, що це є попередній договір, в якому було зобов'язання внесення на поточний рахунок початкового інвестора квартири завдатку грошових коштів в сумі 20000 грн, для чого було відкрито рахунок в ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк». В подальшому ОСОБА_4 були передані кошти в загальній сумі 40000 гривень, про що в документі під назвою «Резюме угоди» вона проставила свій підпис. 27.12.2017 р. на зустрічі по укладенню договору, яка проходила у відділенні банку «Український будівельно-інвестиційний банк» був присутній начальник відділу продажів, володар прав на квартиру та нотаріус. Був запропонований договір іпотеки, з яким попередньо їх не ознайомили та умови якого не були відомі, але при цьому нотаріусом вже було зроблено запис в реєстрі правочинів. Із зазначеними умовами договору іпотеки вони не погодились, запропонували внести зміни в істотні умови, але їм було відмовлено.
Позивач зазначає, що вони звернулись до ОСОБА_4 з вимогою про повернення переданих коштів в розмірі 40000 гривень, однак їм було відмовлено з посиланням на умови заяви, яка називалась попереднім договором.
Зазначені дії відповідача позивач вважає неправомірними, з приводу чого вона звернулась з заявою до Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві, а також просить в судовому порядку стягнути з відповідача сплачені кошти, посилаючись на положення ст.570 ЦК України та відсутність між сторонами зобов'язальних правовідносин.
22.05.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва було відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.
01.03.2019 р. судом було вирішено питання про закриття підготовчого провадження.
В ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що передана відповідачу сума коштів не є завдатком, оскільки між сторонами не було укладено договору, що містить зобов'язання, а попередній договір є лише наміром укласти основний договір.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки позивач погодилась на умови договору, підписавши відповідну заяву, чоловік надав згоду на його укладення, умови є чинні.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 підписала заяву, як учасник фінансово-кредитної системи фінансування будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 , відповідно до якої висловила свій намір придбати, шляхом укладання договору передання прав та обов'язків за договором про участь у фонді фінансування будівництва виду А «Феофаніївський 2», майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .
Умова заяви визначено, що це є попереднім договором, за умовами якого ОСОБА_3 внесла на поточний рахунок початкового інвестора квартири завдаток грошові кошти в сумі 20000 гривень до 01.12.2017 р.
Відповідно до даного договору позивач погодилась, що грошові кошти, внесені як завдаток на підставі цієї заяви, у разі відмови від підписання з будь-яких причин, у строк до 15.12.2017 р. Договору передання прав та обов'язків за договором про участь у фонді фінансування будівництва поверненню не підлягають.
Крім того, на виконання зазначеної угоди позивач передала ОСОБА_4 , як менеджеру відділу продажів, грошові кошти в сумі 40000 гривень.
В подальшому, позивач відмовилась від укладання договору передання прав та обов'язків за договором про участь у фонді фінансування будівництва виду А «Феофаніївський 2» на запропонованих умовах та просила повернути сплачені кошти в розмірі 40000 гривень.
Такі кошти не були повернуті.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
Аванс не має забезпечувальної функції, якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.
Оскільки основний договір щодо передачі прав та обов'язків за договором про участь у фонді фінансування будівництва виду А не був укладений між сторонами, внесені позивачем кошти є авансом і підлягають поверненню.
Однак, звертаючись до суду позивач пред'явила позов до ОСОБА_4 , як менеджера відділу продажу ЖК «Кришталеві джерела», посилаючись на те, що саме їй були передані кошти в розмірі 40000 гривень на виконання попереднього договору.
Менеджер відділу подажу не є стороною договору щодо відчуження квартири в новобудові, а діє як представник забудовника.
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що даний позов пред'явлено не до належної особи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України і в зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 274, 280, 281, 282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_3 до менеджера відділу продаж ЖК «Кришталеві джерела» ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О.Колдіна