Справа № 368/1806/23
1-кс/368/421/23
УХВАЛА
Іменем України
"14" грудня 2023 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 та сторони кримінального провадження - начальника СД ОСОБА_4 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про арешт на власне майна, -
ВСТАНОВИВ :
До слідчого судді звернулася ОСОБА_3 та просить суд накласти арешт на її квартиру строком на тридцять років аби колишня сусідка з АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 виплатила кредит і не вчиняла неправомірних дій щодо неї, її матері та її квартири, обґрунтовуючи заяву наступним.
Вона, ОСОБА_3 , просить накласти арешт на її квартиру через погрози вилучити майно.
Відповідно до ст. 14, 15, 24 КПК України: умисел, підготовка до злочину групою осіб, незавершений злочин. А саме: підкуп свідків, щоб давати недостовірну інформацію поліції, розповсюдження недостовірної інформації, що начеб - то вони забрали гроші на свою квартиру в одного з бандитів - ОСОБА_6 ; переливи, що краще подарувати їхню квартиру або оформити по догляду; підкуп і підбурення на вбивство її матері з обіцяною алібі; підкуп з прохання допомогти впіймати її та її матір, щоб потім змусити підписати документ на дарування і т. інше. Обіцянки міліонна, щоб сусіди організували ОСББ і заволоділи персональними даними для переоформлення їхньої квартири.
Обіцянки сусіду з кВ. 10 продати їхню квартиру задешево, через що він почав дзвонити їм з погрозами оформити на них кредит.
Начальник сектору дізнання ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 заперечував проти поданої заяви, оскільки ОСОБА_3 не є потерпілої по справі, не є особою, яка має право на звернення до слідчого судді із даним клопотанням.
Слідчий суддя, вислухавши заявника та дізнавача, приходить до наступного.
Главою 17 КПК України передбачено розгляд питань щодо арешту майна.
Ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ст. 171 КПК України передбачено розгляд клопотання про арешт майна, а саме: з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 не є особою, яка має право звертатися із клопотанням про накладення арешту на майно, а тому провадження по справі необхідно закрити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 167, 170-175, 309, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Провадження по заяві ОСОБА_3 про арешт на власне майна закрити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1