справа № 361/10183/23
провадження № 3/361/4727/23
18.12.2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 р. м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Мохов Є.І. розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВРПП Броварського РУП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №632664 від 11.11.2023р., ОСОБА_1 , 11.11.2023 року об 13 год. 05 хв., на автодорозі Київ-Чернігів, 28 км, з'їзд на вул. Чкалова м. Бровари, керував авто АУДІ А6 д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавлений права таким транспортним засобом, чим порушив вимог п. 2.1а ПДР України, що передбачає адміністративну відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бургела О.В., пояснив, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, знаходився на пасажирському сидінні, вказаним автомобілем керувала його дружина. Автомобіль стояв на узбіччі дороги, документів у нього на цей час не було, оскільки вони знаходилися у дружини, яка не цей час знаходилася на заправці «БРСМ», неподалік від місця стоянки авто. До матеріалів справи не долучено доказів. Які б свідчили протилежне.
Свідок ОСОБА_2 надала суду аналогічні пояснення письмово в ході розгляду справи.
Суддя заслухавши пояснення захисника - адвоката Бургела О.В., свідка ОСОБА_2 , дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 126 ч. 5 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно п.2.1а ПДР України, водій повинен водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
При дослідженні відеозаписів, що знаходяться на долученому до протоколу диску, на вказаних відео відсутній факт руху автомобіля АУДІ А6 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
При цьому, суддя виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.
Рапорт особи, що склала протокол, доказом у справі бути не може.
За таких обставин, матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі технічний носій, не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортного засобу.
Суд не має права самостійно збирати докази, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст. 245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Згідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі, жодним доказом не підтверджена, а тому суд доходить до висновку про відсутність у даному випадку складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 130, 247, 251, 252, 256, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н ОВ И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП., за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її вручення.
Суддя Є.І. Мохов