ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2023 Справа № 914/2210/23
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Пришляк М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали
заяви:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», м. Кам'янка-Бузька Львівської обл.,
про:відшкодування витрат на професійну правничу допомогу,
у справі за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», м. Кам'янка-Бузька Львівської обл.,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива», с. Банюнин Львівського р-ну Львівської обл.,
про:стягнення 496800,00 грн боргу, 496800,00 грн штрафу, 125220,82 грн пені, 49119,25 грн інфляційних втрат та 12862,36 грн трьох відсотків річних.
За участю представників:
позивача:Феденко Л. А. - адвокат,
відповідача:не з'явився.
1. Судові процедури.
1.1. При поданні позовної заяви представником позивача, на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, зазначено, що у зв'язку із розглядом даної справи у суді позивач очікує понести судові витрати, що складаються із 17712,03 грн витрат на оплату судового збору, орієнтовано 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також окремо від останнього - гонорар успіху у розмірі 5% від суми задоволення позову.
1.2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 у справі № 914/2210/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» 496800,00 грн боргу, 496800,00 грн штрафу, 125220,82 грн пені, 49119,25 грн інфляційних втрат, 12862,36 грн трьох відсотків річних та 17712,03 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
1.3. Також, беручи до уваги, що у судовому засіданні 24.10.2023 представник позивача до закінчення судових дебатів зробив заяву про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд відповідно до п. 8 ст. 129 та пп. 5 п. 6 ст. 238 ГПК України призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 07.11.2023 та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня прийняття даного рішення для подання відповідних доказів.
1.4. 31 жовтня 2023 року на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат та детальний опис витрат на правничу допомогу (вх. № 4343/23).
1.5. Ухвалою суду від 07.11.2023 відкладено засідання з розгляду питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 28.11.2023.
1.6. У судове засідання 28.11.2023 в режимі відеоконференції з'явилась представниця позивача, яка надала пояснення по суті поданої заяви, просила задовольнити таку заяву у повному обсязі. Представник відповідача у дане засідання не прибув, не повідомив суду причин своєї неявки та не подав свої заперечення проти заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу.
1.7. Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України … Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
1.8. Зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд заяви позивача, враховуючи вищезазначену норму процесуального закону, суд вважає за можливе здійснювати розгляд поданої заяви у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
1.9. У судовому засіданні 28.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. У заяві про розподіл судових витрат та детальний опис витрат на правничу допомогу (вх. № 4343/23 від 31.10.2023) адвокат позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20200,00 грн, а також гонорар успіху адвоката у розмірі 59040,12 грн. На підтвердження заявленого розміру витрат адвокатом позивача подано копію Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 114-ю/2023 від 01.06.2023 з додатками, копії актів про надання правової допомоги (юридичних послуг): № 1 від 03.07.2023, № 4 від 12.09.2023, № 6 від 14.10.2023, № 9 від 26.10.2023, копії платіжних доручень: № 3160 від 06.07.2023, № 360 від 17.07.2023, № 01/09/20233327 від 01.09.2023, № 403 від 08.08.2023, № 524 від 18.09.2023.
2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Еконива» заперечення проти задоволення заяви позивача чи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу не подало.
3. Обставини справи.
3.1. 01 червня 2023 року між Адвокатом Феденко Любов'ю Анатоліївною та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» укладено Договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 114-ю/2023 (далі - Договір).
3.2. Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець бере на себе зобов?язання подавати правову допомогу (юридичні послуги) Замовнику згідно умов даного Договору, а Замовник зобов'язується здійснювати у встановленому Договором порядку оплату за надання Виконавцем юридичних послуг, передбачених даним Договором.
Предметом Договору є:
- Представництво інтересів Замовника у судах під час здійснення господарського, цивільного, кримінального, аміністративного та конституційного судочинства без обмежень повноважень (правомочностей) у судовому процесі, з усіма процесуальними правами, наданим стороні по справі, іншим учасникам процесу, а також у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, у відносинах з іншими юридичними особами усіх форм власності, з фізичними особами, у томі числі підприємцями;
- Надання інших видів правової допомоги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновлення в разі порушення.
3.3. Згідно з п. 3.1. Договору загальна сума Договору дорівнює сукупній вартості правової допомоги (юридичних послуг) в національній валюті, наданих Виконавцем, згідно Прайсу на правову допомогу (юридичні послуги) Додаток № 1 до Договору та акту наданих послуг. Деякі види правової допомоги Виконавець надає на умовах передоплати 50% вартості замовленої юридичної послуги згідно Прайсу (додаток 1 до Договору), про що повідомляє Замовника.
3.4. У п. 3.3. та 3.5. Договору погоджено, що оплата за правову допомогу (юридичні послуги) здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 4 робочих днів з дня отримання Замовником на офіційну електронну пошту Замовника Акту наданих послуг, з урахування здійсненої передоплати. За домовленістю Сторін деякі види юридичних послуг можуть надаватися після здійснення 100 % попередньої оплати Замовником у сумі, узгодженої Сторонами.
3.5. Пунктом 3.6. Договору унормовано, що у випадку винесення судом рішення на користь Клієнта (повністю або частково) за позовом Клієнта з майновими вимогами до іншої особи, розмір винагороди адвоката («гонорар успіху») складає 5 відсотків від суми позову клієнта, задоволеної за рішенням суду, прийнятого повністю або частково на користь клієнта. Винагорода «гонорар успіху» сплачується Адвокату у порядку, встановленому даним Договором, після набуття чинності наведеним судовим рішенням.
3.6. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє по 31.12.2024 включно ... (п. 4.1. Договору).
3.7. У додатку № 1 до Договору міститься Прайс на правову допомогу (юридичні послуги) адвоката Феденко Л. А. (стягнення дебіторської заборгованості).
3.8. З детального опису видів правової допомоги (юридичних послуг), вбачається, що по справі № 914/2210/23 адвокатом надано позивачу такі послуги:
- складання позовної заяви у справі - 6000,00 грн;
- складання відповіді на відзив у справі - 4000,00 грн;
- участь у судовому засіданні 03.10.2023 - 2500,00 грн;
- участь у судовому засіданні 10.10.2023 - 2500,00 грн;
- участь у судовому засіданні 24.10.2023 - 2500,00 грн;
- складання заяви про стягнення витрат на правничу правову допомогу - 2700,00 грн.
В загальному вартість наданих послуг дорівнює 20200,00 грн.
3.9. Факт надання відповідних послуг засвідчено у Актах про надання правової допомоги (юридичних послуг), що підписані адвокатом та позивачем без жодних зауважень:
- № 1 від 03.07.2023 (див. п. 7);
- № 4 від 12.09.2023 (див. п. 3);
- № 6 від 14.10.2023 (див. п. 2, 3);
- № 9 від 26.10.2023 (див. п. 1, 2).
3.10. Крім того, 30.10.2023 адвокатом та позивачем підписано Акт про надання правової допомоги (юридичних) послуг № 10, у якому сторонами погоджено сплату адвокату гонорару успіху у розмірі 59040,12 грн.
3.11. Як стверджує адвокат позивача, на момент прийняття даного додаткового рішення позивачем оплачено, надані адвокатом послуги по Актах про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 від 03.07.2023, № 4 від 12.09.2023 та № 6 від 14.10.2023. Вказане підтверджується, долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 3160 від 06.07.2023, № 360 від 17.07.2023, № 01/09/20233327 від 01.09.2023, № 403 від 08.08.2023, № 524 від 18.09.2023.
4. Позиція суду.
4.1. В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат позивач при поданні позовної заяви вказала про намір подати відповідні докази та подала такі докази з дотриманням вимог процесуального закону.
4.2. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У Договорі сторони погодили перелік та порядок надання адвокатом послуг (виконання робіт), розмір та строки оплати послуг адвоката з надання правової допомоги. У п. 3.6. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку винесення судом рішення на користь Клієнта (повністю або частково) за позовом Клієнта з майновими вимогами до іншої особи, розмір винагороди адвоката («гонорар успіху») складає 5 відсотків від суми позову клієнта, задоволеної за рішенням суду, прийнятого повністю або частково на користь клієнта. Винагорода «гонорар успіху» сплачується Адвокату у порядку, встановленому даним Договором, після набуття чинності наведеним судовим рішенням.
Судом у п. 3.8. та п. 3.9. даного додаткового рішення на підставі, підписаних сторонами Актів про надання правової допомоги (юридичних послуг), встановлено перелік виконаних адвокатом робіт.
4.3. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.
Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі N 904/8478/16).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
4.4. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).
Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв'язку із наданням такої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
4.5. Проаналізувавши подані адвокатом позивача матеріали, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повністю відповідає критерію розумності огляду на наступне.
Подана позовна заява має типовий (шаблонний) характер, обсяг технічної та бухгалтерської роботи перевищує обсяг юридичної. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню не передбачають, також, позовна заява не містить значної кількості посилань на судову практику, що може свідчити про підготовку документа високої складності.
Також, суд вважає, що вартість участі адвоката у судовому засіданні, тривалість якого не перевищувала 55 хв (судове засідання 03.10.2023 - 17 хв, судове засідання 10.10.2023 - 55 хв, судове засідання 24.10.2023 - 40 хв) не може коштувати 2500,00 грн.
На думку суду, підготовка тексту заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, вартість якої складає 2700,00 грн, не підлягає відшкодуванню, оскільки не входить у розуміння компенсування витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною. Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах (які є невід'ємними частинами постанов Верховного Суду) від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21. У зазначених постановах Верховний Суд зазначив, що витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню, оскільки така заява, відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги.
4.6. Крім того, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, в т.ч. гонорар успіху адвоката, підлягає зменшенню, оскільки обсяг наданих адвокатом послуг є звичайним для справ про стягнення заборгованості, що не потребує значних витрат часу для надання правничої допомоги. Крім того, дана справа не викликає публічного інтересу та не впливає на репутацію сторони.
4.7. Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч. 5 ст. 129 ГПК України, зменшити розмір витрат представника позивача на професійну правничу допомогу до 12700,00 грн, а гонорару успіху - до 20000,00 грн.
4.8. Суд звертає увагу, що, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» (80454, Львівська область, Львівський район, с. Банюнин, вул. Курортна, 1-, ідентифікаційний код 43880178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» (80400, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 129А, ідентифікаційний код 34219437) 32?700,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 08.12.2023.
Суддя Трускавецький В.П.