ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023 Справа № 914/3110/23
За позовом: Акціонерного товариства “Банк Січ”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гольцварен”, м. Львів
про стягнення 200 000, 00 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
За участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Козацька О.К. - представник;
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Банк Січ” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гольцварен” про стягнення 200 000, 00 грн на підставі кредитного договору № 200/21 від 30.04.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 15.11.2023.
Ухвалою суду від 15.11.2023 судове засідання відкладено на 13.12.2023.
У судовому засіданні 13.12.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому не вручена із зазначенням причин: за закінченням терміну зберігання”.
Крім того, суд скеровував ухвалу суду на адресу засновника товариства, проте така поштова кореспонденція також не вручена.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Таким чином, суд вчинив усі необхідні дії для повідомлення відповідача, тому такий є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.04.2021 сторони у справі уклали кредитний договір №200/21 про надання кредиту на умовах кредитної лінії, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 49 380 135, 00 грн. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав повністю, станом на 10.10.2023 заборгованість по тілу кредиту становить 49 380 135, 00 грн, по сплаті процентів - 10 906 151, 52 грн. З огляду на те, що законодавством та умовами договору не встановлено заборони чи обмеження у стягненні всієї суми заборгованості або стягнення заборгованості частинами, позивач просив суд стягнути з відповідача частину заборгованості по тілу кредиту на суму 200 000, 00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
30 квітня 2021 року Акціонерне товариство “БАНК СІЧ” (банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Гольцварен” (Позичальник) уклали кредитний договір №200/21 про надання кредиту на умовах кредитної лінії (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 30 000 000,00 грн (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених цим Договором, далі Кредит або Кредитна лінія, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах Кредитної лінії сум - 28 квітня 2022 року.
Проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником у розмірі встановленої Банком фіксованої процентної ставки 16% річних у валюті, в якій надано кредит.
Договором № 268/21 від 24.06.2021 сторони внесли зміни до кредитного договору, збільшивши розмір кредиту до 50 000 000, 00 грн (зміни до пункту 1.1 договору).
Договором № 81/22 від 28.04.2022 внесено зміни у пункт 1.2 договору та змінено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах Кредитної лінії сум на 27.04.2023.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 49 380 135, 00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами: №26605 від 06.05.2021 на суму 9 514 000, 00 грн, № 71062 від 12.05.2021 на суму 8 560 500, 00 грн, № 237600 від 27.05.2021 на суму 5 100 000, 00 грн, № 244637 від 28.05.2021 на суму 6 800 000, 00 грн, № 242402 від 25.06.2021 на суму 9 340 000, 00 грн, № 267870 від 29.06.2021 на суму 10 065 635, 00 грн та випискою з банківського рахунку.
Як стверджує позивач, відповідач сплатив 8 653 524, 27 грн.
У зв'язку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач 14.12.2022 надіслав відповідачу вимогу за вих. №2627/07.1-2, в якій просив сплатити прострочену заборгованість. Відповіді на вимогу матеріли справи не містять.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду, у якому просив суд стягнути з відповідача частину заборгованості по тілу кредиту на суму 200 000, 00 грн.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторони у справі уклали кредитний договір № 200/21 від 30.04.2021 та з урахуванням змін до нього, погодили максимальний кредитний ліміт - 50 000 000, 00 грн.
Позивач виконав умови договору та перерахував відповідачеві 49 380 135, 00 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач мав обов'язок повернути усі отримані в межах кредитної лінії суми до 27.04.2023.
Проте, як зазначає позивач, відповідач, порушуючи умови договору, оплатив лише 8 653 524, 27 грн, які позивач зарахував в рахунок погашення процентів. Доказів оплати основного боргу матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, позивач довів, а відповідач не спростував наявність основної заборгованості на суму 200 000, 00 грн, які позивач заявив до стягнення.
Тому заявлені позовні вимоги в розмірі 200 000, 00 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гольцварен” (місцезнаходження: 79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 251, ідент. код: 43499024) на користь Акціонерного товариства “Банк Січ” (місцезнаходження 04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 6, ідент. код: 37716841) 200 000, 00 грн заборгованості та 3 000, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.12.2023.
Суддя Галамай О.З.