ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Справа № 913/357/23
Провадження №33/913/357/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до відповідача Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (вул.Сєвєродонецька, буд. 62, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100)
про стягнення 193 150 грн 40 коп.
СУТЬСПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - Управління освіти) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №26 від 21.02.2022 в сумі 193 150 грн 40 коп. за поставлену теплову енергію в лютому-березні 2022 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання укладеного договору постачальником були надані послуги з постачання теплової енергії (ДК 021:2015 код 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) для потреб Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області протягом січня, лютого та березня 2022 року, що підтверджується складеними актом №4 від 23.02.2022 на суму 184 796 грн 58 коп., актом № 5 та рахунком №5 на суму 193 150 грн 40 коп.
Відповідач провів розрахунок лише частково, здійснив оплату за поставлену теплову енергію лише за січень 2022 року, за надані послуги в лютому-березні 2022 року відповідач оплату не здійснив, про що свідчать дані виписки з банківського рахунка позивача за період з 01.01.2022 по 12.10.2023. Акт № 5 залишився не підписаним відповідачем. У відповіді на претензію відповідач послався на неможливість здійснення оплати оскільки Управління не мало можливості своєчасно зареєструвати в Казначейській службі бюджетні зобов'язання для отримання фінансування та завершення бюджетного року, адже акт та рахунок не було своєчасно надано постачальником. За вказаних обставин у відповідача утворилась заборгованість в сумі 193 150 грн 40 коп., яку позивач просить стягнути. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; в задоволенні клопотання позивача, викладеного в позовній заяві про залучення до участі у справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, відмовлено; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Як було з'ясовано судом, на час відкриття провадження зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача є: вул.Сєвєродонецька, буд. 62, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100.
Разом з цим, за інформацією Акціонерного товариства “Укрпошта”, розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), поштові відділення в м.Лисичанськ Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до цього населеного пункту Луганської області наразі є неможливим, що судом було прийнято до уваги.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 22.12.2022 №309 м.Лисичанськ Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 03.07.2022.
У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 18.10.2023, якою було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву, було розміщено на порталі судової влади України, про що свідчать наявні у справі роздруковані сторінки із сайту.
Також матеріали справи свідчать про те, що суд з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та розгляд справи розміщував 23.10.2023 відповідне оголошення на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі “Новини та події суду”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет, про що свідчить роздруковані сторінки із сайту.
Ухвала суду від 18.10.2023 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Додатково суд намагався повідомити відповідача за номером телефону, що міститься в матеріалах справи, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, однак, встановити зв'язок за вказаним номером телефону з абонентом суду не вдалося.
Разом з цим, судом за даними системи «Діловодства спеціалізованого суду» було також встановлено, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, і як вбачається, відповідна ухвала суду від 18.10.2023 була отримана Управлінням освіти в електронному кабінеті 16.11.2023 о 16 год. 01 хв.
У відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Отже, суд вчинив всі необхідні заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи; ухвала суду була отримана відповідачем 16.11.2023.
Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 18.10.2023 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст. 42 ГПК України, подача відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно приписів ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом, який здійснює діяльність з постачання теплової енергії на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17.10.2018 № 841 про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії та постачання теплової енергії, крім виробництва та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.
Розпорядженням керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації від 28 жовтня 2021 року № 1235 про встановлення тарифів на теплову енергію та її виробництво для бюджетних установ встановлено тариф на теплову енергію, яку надає ФОП ОСОБА_1 , 2 531 грн 46 коп./Гкал.
21.02.2022 між ФОП ОСОБА_1 (позивач/постачальник) та Управлінням освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (відповідач/замовник) було укладено договір № 26 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір).
Відповідно до предмету договору, постачальник зобов'язується у січні-грудні 2022 року надати замовнику послуги з постачання теплової енергії - ДК 021:2015 код 09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція» від автономної котельні для Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Обсяг послуг становить - 273, 59 га.
Відповідно до Розпорядження керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєрєдонецького району Луганської області від 28.10.2021 №1235 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та її виробництво для бюджетних установ» тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії для бюджетних установ встановлено в розмірі 2531,46 грн/Гкал. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (п.п.1.3., 1.4. договору).
Сторони у п. 3.1. договору погодили, що ціна цього договору становить: 692 682 грн 14 коп. без ПДВ.
Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору строк надання послуги з постачання теплової енергії: відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України умови договору в частині надання послуг з постачання теплової енергії застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року включно.
Місце надання послуги: Білогорівський ліцей Сєвєродонецького району Луганської області, розташований за адресою: 93310, Сєвєродонецький район, смт. Білогорівка, вул. Шкільна, буд. 26.
Відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.3. договору, розрахунки проводяться у національній валюті України - в гривнях, шляхом: оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка на оплату послуг та підписання сторонами акту приймання-передачі послуг. До рахунка додаються - акт приймання-передачі послуг.
Сторони погодили, що плата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку, та акту приймання-передачі послуг.
В п.10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022 включно. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови договору в частині надання послуг з постачання теплової енергії застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2022. В частині розрахунків - договір діє до повного виконання.
Позивач зазначає про належне виконання зобов'язань за договором, поставку відповідачу теплової енергії (ДК 021:2015 код 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) для потреб Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області протягом січня, лютого та березня 2022 року на загальну суму на суму 377 946 грн 98 коп.
Зазначене підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи копіями актів приймання-передачі теплової енергії на об'єкт відповідача та копіями рахунків:
- за січень 2022 року акт № 4 від 23.02.2022 на суму 184 796 грн 58 коп. за поставлену теплову енергію в обсязі 73,0 Гкал (з 01.01.2022 по 31.01.2022); копія рахунку №4 без дати на суму 184 796 грн 58 коп.
- за лютий-березень 2022 року акт № 5 на суму 193 150 грн 40 коп. за поставлену теплову енергію в обсязі 76,3 Гкал (з 01.02.2022 по 31.03.2022); копія рахунку №5 без дати на суму 193 150 грн 40 коп.
Позивач зазначає про те, що відповідач не повністю виконав свої зобов'язання, провів розрахунок з постачальником лише за зобов'язаннями січня 2022 року, що підтверджується даними виписки з банківського рахунка позивача за період з 01.02.2022 по 12.10.2023.
Складений акт приймання-передачі № 5 за поставлену теплову енергію у лютому-березні 2022 року на суму 193 150 грн 40 коп. залишився не підписаним відповідачем.
Разом з цим, як вказує позивач, дані акту щодо обсягів споживання (показники лічильника) були перевірені безпосереднім споживачем - Білогорівським ліцеєм Сєвєродонецького району Луганської області, якому постачалась теплова енергія; ці покази підтверджені в акті, про що свідчить відповідна відмітка в акті та підпис керівника Білогорівського ліцею.
23.03.2023 ФОП ОСОБА_1 направив на електронну адресу Управління освіти Лисичанської міської ВЦА претензію щодо виконання договору про закупівлю послуг за державні кошти №26 від 21.01.2022 та сплати заборгованості сумі 193 150 грн 40 коп. з наданих послуг з теплопостачання за лютий - березень 2022 року. До претензії було долучено акт № 5 приймання-передачі теплової енергії та рахунок № 5 на зазначену суму.
У відповіді на претензію № 136 від 28.03.2023 Управління освіти Лисичанської міської ВЦА повідомило, що замовник не має можливості здійснити оплату по акту приймання-передачі теплової енергії №5 та рахунку на оплату №5 як головний розпорядник бюджетних коштів у зв'язку з завершенням бюджетного року та необхідністю дотримання термінів реєстрації зобов'язань ДКСУ, адже акт та рахунок не були постачальником своєчасно надані.
Оскільки відповідач не погасив наявну заборгованість в сумі 193 150 грн 40 коп. за зобов'язаннями лютого-березня 2022 року, зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами.
Частиною першою ст.714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч. 1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу пп.6.1.1 п.6.1. укладеного договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.
Приписами ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, положеннями п. 3 ч. 1 ст.3 ЦК України визначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
За приписами ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зазначене також передбачено положеннями ст.67 ГК України.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
У відповідності до ч. 6 та ч. 7 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Зокрема в п.4.3. договору сторонами було погоджено порядок та строк проведення розрахунків. Плата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку, та акту приймання-передачі послуг.
Як зазначалося вище, предметом розгляду в цій справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача щодо наданих послуг за договором з постачання теплової енергії для потреб Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області за зобов'язаннями лютого - березня 2022 року на загальну суму 193 150 грн 40 коп.
На підтвердження вказаних вимог позивачем долучено копію акту №5 приймання-передачі теплової енергії на об'єкт відповідача за лютий-березень 2022 року на суму 193 150 грн 40 коп. та копію рахунку №5 без дати на суму 193 150 грн 40 коп.
Зі змісту акту №5 приймання-передачі теплової енергії вбачається, що в період з 01.02.2022 по 31.03.2022 відповідачу було поставлено теплову енергію в обсязі 76,3 Гкал за ціною 2531,46 грн/Гкал, на суму 193 150 грн 40 коп., що відповідає встановленим тарифам на теплопотачення та погодженій сторонами ціні в договорі.
Як зазначає позивач, вказаний рахунок та акт №5 були надіслані відповідачу на електронну пошту лише в кінці 2022 року; отримання 20.12.2022 вказаних документів також підтвердив сам відповідач в листі від 14.03.2023 № 116.
В листі від 14.03.2023 № 116 Управління освіти Лисичанської міської ВЦА зазначило, що є бюджетною установою, розпорядником бюджетних коштів, здійснює платежі з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення. ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору №26 від 21.02.2022 своєчасно не надав для реєстрації в Казначействі рахунки та акти приймання-передачі послуг за лютий-березень 2022 року, у зв'язку з чим замовник не мав можливості своєчасно зареєструвати бюджетні зобов'язання для отримання фінансування на свій реєстраційний рахунок з метою здійснення подальшої оплати. Рахунок та акт №5 від постачальника надійшли на електронну адресу Управління освіти в електронному вигляді лише 14.12.2022.
Рахунок та акт №5 підписаний директором Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області надійшов на адресу Управління тільки 20.12.2022; перевірити покази лічильників на відповідність наданим в акті у Управління освіти не було можливості оскільки заклад знаходиться на окупованій території з 03.07.2022. Здійснити оплату рахунку та акту приймання-передачі послуг за лютий та березень 2022 року наприкінці грудня 2022 року Управління освіти, як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало можливості, у зв'язку з завершенням бюджетного року та необхідністю дотримання термінів реєстрації зобов'язань ДКСУ.
Зазначені доводи щодо підстав не здійснення оплати були також викладені відповідачем у відповіді на претензію від 28.03.2023 №136, направленій на електронну адресу позивача.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.
Згідно вимог п.4.3. договору сторонами було визначено, що плата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку, та акту приймання-передачі послуг.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався. Указом Президента України №3429-ІХ від 08.11.2023 строк дії воєнного стану продовжено з 16.11.2023 до 14.02.2024.
Як свідчать матеріали справи, зареєстрованим місцезнаходженням позивача, ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .
Зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_4 ..
За інформацією Акціонерного товариства “Укрпошта”, розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), поштові відділення в м.Лисичанськ, Попасна, Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до цих населених пунктів Луганської області не є неможливим.
Згідно даних наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 22.12.2022 №309 м.Лисичанськ Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 03.07.2022; а в період з 24.02.2022 до 03.07.2022 м. Лисичанськ було територією, де велися активні бойові дії; Попаснянська міська територіальна громада є тимчасово окупованою територією з 07.05.2022.
Враховуючи зазначені обставини, очевидним є те, що листування між сторонами у вказаний період з об'єктивних причин було утруднено, направлення засобами поштового зв'язку первісних документів (акту та рахунку №5 ) в паперовій формі не було можливим.
Суд зауважує про те, що умови укладеного між сторонами договору не містять погодженого сторонами порядку або строку складання та направлення/ вручення відповідачу постачальником акту приймання-передачі та рахунку за відповідним зобов'язанням. Натомість сторонами визначено строк в який має проводитися розрахунок між сторонами згідно п.4.3. договору - протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі послуг.
Спірні правовідносини сторін стосуються саме періоду лютого - березня 2022 року.
Рахунок та акт приймання-передачі №5 за вказаними зобов'язаннями відповідач отримав від постачальника 20.12.2022, що підтвердив сам відповідач в листі від 14.03.2023 №116.
Відтак, граничний строк проведення розрахунку за поставлену теплову енергію в лютому-березні 2022 року (10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі послуг) на час звернення позивача до суду із відповідним позовом є таким, що настав.
Матеріали справи свідчать, що зазначений акт №5, направлений позивачем відповідачу в грудні 2022 року, залишився останнім не підписаним.
В долучених копіях листа від 14.03.2023 № 116 та відповіді на претензію від 28.03.2023 №136 відповідач послався на те, що постачальник своєчасно не надав рахунок та акт приймання-передачі послуг за лютий-березень 2022 року, у зв'язку з чим замовник не мав можливості своєчасно зареєструвати бюджетні зобов'язання для отримання фінансування на свій реєстраційний рахунок з метою здійснення подальшої оплати; перевірити покази лічильників на відповідність наданим в акті у Управління освіти не було можливості оскільки заклад знаходиться на окупованій території; здійснити оплату рахунку за лютий та березень 2022 року наприкінці грудня 2022 року Управління освіти, як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало можливості, у зв'язку з завершенням бюджетного року та необхідністю дотримання термінів реєстрації зобов'язань ДКСУ.
Як зазначалося вище, згідно п.5.2. договору місце надання послуги: Білогорівський ліцей Сєвєродонецького району Луганської області, розташований за адресою: 93310, Сєвєродонецький район, смт. Білогорівка, вул. Шкільна, буд. 26.
Згідно даних наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 22.12.2022 №309 смт.Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Луганської області з 24.02.2022 є територією України, де ведуться активні бойові дії.
Разом з цим, з долученої копії акту приймання-передачі №5 вбачається, що дані акту щодо обсягів споживання (показники лічильника) були перевірені безпосереднім споживачем теплової енергії - Білогорівським ліцеєм Сєвєродонецького району Луганської області; покази підтверджені в акті, про що свідчить відповідна відмітка та підпис керівника Білогорівського ліцею, скріплений печаткою закладу.
Крім того, щодо обсягів споживання теплової енергії закладом відповідна інформація була доведена Управлінню освіти на його запит листом від 13.03.2023 №03.
Зокрема, директор Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області Л. Любимська у відповіді на запит відповідача від 13.03.2023 №03 підтвердила, що ліцей працював протягом лютого-березня 2022 року. До 24.02.2022 ліцей працював у повному режимі (проводилося очне навчання), а з 24.02.2022 по 26.03.2022 - учні були на канікулах, працівники школи в канікулярний період працювали на своїх робочих місцях у ліцеї. З 28.03.2022 для учнів розпочалося дистанційне навчання. Постачання теплової енергії здійснював ФОП ОСОБА_1 . Обсяг поставленої? та спожитої? теплової енергії? протягом лютого-березня 2022 року складає 76,3 Гкал. Показання лічильника на попередній період (01.02.2022) - 925,9 Гкал. Показання лічильника на поточну дату (31.03.2022) - 1002,2 Гкал.
Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність слід розглядати як вірність з виконання своїх зобов'язань та повага і довіра до контрагентів за зобов'язаннями. Це поняття означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту ст.79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідний висновок викладений у пункті 7.44. постанови Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Зокрема, Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 2310.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відповідно до положень ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду спору відповідачем позовних вимог не спростовано; не надано доказів здійснення погашення вказаної заборгованості.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості в сумі 193 150 грн 40 коп. (акт приймання-передачі та рахунок №5, листування сторін наявне у справі, лист Білогорівського ліцею Сєвєродонецького району Луганської області від 13.03.2023 №03), суд дійшов висновку про підтвердження позивачем вказаних обставин належного виконання зобов'язань за договором та здійснення постачання теплової енергії в лютому - березні 2022 року на об'єкт відповідача в обсязі 76,3 Гкал. (хоча акт залишився відповідачем не підписаним), що свідчить про обізнаність відповідача із спожитим обсягом теплової енергії у вказаним період, розміром наявної заборгованості та необхідністю її сплачувати за умовами договору.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 193 150 грн 40 коп., а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається, при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 897 грн 27 коп., що відповідає встановленій Законом України “Про судовий збір” ставці 1,5% від ціни позову.
У відповідності до положень ст.129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову відносяться на відповідача.
Однак, судом враховується, що у даній справі позивач звернувся до суду із відповідною позовною заявою, яка була сформована та подана через систему “Електронний суд”.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”, частиною другою статті 4 якого встановлено ставки судового збору за подання до судів усіх інстанцій документів, дії, за які справляється судовий збір, а також платників.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, частина третя ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Отже, у разі подання позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою ст.4 Закону України “Про судовий збір”. Відповідно, позивачем при поданні позову в електронній формі через систему “Електронний суд” мав бути сплачений судовий збір в сумі 2 317 грн 82 коп.
Тому за вказаних обставин у відповідності до положень ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору саме в сумі 2 317 грн 82 коп.
Зазначене, зокрема відповідає висновкам наведеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, які враховані судом у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, оскільки позивачем було сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 579 грн 45 коп. може бути повернута з Державного бюджету України у разі звернення позивача до суду із письмовим клопотанням про повернення судового збору.
З огляду на те, що на час виготовлення рішення суду від позивача не надходило відповідне письмове клопотання, питання про повернення судового збору наразі судом не вирішується; може бути вирішено окремою ухвалою суду у разі надходження від позивача відповідного письмового клопотання.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу складає 15 000 грн 00 коп.
За змістом ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд наголошує, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18.
Як свідчать матеріали справи, разом із позовною заявою позивач подав заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу від 13.10.2023, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
В позовній заяві також позивач навів орієнтований розмір витрат на професійну правничу допомогу (відповідно до Договору про надання юридичних послуг № 14/02-1 від 14 лютого 2023 року) , що складає 15 000 грн.
Позивач долучив копії ордеру АХ №1118022 від 10.03.2023, виданого Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія АРЕС» адвокату Чумаку Р.В., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №000461, виданого адвокату Чумаку Р.В.
З наданих позивачем документів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу вбачається, що 14.02.2023 між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія АРЕС» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №14/02-1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надати наступні юридичні послуги: представництво інтересів клієнта в судових органах стосовно стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 26 від 21.02.2022.
Вартість правової допомоги складає 15 000 грн 00 коп. (п.4.1. договору).
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського об'єднання (п.4.2 договору).
Згідно з п.4.3 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі послуг, що підписується представниками кожної із сторін.
Адвокатським об'єднанням виставлено позивачеві рахунок-фактуру № СФ- 140220231 від 14.02.2023 на суму 15 000 грн 00 коп.
Згідно платіжного доручення №399 від 02.03.2023 ФОП ОСОБА_1 сплачено адвокатському об'єднанню 15 000 грн 00 коп. за вказаним договором.
25.07.2023 сторони склали та підписали акт приймання-передачі послуг від 25.07.2023 за договором про надання правової допомоги № 14/02-1 від 14.02.2023, згідно даних якого правова допомога, яка була передбачена договором, надана своєчасно, в повному обсязі та відповідає умовам договору, а саме: 1) опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, аналіз фактичних обставин та документів; 2) аналіз та пошук релевантної практики; 3) написання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №26 від 21.02.2022 року в сумі 193 150 грн 40 коп. за поставлену теплову енергію в лютому-березні 2022 року.
Відповідно до підписаного сторонами акту наданих правових послуг, вартість наданої правової допомоги склала 15 000 грн.
Також сторонами було підписано детальний опис робіт виконаних адвокатом від 25.07.2023 за договором про надання правової допомоги № 14/02- 1 від 14.02.2023 року, в якому визначено наступні види послуг адвоката та витрачений час:
-опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, аналіз фактичних обставин та документів - 3 год.;
- аналіз та пошук релевантної практики - 3 год.;
- написання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №26 від 21.02.2022 року в сумі 193 150 грн 40 коп. за поставлену теплову енергію в лютому-березні 2022 року - 9 год.
Вартість наданої правової допомоги складає 15 000 грн.
Враховуючи викладене, розмір понесених ФОП ОСОБА_1 витрат на надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «АРЕС» у зв'язку із зверненням позивача до суду із відповідним позовом у цій справі склав 15 000 грн 00 коп., що підтверджується доданими позивачем доказами.
Пунктом 1 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наразі відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у цій справі не заявляв та не доводив не співмірність таких витрат.
Отже, понесені ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в сумі 15 000 грн 00 коп. покладаються на Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про стягнення 193 150 грн 40 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (вул.Сєвєродонецька, буд. 62, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100, ідентифікаційний код 02141928) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 193 150 грн 40 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 317 грн 82 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення підписано 18.12.2023.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ
Вих.№
Надруковано 2 примірника:
1-до справи;
2-фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 )-реком. з повідом.;
3- представнику позивача направлено до “Електронного кабінету”;
4-Управлінню освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області направлено до “Електронного кабінету”
Внесено до ЄДРСР 18.12.2023