Справа № 296/12618/23
2-н/296/1623/23
УХВАЛА
Іменем України
про відмову у видачі судового наказу
18 грудня 2023 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» звернулося до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати вартості послуг розподілу замовленої потужності з побутового споживача природного газу за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1627,52 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 268,40 грн.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2
Заявник просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати вартості послуг розподілу замовленої потужності з побутового споживача природного газу за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.
Під час розгляду цивільної справи № 646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються випадків, коли відносно нерухомого майна триває спір, вирішення якого можливе виключно за наслідками розгляду справи по суті, а відтак, ці правила не можуть застосовуватись до заяв наказного провадження, де розгляд справи по суті не відбувається та презюмується відсутність спору.
Вказане пояснюється особливим порядком розгляду справ наказного провадження, де боржник не повідомляється про розгляд справи, однак йому забезпечується право перегляду цього судового рішення. Власне, саме з метою спрощення реалізації цього права справи наказного провадження розглядаються лише за правилами загальної підсудності, тобто за місцем реєстрації боржника.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Разом з цим роз'яснюю заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу в даному випадку не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 27, п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надання послуг ЖКГ.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. М. Шкиря