ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"12" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1913/23
За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Фонду державного майна України;
2) Державного агентства меліорації та рибного господарства України;
3) Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп»;
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фурсівська сільська рада
про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Налапко Ю.І.
Представники учасників справи:
від позивача-1: Хоменко П.В.;
від позивача-2: Франків Л.П.;
від позивача-3: не з'явився;
від відповідача-1: Войцеховський М.Ю.;
від відповідача-2: Руденко К.М.;
від третьої особи: Бобрик О.В.;
прокурор: Попельнюк В.В.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Фонду державного майна України (далі - позивач-1), 2) Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - позивач-2), 3) Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - позивач-3) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» (далі - відповідач-1), 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - відповідач - 2), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта державної власності, шляхом викупу, № 12/20, укладений 28.07.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ТОВ «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП».
- повернути у власність держави спірне нерухоме майно - гідротехнічні споруди ставків у складі: ставка № 4 (інвентар. № 182), реєстраційний номер ОНМ 1613748132240, а саме: дамба довжиною 173 м; гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 11 м); ставка № 5 (інвентар. № 183), реєстраційний номер ОНМ 1613763432240, а саме: дамба довжиною 117 м; гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 7 м та водо напуском довжиною 9 м); ставка № 2 (інвентар. № 187), реєстраційний номер ОНМ 1613890732240, а саме: дамба довжиною 220,8 м; гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 9 м); ставка № З (інвентар. № 188), реєстраційний номер ОНМ 1613942732240, а саме: дамба довжиною 178 м; гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 10 м); ставка № 1 (інвентарний № 186), реєстраційний номер ОНМ 1613779332240, а саме: дамба довжиною 138,3 м; гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 10 м та водонапуском довжиною 11 м; ставка Нагульний (інвентарний № 189), реєстраційний номер ОНМ 1613204432240, а саме: дамба довжиною 222 м; дамба довжиною 3 250 м; гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 18 м та гідроспоруда типу «Монах» з водовипуском довжиною 8 м, шляхом його витребування у ТОВ «СКВИР АПЛЕМРИБГОСП» на користь Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Фонду державного майна України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі приватизації Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства ставковий фонд разом з гідроспорудами ставків був вилучений зі статутного капіталу ВАТ «Сквирасільрибгосп», спірні гідротехнічні споруди з 2004 року перебували в оренді ТОВ «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» аж до моменту їх приватизації у спосіб, передбачений ст. 16 Закону № 2269-VIII і на думку прокурора балансоутримувачами спірного майна є ДП «Укрриба» та щодо інвентарних об'єктів №190, 172, 168, 178, 189, 186 - відповідний орган управління державним майном через розташування на них об'єктів автодорожньої інфраструктури, а тому в даному випадку відсутні підстави для приватизації гідротехнічних споруд, які також на його думку є захисними, шляхом їх викупу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2023.
20.07.2023 від позивача-2 надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначає, що не виконує функції з управління спірними об'єктами, а тому відсутні підстави для звернення до суду з позовом в інтересах Державного агентства меліорації та рибного господарства України.
24.07.2023 від позивача-3 надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначає, що не є органом приватизації, спірне майно не перебуває в його управлінні, а тому Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України в даному випадку не є органом, уповноваженим на здійснення функції спрямованих на захист інтересів держави, прокурором обрано неефективних спосіб захисту та позов має бути залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України. Також позивачем-3 подано клопотання про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 27.07.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 в задоволенні заяви позивача-3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
27.07.2023 від Фурсівської сільської ради надійшла заява про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, в якій зазначає, що спірні гідротехнічні споруди розташовані на землях комунальної власності Фурсівської сільської ради, в даному випадку питання землекористування не вирішено, оренда плата та земельний податок до місцевого бюджету не сплачуються, а тому порушуються інтереси Фурсівської територіальної громади.
27.07.2023 від позивача-1 надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначає, що в даному випадку процедура приватизації пройдена в межах та в спосіб передбачений законодавством України, а тому позов прокурора задоволенню не підлягає.
У підготовче засідання 27.07.2023 з'явились представники позивачів-1 та 2, відповідача-2 і прокурор, інші сторони в засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 продовжено відповідачам строк для подання відзиву, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фурсівську сільську раду (далі - третя особа), продовжень строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2023.
31.07.2023 від прокуратури на виконання вимог ухвали суду надійшли докази направлення позову третій особі для долучення їх до матеріалів справи.
25.08.2023 від відповідача-2 надійшов відзив на позов у якому останній заперечує щодо задоволення позову, вказує, що в даному спорі інтереси жодного з визначених прокурором позивачів не порушені, а тому обрано неефективний спосіб захисту та навіть у випадку визнання спірного договору недійсним у відповідача не виникне обов'язку щодо передачі спірного майна до комунальної власності, а орган приватизації може прийняти рішення про повторний продаж такого майна, також відповідачем-2 подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
25.08.2023 від третьої особи надійшли пояснення, в яких остання зазначає, що спірні гідротехнічні споруди призначені саме для використання водного об'єкта, який перебуває в комунальній власності, а тому спірні гідротехнічні споруди не можуть перебувати в приватній власності.
18.09.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
19.09.2023 від позивача-3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача-3.
19.09.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на позов у якому останній заперечує проти позову та просить поновити строк на його подання.
У підготовче засідання 19.09.2023 з'явилися представники позивача-1, відповідачів-1 і 2, третьої особи та прокурор, інші учасники справи в засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 поновлено відповідачу-1 та 2 строк для подання відзиву, поновлено прокурору строк для подання відповіді на відзив і відкладено підготовче засідання на 24.10.2023.
25.09.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про приєднання доказів направлення відзиву іншим учасникам справи до матеріалів справи.
04.10.2023 від відповідча-2 надійшли заперечення.
06.10.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
У підготовче засідання 24.10.2023 з'явилися представника позивача-1, відповідача-2, третьої особи та прокурор. Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023.
26.10.2023 від прокуратури надійшла заява про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 24 336, 39 грн.
14.11.2023 від відповідача-2 надійшло заява про застосування строків позовної давності.
14.11.2023 від відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Судове засідання 14.11.2023 не відбулось, у зв'язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка тривала з 14:37 год. до 17:21 год. та загрозою ракетних ударів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2023 судове засідання призначено на 28.11.2023 та заяву відповідача-1 і заяву відповідача-2 про застосування строків позовної давності повернуто заявникам без розгляду, з підстав викладених в ухвал суду.
21.11.2023 від відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
27.11.2023 від прокурора надійшли заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.
28.11.2023 від відповідача-2 надійшло заява про застосування строків позовної давності.
28.11.2023 від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення щодо заперечення прокурора на заяву про застосування строків позовної давності.
У судове засідання 28.11.2023 з'явилися представники позивача-1, відповідачів-1 та 2, третьої особи та прокурор, інші учасники справи в засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.12.2023.
04.12.2023 від позивача-2 надійшли додаткові пояснення, в яких останній підтримує позов та просить його задовольнити.
12.12.2023 від прокурора надійшли заперечення на заяву про застосування стоків позовної давності.
У судове засідання 12.12.2023 з'явилися представники позивача-1 та 2, відповідачів-1 та 2, третя особа і прокурор, інші учасники справи в засідання не з'явились повідомлялись належним чином. У засіданні суд протокольною ухвалою повернувся на стадію підготовчого провадження.
Також суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
Згідно із постановою Верховного Суду від 29.03.2017 у справі № 444/2909/15-ц визначено поняття судових рішень в подібних правовідносинах, під якими Верховний Суд вказав розуміти такі рішення, де тотожними є предмет спору, підстави позову зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально - правове регулювання спірних відносин. Так, Об'єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.20220 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 прийнято до розгляду справу №925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021.
У постанові від 07.09.2023 у справі 925/1133/18 судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наявність виключної правової проблеми щодо вирішення питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, визначено прокурором як одного з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивача.
Серед переліку питань, які становлять виключну правову проблему у контексті позовів прокурора Верховним Судом, серед іншого, наведено наступне: Якщо прокурор звертається з позовом до державного органу або органу місцевого самоврядування, визначаючи його відповідачем, то це не вказує на те, що орган, який компетентний захищати інтереси держави, зникає. По-перше, такий орган продовжує існувати і повинен був отримати від прокурора попереднє звернення з інформацією про стверджуване порушення. По-друге, може бути інший компетентний орган, який також міг звернутися до суду для захисту інтересів держави; Попереднє звернення прокурором до компетентного органу, навіть якщо такий орган є порушником, не нівелює обов'язку звернення до нього, тим більше, що такий орган у більшості випадків може виправити ситуацію або самостійно, або шляхом звернення до суду від свого імені; Проблемним є питання, коли прокурор звертається до суду і визначає компетентний орган як відповідача, який вчинив порушення, наприклад, прийняв оспорюване рішення, водночас може існувати інший державний орган, який міг би звертатися до суду з метою захисту інтересів держави.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023р. у справі №925/1133/18, зокрема, зазначено, що господарські суди різних інстанцій, у тому числі й Велика Палата Верховного Суду, сформували у подібних правовідносинах досить суперечливу, а подекуди й взаємовиключну практику щодо наявності / відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, чим власне і обґрунтував відсутність такого органу у межах розгляду цієї справи. До того ж Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід'ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом. Тому Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що питання про наявність / відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що в даній справі прокурор визначив одним із позивачів Фонд державного майна України, а одним з відповідачів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
У той же час наказом Фонду державного майна України (позивач-1) органом приватизації спірного майна визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (відповідач-2).
Спірний договір купівлі-продажу об'єкта державної власності, шляхом викупу № 12/20, від 28.07.2020 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ТОВ «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП».
Суд відзначає, що Фонд державного майна України позов прокурора не підтримує, адже на його думку процедура приватизації спірного майна проведена відповідно до законодавства України.
Також прокурор визначив позивачами Державне агентство меліорації та рибного господарства України (позивач-2) і Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (позивач-3), які на думку прокурора є балансоутримувачами спірного майна, проте вказані особи в своїх пояснення зазначають, що в них на балансі не перебуває таке майно.
Крім того, третя особа зазначає, що спірні гідротехнічні споруди знаходяться на землях водного фонду, яка перебуває в неї на праві комунальної власності.
Враховуючи наведені вище обставини, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи № 911/1913/23 провадження в даній справі підлягає зупиненню до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Отже, в кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Зазначене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд дійшов висновку про необхідність за власною ініціативою зупинити провадження у справі №911/1913/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.
Керуючись статтями 2, 7, 46, 166, 167, 170, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження в справі №911/1913/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити Господарський суд Київської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 18.12.2023.
Суддя В.М. Антонова