Справа № 275/1593/23
2-а/275/17/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області
у складі - головуючого судді Миколайчука П.В.,
при секретарі судових засідань - Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування, -
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 06.11.2023 працівником ВП №2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №466181 про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122, ст. 125, ст. 36 КУпАП. Вказує, що прийнята постанова була винесена працівниками поліції безпідставно, адже позивач не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху. Тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД № 955292 від 06.11.2023.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 15.11.2023 указаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, указаною ухвалою судом постановлено витребувати у Головного управління Національної поліції в Житомирській області матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122, ст.125 КУпАП (постанова БАД № 955292 від 06.11.2023). Витребувані судом докази надані 28.11.2023.
28.11.2023 від відповідача судом отримано відзив, в якому зазначено, що факт адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії БАД № 955292 від 06.11.2023, а також наявним відеозаписом. Доводи позивача щодо не вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними, постанова була винесена правомірно, а твердження позивача не є суттєвими та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, адже спростовуються наявним відеозаписом. Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Просили також розгляд справи проводити без їх участі.
Позивач ОСОБА_1 30.11.2023 подав до суду відповідь на відзив, яку суд приймає як додаткові пояснення по справі, які мотивовані тим, що він своїми діями як водій транспортного засобу не порушив правила дорожнього руху, зупинившись біля дорожнього знаку 5.48 «Місце зупинки таксі» для висадки пасажирів, не створював своїми діями загрози іншим учасникам дорожнього руху. Знак розміщений таким чином, що він побачив його лише після зупинки транспортного засобу, його розміщення не відповідає Правилам дорожнього руху України та вимогам національного стандарту. Також вказує, що знаки повинні бути видимі на відстані не менше як 100 м. за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м. над рівнем проїзної частини. Також зазначає, що дійсно зупинився для висадки пасажирів по вулиці Героїв України. Своїми діями не створив аварійної ситуації або небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Тільки висадив пасажирів і збирався їхати далі, як під?їхав поліцейський автомобіль, перегородивши дорогу. Поліцейські вказали, що він здійснив зупинку в зоні знаку 5.48 «Місце зупинки таксі». Дорожній знак 5.48 «Місце зупинки таксі» по вулиці Героїв України розміщений таким чином, що порушує одну з основних вимог до їх розміщення, а саме «видимість» дорожнього знаку, його видимість на відстані менше ніж 100 м за напрямком руху. До того ж, встановлений не за напрямком руху, що унеможливлює його оглядовість. Водію, який рухається проїжджою частиною, не можливо побачити даний дорожній знак не менше як за 100 м за напрямком руху. Так як він рухався зі сторони базару по вулиці Євгена Червонюка, то дорожній знак 5.48 був повернутий задньою стороною до напрямку руху його транспортного засобу. Його неможливо побачити аж до повороту направо і зупинки. Хоча після зупинки транспортного засобу для висадки пасажирів, він також не бачив даний дорожній знак, він знаходився в «сліпій зоні», оскільки він не глушив двигун та не покидав автомобіль і збирався продовжити рух, то не міг його побачити, так як знак 5.48 не був в зоні видимості скла, дах автомобіля заважав його побачити на підтвердження чого надав фото розміщення дорожнього знаку та траєкторії руху автомобіля. Крім того, зазначає що указаний дорожній знак був встановлений самовільно працівниками таксі для їх зручності, оскільки інформація про його встановлення на сайті Брусилівської територіальної громади - відсутня.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладених положень КАС України, оскільки клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю не надходило, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, за результатами розгляду справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.11.2023 працівником СПД № 1 ВП №2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Кордиш К.В. винесено постанову серії БАД № 955292 від 06.11.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог ч. 1 ст. 122, ст. 125, у виді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с. 5)
Так, відповідно до обставин вказаних у постанові ОСОБА_1 06.11.2023 о 13 год. 32 хв., по вул. Героїв України у смт. Брусилів, Брусилівської ТГ, Житомирського району, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 5.48, чим порушив п. 8.4 ґ Правил дорожнього руху України, також в автомобілі був відсутній діючий вогнегасник, тим самим порушив п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України.
Згідно відеозапису події від 06.11.2023, доданого до відзиву відповідачем, на ньому зафіксовано, зокрема, обставини зупинки позивачем автомобіля «Тойота Авенсіс», д.р.н. НОМЕР_1 в смт. Брусилів, та процедуру оформлення матеріалів у справі про адмінправопорушення щодо позивача (а.с. 21).
Також позивачем з відповіддю на відзив надано фото місця події, зроблені у невстановлену дату.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Норми права, застосовані судом
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 8.4 «ґ» Правил дорожнього руху України інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Стаття 125 КУпАП передбачає відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу та тягнуть за собою попередження.
Згідно п. 31.4.7 «є» Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам як, зокрема - відсутній працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
Згідно ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За положеннями ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Пунктом 1.1 ЗУ «Про Правила дорожнього руху» визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху (п. 1 ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух»).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
Висновки суду
Суд констатує, що позивач обґрунтовує свій позов виключно тим, що він не порушував Правила дорожнього руху при події 06.11.2023, у відповіді на відзив додатково вказано про недоліки розміщення дорожнього знаку та проведеної відео фіксації події.
Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до постанови серії БАД № 955292 від 06.11.2023: ОСОБА_1 06.11.2023 о 13 год. 32 хв., по вул. Героїв України у смт. Брусилів, Брусилівської ТГ, Житомирського району, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 5.48, чим порушив п. 8.4 ґ Правил дорожнього руху України, також в автомобілі був відсутній діючий вогнегасник, тим самим порушив п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП відповідачем надано диск з відеозаписом події, яка сталася 06.11.2023 за участю ОСОБА_1 , відеозапис здійснений нагрудним реєстратором працівника поліції, підстав вважати його таким, що здійснений з порушенням вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» - в суду не вбачається.
Даний відеозапис відображає зупинку автомобіля позивачем в зоні дії знаку 5.48, що чітко відображено на відео також категоричну відмову останнього від надання для перевірки наявності вогнегасника (12.26 хв.). Наявність вказаних знаків та їх належна візуальна оглядовість вбачається і з доданих позивачем фотознімків, достатніх підстав вважати вказаний знак розміщеним самовільно - в суду не вбачається. Твердження позивача, що знак не було видно з іншого боку руху до перехрестя - суд відхиляє, оскільки зупинка позивачем була здійснена вже в зоні видимості вказаного знаку.
Окрім того, з відеозапису долученому відповідачем до відзиву, вбачається, що позивач на пропозицію працівника поліції надати для огляду та перевірки вогнегасника - відмовився. Твердження позивача про те, що наявність вогнегасника мала б бути перевірена лише в ході огляду автомобіля суд відхиляє, оскільки чинні ПДР України, ст. 264 КУпАП та ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» не містить вимог про можливість перевірки поліцейським наявності в автомобілі вогнегасника виключно в ході огляду транспортного засобу.
Тобто твердження позивача у позові, що він правил дорожнього руху не порушував, жодними доказами не доведено та спростовано вказаними вище відеозаписами події.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ст.125 КУпАП, а істотних порушень процедури винесення оскаржуваної постанови - не вбачається.
Частина 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд вважає недоведеними підстави для скасування постанови серії БАД № 955292 від 06.11.2023 за ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП відносно ОСОБА_1 , суб'єктом владних повноважень правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, а тому суд відмовляє в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
В зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90,132,134-139, 241-246, 268, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, юридична адреса: 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ - 40108625.
Суддя П.В. Миколайчук