ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.10.2023Справа № 910/9987/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Твін експерт»
про стягнення 2300000,00 грн,
Представники:
від позивача Сергійчук Ю.В.
від відповідача не прибули
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» до товариства з обмеженою відповідальністю «Твін експерт» про стягнення 2300000,00 грн.
Суд своєю ухвалою від 28.06.2023 відкрив провадження у справі № 910/9987/23, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув 2300000,00 грн, які отримав як поворотну фінансову допомогу за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 12.01.2016 (далі - Договір).
Відповідач позов відхилив з таких підстав:
- Договір вчинений представником відповідача з перевищенням повноважень, оскільки за статутом товариства були встановлені обмеження керівнику на розпорядження майном та коштами товариства в межах суми, що не перевищувала 300000 грн;
- відсутні докази перерахування 2300000,00 грн на рахунок відповідача;
- звернення з позовом через п'ять років після виникнення права вимоги викликає обґрунтовані сумніви у реальності боргу;
- Договір, додаткова угода до нього та акт звірки можуть містити несправжні підписи уповноваженої особи та відтиск печатки відповідача.
Також відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідач подав:
- клопотання про виклик та допит як свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Клопотання судом відхилено, оскільки воно суперечить статтям 87-89 ГПК України. Зокрема, виходячи з приписів ч. 2 ст. 87 ГПК України, встановлення факту підписання договору та інших документів не може здійснюватися на підставі показань свідків. Крім того, умовою виклику свідка для попиту є попередня наявність відповідної заяви свідка. У справі відсутні відповідні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Про відхилення в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків суд 11.09.2023 постановив протокольну ухвалу.
- клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів: договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 12.01.2016; додаткової угоди № 1 від 10.06.2016; акту звірки розрахунків. Метою проведення такої експертизи, відповідно до клопотання, є з'ясування достовірності підписання документів ОСОБА_4 , а також визначення часових рамок проставлення підписів та печатки відповідача на них. В основу сумніву про достовірність цих документів відповідач покладає факт звернення з позовом через п'ять років після виникнення права вимоги, відсутність інших актів звірки між сторонами.
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання (протокольна ухвала від 02.10.2023). Відмовляючи у задоволенні клопотання суд виходив з відсутності жодної конкретної обставини, яка б ставила під сумнів достовірність документів. Мотиви, наведені заявником, є суб'єктивними припущеннями, що не підкріплені жодними об'єктивними даними.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
12 січня 2016 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» (кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «Твін експерт» (позичальник) уклали договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 (далі - Договір).
Фінансова допомога надається у розмірі 2300000,00 грн строком на 5 місяців з дати зарахування грошових коштів фінансової допомоги на розрахунковий рахунок позичальника з можливістю дострокового повернення (п. 1.4 Договору).
10 жовтня 2016 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору якою погодили, що фінансова допомога надається на 22 місяці.
Від товариства з обмеженою відповідальністю «Твін експерт» Договір та додаткову угоду підписав директор Бондарчук Олександр Васильович.
За загальним правилом цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення (ч. 4 ст. 91 ЦК України), що співпадає з її державною реєстрацією (ч. 4 ст. 87 ЦК України).
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абз. 1 ч. 1 ст. 92 ЦК України). Відомості про органи управління вносяться до єдиного державного реєстру (ч. 4 ст. 89 ЦК України).
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (ст. 1 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
В Єдиному державному реєстрі, згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», містяться у тому числі такі відомості про юридичну особу: назва органів управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, визначено ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в силу якої якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3 ст. 10).
Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру на 12.01.2016 та на 10.06.2016 у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості про обмеження повноважень директора Бондарчука Олександра Васильовича.
12 січня 2016 року кредитор перерахував товариству з обмеженою відповідальністю «Твін експерт» (код 39770434) 2300000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 12.01.2016 на суму 575000,00 грн, № 2 від 12.01.2016 на суму 575000,00 грн, № 3 від 12.01.2016 на суму 575000,00 грн та № 4 від 12.01.2016 на суму 575000,00 грн з призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги зг договору від 12.01.2016 без ПДВ».
Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав суду доказів наявності заперечень щодо надходження на його рахунок 2300000,00 грн, а також доказів повернення сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря» цих коштів як помилково перерахованих.
З огляду на вище викладене суд вважає доведеним, що відповідач отримав 2300000,00 грн фінансової допомоги за Договором.
Відповідно до умов Договору відповідач повинен був повернути фінансову допомогу до 12 листопада 2017 року.
Відповідач не повернув позивачеві 2300000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені Договором.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності у відповідача перед позивачем 2300000,00 грн боргу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Кабінет Міністрів України своєю постановою № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з 12 березня 2020 року ввів карантин на всій території України.
Станом на день звернення з позовом до суду 23.06.2023 карантин не скасований.
Згідно з п. 12. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до товариства з обмеженою відповідальністю «Твін експерт».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Твін експерт» (площа Спортивна, 1А, м. Київ, 01601, код 39770434) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (село Подільське, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 32381, код 04328447) 2300000,00 грн боргу, 34500,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 18.12.2023
Суддя С. А. Ковтун