ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.12.2023Справа № 910/11202/22
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до відповідачів:
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. ОСОБА_6
7. ОСОБА_7
8. ОСОБА_8
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10
11. ОСОБА_11
12. ОСОБА_12
13. ОСОБА_13
14. ОСОБА_14
15. ОСОБА_15
про стягнення 2 375 429 188,10 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишені без задоволення.
21.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат (зареєстровано у системі "Електронний Суд" 20.11.2023), у якій заявник просить стягнути з позивача понесені судові витрати у розмірі 611 961,14 грн.
21.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про розподіл судових витрат (зареєстровано у системі "Електронний Суд" 20.11.2023), у якій заявник просить стягнути з позивача понесені судові витрати у розмірі 144 109,99 грн.
21.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ОСОБА_14 надійшла заява про розподіл судових витрат (зареєстровано у системі "Електронний Суд" 20.11.2023), у якій заявник просить стягнути з позивача понесені судові витрати у розмірі 225 834,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 призначено розгляд заяв на 13.12.2023.
12.12.2023 через систему "Електронний Суд" та через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідачів про розподіл судових витрат.
У судовому засіданні 13.12.2023 представник заявника ОСОБА_1 адвокат Проскурня Т.В. підтримала подану заяву про розподіл судових витрат; представник заявника ОСОБА_14 адвокат Гольдарб Я.Ю. підтримав подану заяву про розподіл судових витрат; представник заявника Шиманського Ю.В. адвокат Корець О.Г. підтримав подану заяву про розподіл судових витрат; представник позивача заперечував проти задоволення поданих заяв.
У судовому засіданні 13.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.
Приймаючи додаткове рішення у справі, суд виходив з наступного.
Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19.
Судом встановлено, що заявниками дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 225 834,00 грн, відповідач-14 долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №6/06-23 від 13.06.2023 та додатку до договору; копію рахунку №2/08-23 від 31.08.2023 на суму 157 834,00 грн; копію рахунку №1/11-23 від 20.11.2023 на суму 72 000,00 грн; копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Окрім того, на підтвердження понесених витрат на пересилання поштових відправлень, у матеріалах справи наявні квитанції та описи вкладення до листів на суму 834,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 611 961,14 грн, відповідач-1 долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №209/2023 від 16.01.2023 та додатків до договору; копію заявки про надання правової допомоги від 17.01.2023, копію квитанції від 19.01.2023 на суму 200 000,00 грн, копію акту приймання-передавання наданих послуг від 12.05.2023 на суму 293 869,74 грн, копію рахунку на оплату від 12.05.2023 на суму 93 869,74 грн, копію квитанції від 16.05.2023 на суму 93 869,74 грн, копію акту приймання-передавання наданих послуг від 28.08.2023 на суму 65 330,00 грн, копію рахунку на оплату від 28.08.2023 на суму 65 330,00 грн, копію квитанції від 08.09.2023 на суму 65 330,00 грн, копію акту приймання-передавання наданих послуг від 14.11.2023 на суму 152 322,22 грн. Також, на підтвердження понесених витрат на пересилання поштових відправлень, у матеріалах справи наявні квитанції та описи вкладення до листів на суму 2 631,14 грн. Окрім того, на підтвердження понесених витрат на оплату судової експертизи відповідачем долучено: копію договору №197/06-03/2023 на проведення комплексної судової економічної та оціночної експертизи від 20.07.2023, копію листа від 12.10.2023 та копію квитанції від 25.09.2023 на суму 104 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 144 109,99 грн, відповідач-2 долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №15/09/23 від 15.09.2023 та додатку до договору; копію акту прийому-передачі наданої правової допомоги від 20.11.2023 на суму 144 000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечуючи проти заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат позивач зазначає, що у заявці на надання правової допомоги відсутні передбачені реквізити, заявка заповнена неналежним чином, та заява не містить визначення, яку саме правову допомогу має отримати клієнт та відсутні завдання. Окрім того, позивач зазначає, що ані зі змісту договору про надання правової допомоги, ані із додатків до договору не вбачається посилання на справу №910/11202/22.
Заперечуючи проти заяви ОСОБА_14 про розподіл судових витрат позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати виставлених рахунків та зі змісту договору про надання правової допомоги не вбачається посилання на справу №910/11202/22.
Заперечуючи проти заяви ОСОБА_2 про розподіл судових витрат позивач зазначає, що ані зі змісту договору про надання правової допомоги, ані із додатків до договору не вбачається посилання на справу №910/11202/22.
Окрім того, позивач зазначає про пропуск строку для подання відповідних доказів понесення витрат, що є підставою для залишення заяв без розгляду; та вказує на завищений розмір та неспівмірність такого розміру витрат на правову допомогу з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, наведені заперечення відповідача щодо заявлених вимог про розподіл судових витрат судом відхиляються як необґрунтовані та безпідставні.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.
Окрім того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19, від 15.04.2021 у справі №905/717/20.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, заявлені до стягнення розміри витрат на професійну правничу допомогу є співмірними, розміри якої є доведеним та обґрунтованим.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази на підтвердження понесених витрат на відправлення поштової кореспонденції, суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягають судові витрати на відправлення поштової кореспонденції.
Окрім того, суд зазначає, що заявлений відповідачем-1 розмір витрат на проведення експертизи доведений, документально обґрунтований, отже у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на проведення експертизи покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву ОСОБА_14 про розподіл судових витрат у справі - задовольнити.
2. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ - 21708016) на користь ОСОБА_14 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 225 834 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі - задовольнити.
4. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ - 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) 611 961 (шістсот одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 14 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
5. Заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат у справі - задовольнити.
6. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ - 21708016) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) 144 109 (сто сорок чотири тисячі сто дев'ять) грн 99 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.12.2023.
Суддя Н.І. Зеленіна