ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
18.12.2023Справа № 910/18782/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк»
до Фізичної особи-підприємця Леонової Ольги Геннадіївни та ОСОБА_1
про стягнення 17 648,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Леонової Ольги Геннадіївни та ОСОБА_1 про стягнення 17 648,59 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З огляду на викладене, суд вказує, що у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності або відсутності у визначених позивачем учасників справи зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), що відповідно є підставою для залишення позову без руху.
При цьому, позивач з метою виконання приписів Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості отримати відомості щодо наявності або відсутності електронних кабінетів у визначених учасників справи безпосередньо з Електронного кабінету, сформувавши відповідні запити.
Також, пунктами 3 та 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивач заявляючи вимоги про стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у розмірі 296,68 грн. та прострочених процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 04.12.2023 у розмірі 3 460,68 грн. не викладає розрахунку заявлених до стягнення відсотків за період з 01.12.2023 по 04.12.2023, а також не викладає обставин та правових підстав для подвійного заявлення до стягнення відсотків за період з 01.11.2023 по 30.11.2023.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк».
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання письмової заяви із виконанням пунктів 3 та 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, із доказами її направлення на адреси інших учасників;
- подання заяви із відомостями про наявність або відсутність електронних кабінетів у визначених учасників справи.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає чинності 18.12.2023 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Грєхова