ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 676/1330/20
Провадження № 22-ц/4820/2000/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Цугель А. О.,
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року (суддя Швець О. Д., повне судове рішення складено 28.07.2023) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кам'янець-Подільська міська рада, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
УСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом та неодноразово уточнюючи позовні вимоги, зазначала, що вона є власником 9/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками домоволодіння є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . Земельна ділянка площею 0,25 га перебуває у загальному користуванні. ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у користуванні власністю, оскільки перекрила проїзд загального користування, загальні ворота замкнула на замок, ключ від яких знаходиться тільки в неї. Територію спільного користування відповідачка оформила на власний розсуд, влаштувала клумби, встановила бордюри, заклала тротуарною плиткою, посадила кущі та дерева, які заважають проїзду транспортного засобу. На подвір'ї складені дрова та будівельні матеріали, встановлені труби, на які натягнуті мотузки для білизни. Відповідачка займається готельним бізнесом і здає кімнати туристам в найм. Остання замурувала двері, які вели у спільний коридор та двір, прибудувала без згоди співвласників будинок. Без дозволу та погодження з відповідними органами розмістила вигрібну яму, що призводить до викиду неприємних запахів. Неодноразово зверталася до відповідних органів з метою здійснення перевірки. КП «Муніципальна інспекція» виносила приписи, складала протоколи, вказувала ОСОБА_1 на порушення нею правил благоустрою, притягувала її до адміністративної відповідальності. Через такі дії позивачка не може зберігати транспортний засіб у своєму гаражі, змушена винаймати в інших осіб гаражне приміщення, на що витратила більше 10000 грн. Через наведені обставини постійно знаходиться в пригніченому стані, від неприємного запаху болить голова, погіршується самопочуття. Такими діями відповідачки їй заподіяна матеріальна та моральна шкода.
Тому позивачка просила зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю шляхом засипання або перенесення вигрібної ями в інше місце, розблокування в'їзних воріт (зняття замка), надання проїзду спільним двором до об'єктів нерухомого майна; прибрати дрова та будівельні матеріали із спільного проїзду та проходу, звільнити проїзну частину від кущів, квітників, чагарників та натягнутих мотузок; зрізати два дерева (сливу, вишню), які перешкоджають у проїзді до її майна, в тому числі до вбиральні; тримати в'їзні ворота та в'їзд до об'єктів нерухомого майна вільним; наголосити про користування в'їзними воротами лише співвласниками, а не туристами; відновити самовільно замурований вихід в спільний коридор та загальний спільний двір; демонтувати водостічну трубу зі стіни належної їй кухні; демонтувати газову трубу з її частини будинку; стягнути з ОСОБА_1 на її користь майнову шкоду в розмірі 10000 грн і моральну шкоду - 10000 грн.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні власністю та надати ОСОБА_3 ключі від в'їзних воріт у домоволодіння по АДРЕСА_1 . Зобов'язано ОСОБА_1 усунути порушення правил добросусідства та перенести очисну споруду каналізації в дворі будинку АДРЕСА_1 на відстань не менше 15 метрів від вікон частини зазначеного житлового будинку, яка належить ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2000 грн моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність рішення, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, не взявши до уваги заяву позивачки про зменшення позовних вимог. Суд не взяв до уваги показання співвласників про наявність у позивачки ключів від воріт. Доказів про здійснення перешкод у користуванні воротами не надано. На побудову у 1980 році вигрібної ями ОСОБА_3 надала згоду. Санітарні та будівельні норми і правила, затвердженні у 1992 році, не можуть поширюватись на спірні правовідносини. Позивачка не надала доказів на підтвердження погіршення в неї стану здоров'я та наявності неприємного запаху від вигрібної ями.
ОСОБА_3 та її представник у відзиві просять залишити апеляційну скаргу без задоволення з огляду на безпідставність доводів.
Рішення суду в частині відмови в позові не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник ОСОБА_3 визнав її необґрунтованою в повному обсязі.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
Суд першої інстанції помилково зазначив в якості відповідачів співвласників домоволодіння ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , оскільки позовні вимоги до них не заявлено. У матеріалах справи відсутні процесуальні документи, рішення про залучення їх до участі у справі.
Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушила його права та до якої позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов), звернувшись до суду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.10.2009 ОСОБА_3 є власником 9/50 частин житлового будинку з відповідними надвірними будівлями до нього за АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.01.2007 ОСОБА_1 є власником 8/25 частин зазначеного домоволодіння.
Іншими співвласниками домоволодіння є ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .
За інформацією виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № С/903-02-01 від 12.06.2019 та № с/2255-0201 від 11.01.2020 домоволодіння по АДРЕСА_1 розташовано на земельній ділянці площею 2402 кв. м, територія домоволодіння не розподілена, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.
11.12.2019 виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради повідомив, що працівниками КП «Муніціпальна інспекція» на ОСОБА_1 повторно складено протокол за порушення Правил благоустрою території міста Кам'янця-Подільського та виявлено факт перекриття проїзду загального користування.
За інформацією виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № С/944-02-01 від 27.07.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення користування спільним двором.
Відповідно до постанов адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кам'янець-Подільської міської ради № 66 від 29.05.2019 і № 153 від 18.12.2019 ОСОБА_1 в порушення вимог діючого законодавства розмістила вигреб на території домоволодіння АДРЕСА_1 . Від адміністративної відповідальності її звільнено на підставі статті 22 КпАП України, обмежившись усним зауваженням.
З приводу перешкод у користуванні спільними воротами, які замкнула ОСОБА_1 , позивачка неодноразово зверталася до Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області і за фактами звернення проводилися перевірки.
Відповідно до листа виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № С/1640-02-01 від 18.11.2020 за зверненнями ОСОБА_3 неодноразово проводилися перевірки КП «Муніципальна інспекція» та Департаментом житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської міської ради, за результатами яких виявлено, що на септик, побудований ОСОБА_1 , відсутні документи, за недотримання відстані від вигребу до житлової будівлі останню притягнуто до адміністративної відповідальності.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
За змістом частин 1, 2 і 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Пунктами 2.21., 2.22. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 за № 457/19195, передбачено, що рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.
Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.
Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, передбачено, що відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб (пункт 3.26).
Дослідженими судом першої інстанції доказами підтверджено факт перекриття відповідачкою проїзду загального користування та недотримання при побудові без документів відстані від вигребу до житлової будівлі позивачки.
Установивши наведені вище обставини, суд обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову про усунення ОСОБА_3 перешкод у користування власністю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про зобов'язання ОСОБА_1 надати позивачці ключі від в'їзних воріт (розблокування в'їзних воріт) та перенести очисну споруду каналізації (вигрібну яму) від вікон частини житлового будинку, належного ОСОБА_3 , оскільки такий спосіб усунення перешкод є найбільш прийнятним.
Правильним є також висновок суду про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_3 зазнала душевних страждань у зв'язку із порушенням її прав та перешкоджанням у користуванні її майном.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував характер заподіяння моральної шкоди, характер та обсяг моральних страждань позивачки.
Врахувавши вимоги розумності та справедливості, суд дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
Відповідачка не надала доказів на підтвердження своїх заперечень і спростування доводів ОСОБА_3 . Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про вихід суду за межі позовних вимог, оскільки від заявлених вимог позивачка не відмовлялася, не просила залишити їх без розгляду і суд процесуальні рішення з цих питань не приймав. Тому суд першої інстанції правомірно в межах усіх заявлених вимог вирішив спір.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди ОСОБА_1 з висновками суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.
Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта