Номер провадження: 22-ц/813/2541/23
Справа № 522/29302/13-ц
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Дришлюк А. І.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Шоста Одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
20.11.2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Шоста Одеська державна нотаріальна контора та 06.03.2017 року, уточнивши позовні вимоги, просили:
- визнати в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_1 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_7 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-витребувати із володіння відповідача-3 - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частку кв. АДРЕСА_1 ;
- витребувати із володіння відповідача-3 - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 (Рубан) частку кв. АДРЕСА_1 .
Решту позовних вимог, з урахуванням уточнених 03.12.2014 року, просили залишити без розгляду (т. 2, а.с. 89-96).
02.07.2019 року Приморським районним судом м. Одеса постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння, в частині позовних вимог щодо визнання права власності за відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 права власності на частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та витребування з чужого незаконного володіння на користь відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 частки квартири(т. 3, а.с.67-68).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Шоста Одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без задоволення (т. 4, а.с. 34-45).
05 січня 2022 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, в апеляційній скарзі апелянт виклала обставини справи та зазначила, що позивачі не є власниками спірного нерухомого майна та не володіли спірним майном, на час розгляду даної справи у суді договір купівлі-продажу спірної квартири від 24 лютого 2010 року відповідачкою не скасований. Апелянт звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивачі зверталися до суду з віндикаційним позовом. При цьому, апелянт наголошує, що позовні вимоги були змінені із витребування з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) на витребування у добросовісного набувача (ч. 1 ст. 388 ЦК України), однак суд першої інстанції, як вказує апелянт, розглядав обставини первинного позову і доводив законність володіння майном. Також, апелянт зазначає, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2011 року у справі №2-170/11 було встановлено, що спірне майно вибуло із володіння власника, правонаступника якого є позивачі, поза його волею. Окрім того, апелянт пояснює, що оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2011 року у справі №2-170/11 оспорювалося і рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2012 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 24 лютого 2010 року та повернення сторін у первісний стан було скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині, то першою вимогою позову в даній справі було вимога про визнання права. Серед іншого, апелянт повідомляє, що в судовому засіданні 29 вересня 2021 року присутня не була, копію оскаржуваного рішення отримала засобами поштового зв'язку 21 грудня 2021 року, на підтвердження чого надає копію оскаржуваного рішення з супровідним листом та конвертом поштового відправлення з датою отримання. З огляду на викладене, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити (т. 4, а.с. 77-101).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.02.2022 року було поновлено апелянту пропущений строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження (т. 4, а.с. 107-109) та ухвалою від 03.08.2022 року справу призначено до розгляду (т. 4, а.с. 133).
29.07.2022 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу згідно якого остання зазначала, що немає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, зазначаючи при цьому, що апелянт вводить суд в оману, адже рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.07.2012 року відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 24.02.2010 року (т. 4, а.с. 117-121).
17.08.2022 року на адресу суду надійшов відзив адвоката Колеснікова Івана Леонтійовича в інтересах ОСОБА_4 , згідно якого останній зазначав, що вказані апелянтом вимоги повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача - тобто на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду докази, що підтверджують наявність майна ум незаконному володіння відповідача та відсутність останнього правових підстав для володіння майном. При цьому, зазначає, що договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 24.02.2010 року не скасований (т. 4, а.с. 127-132).
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Сторони про дату, час та порядок проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
В судове засідання з'явився представник відповідача - адвокат Круценко Віталій Миколайович, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Апелянт та його представник в судове засідання н з'явилися, про дату, час та місце проведення повідомлялись належним чином (т. 4, а.с. 210, 211).
Від завідувача Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (т. 4, а.с. 222).
Інші учасники провадження до судового засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , виходячи із наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , про що першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції30.09.2009 року зроблено відповідний актовий запис про смерть № 5228 (т. 1, а.с. 7).
29.09.2009 року ОСОБА_11 , який діяв від імені ОСОБА_6 за довіреністю уклав договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 із ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_9 24.02.2010 року здійснила продаж зазначеної квартири ОСОБА_10 .
09.11.2009 року шостою Одеською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 779/09 після смерті ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 32-70). Згідно наявної в матеріалах справи копії спадкової справи, до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини в межах встановленого шестимісячного строку звернулися позивачі - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , вх. № 1452) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , вх. № 1452), в тому числі й відповідачі - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , вх. № 255) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , вх. № 443) (т. 1, а.с. 33-36).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 14.12.2011 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними правочинів та стягнення моральної шкоди. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладеного 29.09.2009 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 ; зобов'язано повернути сторони за договором купівлі-продажу спірної квартири від 29 вересня 2009 року, у первісний стан, зобов'язавши ОСОБА_11 повернути ОСОБА_9 14 461,00 грн. Визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; зобов'язано повернути сторони за договором купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 , укладеним 24 лютого 2010 року, у первісний стан, зобов'язавши ОСОБА_9 повернути ОСОБА_10 14 461,00 гривень (т. 1, а.с. 14-15). Зазначене рішення суду першої інстанції було скасовано рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2012 року у частині задоволених позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.02.2010 року та повернення сторін у первісний стан, з ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні позовних вимог. В частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.09.2009 року та повернення у первісний стан залишено без змін (т. 1, а.с. 16-18).
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (т. 4, а.с. 133, 133 зворот).
Приймаючи оскаржуване рішення щодо залишення позовних вимог без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, що договір купівлі-продажу спірної квартири від 24 лютого 2010 року укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 є нікчемним. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2012 року договір купівлі-продажу спірної квартири від 24 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнаний дійсним, тобто ОСОБА_10 є добросовісним набувачем. Відповідно, задоволення позовних вимог за позовом про витребування спірної квартири у ОСОБА_3 , яка є добросовісним набувачем, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки в такому випадку на ОСОБА_3 буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, яка в свою чергу, закріплює черговість спадкоємців за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України). Згідно положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Матеріалами справи встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності померлому ОСОБА_6 , була відчужена ІНФОРМАЦІЯ_2 (тобто безпосередньо в день смерті ОСОБА_6 ) на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_9 . Зазначений договір купівлі-продажу було укладено ОСОБА_11 , який діяв від імені померлого ОСОБА_6 на підставі довіреності від 28.09.2009 року.
При цьому, вказаний договір купівлі-продажу від 29.09.2009 року було визнано недійсним та зобов'язано повернути сторони за договором купівлі-продажу спірної квартири від 29 вересня 2009 року у первісний стан, рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 14.12.2011 року та залишено без змін в цій частині рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2012 року (т. 1, а.с. 16-18). Також зазначеним рішенням було роз'яснено ОСОБА_1 щодо її права на звернення до суду із позовом щодо витребування спірного квартири у добросовісного власника зазначеного майна, власником якого на момент звернення позивачів із відповідним позовом щодо визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна, згідно копії витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно є відповідач - ОСОБА_3 .
Тобто, з наведеного вбачається, що договір купівлі-продажу за яким спірне майно, а саме квартира АДРЕСА_2 , було відчужено померлим - ОСОБА_6 визнано недійсним, а тому у відповідності до положень ст. 216 ЦК України, даний договір не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Разом з тим, матеріалами справи також вбачається, що зазначена квартира в свою чергу, є спадковим майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . Згідно копії спадкової справи № 779/09, заведеною 09.11.2009 року шостою Одеською державною нотаріальною конторою, із відповідними заявами про прийняття спадщини в межах встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулися спадкоємці першої черги, а саме діти померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , вх. № 1452) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , вх. № 1452), котрі є позивачами по справі, в тому числі й відповідачі - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , вх. № 255) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , вх. № 443) (т. 1, а.с. 33-36).
Тобто, зазначені особи, враховуючи їх звернення із відповідними заявами про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, вважаються такими, що прийняли спадщину. При цьому, згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Зазначене узгоджується з позицією ВС викладеною в постанові від 11.03.2020 року по справі № 210/1609/15, в якій зазначено, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Зважаючи на вищенаведені встановлені матеріалами справи обставини, а саме визнання недійсним договору купівлі-продажу, у зв'язку із укладенням якого спірна квартира, що в свою чергу є спадковим майном, вибула із власності померлого ОСОБА_6 , та враховуючи звернення позивачів у встановлений строк із заявами про прийняття спадщини, останні наділенні відповідним правом на звернення до суду із позовом щодо витребування належної їм частки спірного майна із володіння ОСОБА_3 , у розумінні положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, в тому числі й наявні відповідні підстави для задоволення таких позовних вимог. Однак, судом першої інстанції зазначені обставини справи не було враховано під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, у зв'язку із чим передчасно вирішено питання щодо залишення позовних вимог без задоволення.
Крім того, слід зазначити, що матеріалами справи також встановлено, що 06.03.2017 року позивачами було уточнено позовні вимоги, а саме щодо витребування належної їм частки спірного майна у відповідача - ОСОБА_3 , посилаючись на відповідні положення ч. 1 ст. 388 ЦК України, що в свою чергу також не враховано судом першої інстанції під час розгляду справ по суті, у зв'язку із чим передчасно встановлено наявність відповідних підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Згідно положень ст. 1266 ЦК України, при обчисленні розміру обов'язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом. За правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (постанова ВС від 25.11.2020 по справі № 292/389/17).
Відповідно, враховуючи, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його діти, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що встановлено наявними матеріалами справи, за таких обставин, розмір частки, яка б належала кожному становить всього майна, що належало на праві власності померлому.
За положенням ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року із ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року - скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Шоста Одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна - задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_1 на частину квартири АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_7 на частину квартири АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину квартири АДРЕСА_1 .
Витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 частину квартири АДРЕСА_1 .
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький
Повний текст постанови складений 18 грудня 2023 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк