79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
30 вересня 2010 р. № 2а-8639/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Лунь З.І.,
при секретарі - Івашків В.І.,
з участю:
представника позивача: Хом'яка Є.В.,
відповідача: ОСОБА_3,
перекладача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Вірменії ОСОБА_3 про затримання та примусове видворення за межі території України,
Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до громадянина Вірменії ОСОБА_3 про затримання та примусове видворення за межі території України, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач, громадянин Вірменії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий на напрямку 546 прикордонного знаку на відстані 400 м. від лінії державного кордону на території Яворівського району Львівської області, який намагався незаконно перетнути державний кордон поза пунктом пропуску з України в Республіку Польща.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач позов визнав в повному обсязі, зазначив, що усвідомлював те, що він порушує закон, перетинаючи Державний кордон нелегально, однак зараз хоче повернутися у Вірменію.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази та матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч.4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Судом встановлено, що громадянин Вірменії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у Вірменії, АДРЕСА_1 зі слів не судимий. 23.09.2010 року був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування»по інформації дільничного інспектора прикордонної служби від ВПС «Краковець»Мостиського прикордонного загону на напрямку 546 прикордонного знаку на відстані 400 м. від лінії державного кордону на території Яворівського району Львівської області, що оформлено протоколом про адміністративне затримання від 23.09.2010 року.
Також судом встановлено, що у відповідача відсутній документ, що посвідчує його особу, для встановлення його особи скеровано запит у посольство, він тимчасово не працює, працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території Україні не має.
Суд бере до уваги доводи позивача щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду.
Представлені позивачем документи та пояснення відповідача в судовому засіданні, свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг у встановленому порядку іммігрувати в Україну або іншу державу Європи на постійне місце проживання або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, знаючи про можливість легально в'їхати до держав Європи, відповідач вибрав найлегший та незаконний спосіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше, ніж шість місяців.
Аналогічна норма міститься в п. 3.1.1, 3.І.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року № 390.
Встановлені судом обставини, а саме: відсутність у громадянина Вірменії ОСОБА_3 близьких родичів в Україні, власного житла, постійного законного джерела існування та законних представників на території України, незаконне перетинання ним державного кордону з метою подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених документів по території України з метою виїзду до республіки Польща, свідчать про те, що ним порушені вимоги ст. 25, ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства», тому згідно вимог ч.ч. 2,5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»він підлягає примусовому видворенню за межі України.
Крім того, відповідач визнає факт незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства України.
Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»затримання і примусове видворення з України іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду після прийняття рішення про видворення.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Примусово видворити громадянина Вірменії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України.
Затримати громадянина Вірменії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період, необхідний для видворення за межі території України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання (з 23 вересня 2010 року).
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складений 01.10.2010 року.
Суддя Лунь З.І.