Справа №766/10956/23
н/п 3/766/5901/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Ювенальної превенції Відділення поліції №1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Софіївка Білозерського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17.11.2023 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України щодо забезпечення умов навчання та здобуття загальної середньої світи дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 6 класу та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учня 8 класу, які навчаються у Широкобалківському ліцеї з жовтня 2023 року дистанційно.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У судові засідання, призначені на 04.12.2023, 18.12.2023 ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення, судових повісток на вказану в протоколі адресу проживання та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області. Про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань у зв'язку з судовим розглядом не подавала.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №978101 від 17.11.2023 було складено у присутності ОСОБА_1 , отже останній було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №978101 від 17.11.2023, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення та за змістом якого ОСОБА_1 погодилася з інкримінованим правопорушенням;
-поданням адміністрації Широкобалківського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області від 09.11.2023 №14, відповідно до якого просять Відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області допомоги вирішити питання щодо повернення учнів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які забезпеченні гаджетами, до навчання;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначила, що її діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця 6 класу та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учень 8 класу, які навчаються у Широкобалківському ліцеї дистанційно та були забезпечені планшетами для навчання, не були долучені до навчального процесу, оскільки вона не поповнила інтернет.
Так, кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов'язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов'язки батьків по відношенню до дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст. 150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, можна зробити висновок, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов'язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов'язків, передбачених вищезазначеними нормами.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, а факт вчиненого правопорушення знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.
Враховуючи викладене вище, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження, що відповідає санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 184, 250-252, 280, 283-284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
(Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА