ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
18.12.2023р. Справа №905/1324/23
за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м.Дніпро
до відповідача Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м.Селидове
про стягнення 216510,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 143058,43 грн., заборгованість за процентами у сумі 40436,41 грн., заборгованість за винагородою у сумі 24016,00 грн., штраф (фіксована складова) у сумі 1000,00 грн., штраф (змінна складова) у сумі 8000,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
1. Стислий зміст позовних вимог:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк», м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м.Селидове, про стягнення 216510,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 143058,43 грн., заборгованість за процентами у сумі 40436,41 грн., заборгованість за винагородою у сумі 24016,00 грн., штраф (фіксована складова) у сумі 1000,00 грн., штраф (змінна складова) у сумі 8000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №20.14.0000000528 від 01.09.2021р.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Згідно з ухвалою суду від 04.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1324/23; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 22.11.2023 року об 11:50 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; явку сторін у судове засідання визнано не обов'язковою.
У судове засідання 22.11.2023р. представники сторін не з'явилися.
Ухвалою суду від 22.11.2023р. відкладено розгляд справи на 18.12.2023 року о 13:50 год.; запропоновано відповідачу надати відзив на позов з належними доказами його направлення позивачу; явку сторін у судове засідання визнано не обов'язковою.
У судове засідання 18.12.2023р. представники сторін не з'явилися.
Відзив на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань відповідач до суду не надав. Одночасно, за висновками суду, Фізична особа-підприємець Агая Ферхат був належним чином повідомлений про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.10.2023р. була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 85400, Донецька обл., м.Селідове, вул. Чернишевського, буд. 26, кв. 20.
Також копія ухвали господарського суду від 04.10.2023р. направлялась на адресу, вказану у кредитному договорі №20.14.0000000528 від 01.09.2021р.
Поштові конверти повернулися на адресу суду з причини повернення - «Адресат відсутній за вказаною адресою»
За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи, що ухвала суду була направлена відповідачу на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаний процесуальний документ по справі вважається таким, що був вручений відповідачу.
Крім того, суд намагався встановити зв'язок з відповідачем за номерами телефону, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою.
Разом з тим, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі суду, які наявні в матеріалах справи.
Судом також враховано, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі “Смірнов проти України”, відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвалюючи судове рішення 18.12.2023р. суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов'язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свою адресу, номер телефону, але не користується чи не стежить за ними. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, враховуючи направлення судом та позивачем на поштову адресу відповідача позовної заяви, вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.
3. Встановлені судом обставини справи:
01.09.2021р. між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Агая Ферхат (далі - позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №20.14.0000000528 (далі-договір), за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначається у п. А3 цього договору.
За приписами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».
Згідно з п. А1, А2, А3 Розділу А істотними умовами кредитування є вид кредиту - строковий кредит з лімітом у розмірі 160000,00 грн. на фінансування поточної діяльності, термін повернення кредиту - 30.08.2024р., позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток №1 договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором * ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць) / ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за %= (залишок заборгованості за Кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.
Пунктом А3 договору також передбачено, що згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 30.08.2024р.
У п. А6 договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
Відповідно до п.А8 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем. Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу,заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Пунктами А9, А10, А11 визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору; щомісячно винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% річних від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% річних від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
За змістом п.5.2. договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8.,2.2.11, 4.9, 7.1 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.
Банк має право застосувати штраф у розмірі 25% від суми кредиту використаної позичальником не за цільовим призначенням (п.5.3 договору).
Відповідно до п.5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку досудових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Пунктами 6.1-6.3 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем, а також скріплено печаткою позивача.
Додатком 1 до кредитного договору №20.14.0000000528 від 01.09.2021р., який є невід'ємною його частиною, сторонами погоджено графік погашення, який містить такі складові: термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, гривня; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійних винагород; кредит та проценти та комісія разом, гривня.
Як встановлено судом, відповідно до графіку відповідач взяв на себе зобов'язання з повернення кредиту частинами, починаючи з 01.10.2021р. по 30.08.2024р.
Згідно з меморіальним ордером №TR.19071122.258355.70198 від 01.09.2021р. відповідачу видано кредит на суму 160000,00 грн.
Матеріли справи містять виписку по особовому рахунку відповідача за період з 01.09.2021р. по 07.09.2023р., з якої вбачається, що в порушення умов укладеного правочину відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів, а також сплати обумовлених у Додатку №1 до кредитного договору платежів по тілу кредиту, відсотках та винагороди у встановлені Графіком погашення строки виконував неналежним чином. Так, відповідачем було погашено кредит на загальну суму 36867,45 грн., а саме: 01.10.2021р. на суму 7506,49 грн., 01.11.2021р. на суму 7371,49 грн., 01.12.2021р. на суму 7356,49 грн., 01.01.2022р. на суму 7316,49 грн., 01.02.2022р. на суму 7316,49 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога від 22.08.2023р. про сплату банку всієї поточної заборгованості за наявним кредитом у розмірі 204818,78 грн. до 29.08.2023р., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 143058,43 грн., залишок заборгованості за поточними процентами - 95,47 грн., залишок заборгованості за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом - 98912,88 грн., залишок заборгованості по комісії - 22752,00 грн., залишок заборгованості за простроченою комісією - 0,00 грн., загальна сума нарахованої пені - 0,00 грн. Надсилання цієї вимоги на адресу відповідача підтверджується наявними у справі описом вкладення у цінний лист від 23.08.2023р., списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком АТ “Укрпошта” від 23.08.2023р.
У матеріалах справи відсутні докази реагування відповідачем на вищезазначену вимогу позивача.
Як зазначає позивач, станом на 07.09.2023р. заборгованість відповідача за Кредитним договором №20.14.0000000528 від 01.09.2021р. становить 216510,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 143058,43 грн., заборгованість за процентами у сумі 40436,41 грн., заборгованість за винагородою у сумі 24016,00 грн., штраф (фіксована складова) у сумі 1000,00 грн., штраф (змінна складова) у сумі 8000,00 грн., які Акціонерне товариство «Акцент-Банк» і просить стягнути в судовому порядку.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки між позивачем та відповідачем 1, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є кредитним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі - Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером №TR.19071122.258355.70198 від 01.09.2021р. на суму 160000,00 грн.
Відповідач отримання суми кредиту не спростовує та не заперечує.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У п. А3 Розділу А кредитного договору сторони погодили, що термін повернення кредиту 30.08.2024р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 договору).
За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено з 01.10.2021р. по 30.08.2024р.
З наявної у матеріалах справи банківської виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором вбачається, що Фізичною особою-підприємцем Агая Ферхат вчинялись дії з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Водночас повністю кредит повернуто не було, як і не було сплачено проценти за користування кредитними коштами та винагорода.
У п. 2.3 договору сторони погодили при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні позивальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, термін виконання яких не наступив, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його використання, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію, за змістом якої встановив строк для погашення поточної заборгованості до 29.08.2023 року.
З огляду на викладені обставини, враховуючи порушення відповідачем зобов'язань за спірним кредитним договором та направлення на адресу відповідача претензії, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі є таким, що настав.
Окремо суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
За розрахунком позивача у відповідача обліковується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 143058,43 грн., за процентами у розмірі 40436,41 грн. та за винагородою у розмірі 24016,00 грн.
Докази сплати заборгованості відповідачем не надані, розмір заборгованості не спростовується та не заперечується.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 143058,43 грн., за процентами у розмірі 40436,41 грн. та за винагородою у розмірі 24016,00 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова), 8000,00 грн. штрафу (змінна складова), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського суду України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У п.5.8. договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд враховує, що 24.02.2022р. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. запроваджено воєнний стан в України, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Як вбачається з матеріалів справи, прострочення сплати кредиту відповідачем більш ніж на 30 днів виникло в період дії воєнного стану, введеного в Україні.
Отже, враховуючи, що штраф нарахований відповідачу позивачем після 24.02.2022р. у період дії воєнного стану, вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн. та штрафу (змінна складова) у розмірі 8000,00 грн. не підлягають задоволенню.
Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 207510,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 143058,43 грн., заборгованість за процентами у сумі 40436,41 грн., заборгованість за винагородою у сумі 24016,00 грн.
У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м.Селидове про стягнення 216510,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 143058,43 грн., заборгованість за процентами у сумі 40436,41 грн., заборгованість за винагородою у сумі 24016,00 грн., штраф (фіксована складова) у сумі 1000,00 грн., штраф (змінна складова) у сумі 8000,00 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за тілом кредиту в сумі 143058,43 грн., заборгованість за процентами у сумі 40436,41 грн., заборгованість за винагородою у сумі 24016,00 грн., всього заборгованість в сумі 207510,84 грн., судовий збір в сумі 3112,66 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2023р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина