Категорія №2.11.17
Іменем України
29 вересня 2010 року Справа № 2а-6697/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ципко О.В.,
при секретарі: Бородіній І.Ю.,
за участю:
представника позивача: Маркевич М.Л. (довіреність № 01/20-01 від 20.01.2010 р.),
представник відповідача: Юрченко М.Ю. (довіреність № 31/10 від 09.04.2010 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс - 2007» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-
07 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс - 2007» (далі - ТОВ «Діоніс - 2007) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську), в якому позивач просив визнати нечинним та скасувати акт Ленінської МДПІ у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 343 від 27.08.2010 р., відновити реєстрацію ТОВ «Діоніс - 2007» в Реєстрі платників податку на додану вартість.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що актом № 343 Ленінської МДПІ у м. Луганську було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100234968 НБ № 246577. Комісією з анулювання реєстрації платників податку на додану вартість Ленінської МДПІ у м. Луганську було встановлено, що позивач не подає податкові декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за 12 послідовних місяців, а саме з серпня 2009 р.
Позивач вважає, що складання акту № 343 було вчинено з порушенням способу такого анулювання, а саме без урахування фактичних обставин і тому підлягає скасуванню.
Представник позивача, у судовому засіданні зазначив, що податкові декларації направлялись до податкового органу позивачем, у прийнятті декларації за серпень та вересень 2009 року податковою інспекцією було відмовлено позивачу. Позивач оскаржив такі дії податкового органу, за результатами скарги на адресу позивача надійшли листи № 37773/31-209 від 08.10.2009 р. та № 57605/31-209 від 04.11.2009 р., в яких повідомлялось, що факт відмови в прийнятті податкової звітності не встановлений. Надалі позивач, відповідно до п. 4.1.7 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, надсилав податкові декларації поштою з повідомленням про вручення. Вона отримувалась відповідачем, листів про неприйняття декларацій на адресу позивача не надходило.
23.12.2009 р. на адресу позивача надійшов акт камеральної перевірки № 563/28-524 від 03.12.2009 р. та податкове повідомлення від 11.12.2009 р. № 0003532810/0 про застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності за серпень, вересень, жовтень 2009 р. у сумі 510 грн. Податкове повідомлення-рішення позивач в судовому порядку не оскаржував, однак звертався зі скаргою не погоджуючись з актом, але скарга була залишена без задоволення. Штрафну санкцію позивачем не сплачено по теперішній час. З листопада 2009 р. штрафні санкції до позивача за неподання або затримку подання податкових декларацій не застосовувались відповідачем. Тому, позивач вважає, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» застосовано незаконно з порушенням 12-місячного строку та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення по суті позовних вимог. Крім того, надав суду уточнення до позовних вимог, в яких просив визнати протиправним та скасувати акт Ленінської МДПІ у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 343 від 27.08.2010 р., зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ТОВ «Діоніс - 2007» як платника податку на додану вартість з дати реєстрації та дію свідоцтва № 100234968 про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Діоніс - 2007» з дати початку його дії - з 10.07.2009 р.
Представник відповідача у судовому засіданні надав суду письмові заперечення проти позову в якому вказав, що позивач не подає податкові декларації з податку на додану вартість з 20.09.2009, оскільки надіслані декларації за період з 20.09.20009 по 13.08.2010 р. не були визнані Ленінською МДПІ у м. Луганську як податкова звітність. У деклараціях, які надавались ТОВ «Діоніс-2007» були виправлення, помарки та вони були заповненні всупереч правилам встановленими наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., яким затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Ленінською МДПІ у м. Луганську були направлені листи ТОВ «Діоніс-2007» з пропозицією усунути недоліки у деклараціях та подати їх знов у встановлений термін. Недоліки не були усунуті позивачем, тому подані декларації залишилися невизнаними контролюючим органом і неподаними. Відповідальність за неподання декларації передбачена п.п. 17.1.1 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181. Разом з цим позивачем було занижено податкових зобов'язань на суму 10 524 982 грн., що було встановлено із відомостей бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту станом на 21.09.2010 р. Згідно п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі акту Ленінської МДПІ у м. Луганську № 343 від 30.08.2010 р. було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Діоніс-2007».
Враховуючи вищевказане представник відповідача просив суд у задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс-2007», ідентифікаційний код 34641695 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.05.2007 року за номером № 1 382 145 0000 013 308, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 018262 (а.с. 13). З 03.10.2006 року ТОВ «Діоніс-2007» було взято на облік в Ленінській МДПІ м. Луганська за номером № 1508, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 785 від 08.06.2007 року (а.с.15).
Позивач зареєструвався як платник податку на додану вартість за місцем знаходження 10.07.2009 р., отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100234968 на бланку ф.№2-ПДВ, серії НБ № 246577 та йому було присвоєно індивідуальний податковий номер 346416912364 (а.с.16).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки. Цим Законом України визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно пунктів 13, 14 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429, реєстрація платника податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, що підпадає під визначення платника податку згідно зі статтею 2 Закону, або що вважає за доцільне зареєструватися як платник податку.
Підпунктом 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.04.2000 р. за № 208/4429 (далі - наказ ДПА України № 79) регламентовано, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється
актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі
обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ. Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.
Судом встановлено, що 27.08.10 р. Ленінською МДПІ м. Луганська було складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 343.
Правовою підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість послугувало не подання податкової декларації з ПДВ з 20.09.2009 р. згідно реєстру податкових декларацій за 12 послідовних місяців від 27.08.2010 р. (а.с. 18).
Тому, на підставі п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган встановив підстави для анулювання свідоцтва платника ПДВ № 100234968 з 27.08.2010 р.
Підпунктом 25.4 наказу ДПА України № 79 передбачено оскарження рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби.
Пункт 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість.
Так, відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Як свідчить аналіз наведеної норми, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється у випадку коли : 1) не надається податковому органу декларація з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців; 2) подається така декларація, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду; 3) порушено порядок реєстрації суб'єкта господарювання.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Аналізуючи наведені норми закону, суд вбачає, що законних підстав для не прийняття податкових декларацій від ТОВ «Діоніс - 2007» у відповідача не було.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Діоніс - 2007» (а.с. 25-57) направляло на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську звітність цінним листом, а саме податкові декларації з податку на додану вартість, починаючи з жовтня 2009 року по липень 2010 року, разом із додатками. Підтвердженням отримання цих декларацій слугують копії повідомлень про вручення поштового відправлення рекомендованою поштою з відміткою про вручення уповноваженій особі податкового органу.
Податкові декларації за серпень та вересень 2009 року податковою інспекцією не були прийнятті. Позивач оскаржив такі дії податкового органу, за результатами скарги на адресу позивача надійшли листи № 37773/31-209 від 08.10.2009 р. та № 57605/31-209 від 04.11.2009 р., в яких повідомлялось, що факт відмови в прийнятті податкової звітності не встановлений.
За порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, підпункту «а» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, а саме за порушення строків подання податкової звітності до позивача були застосовані штрафні санкції. Тому, відносно ТОВ «Діоніс - 2007» було винесено відповідачем податкове повідомлення від 11.12.2009р. № 0003532810/0 про застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності за серпень, вересень, жовтень 2009 р. у сумі 510 грн. Таким чином, відповідач своїм рішенням підтверджує факт подання податкової декларації позивачем, але з порушенням строків її надання до податкового органу.
Посилання відповідача на листи № 50140 від 27.10.2009 р., № 59689 від 12.11.2009 р., № 63491 від 14.12.2009 р., № 636 від 13.01.2010 р., № 39476 від 12.03.2010 р., № 14482 від 12.04.2010 р., № 200042 від 12.05.2010 р., № 25793 від 17.06.2010 р., № 30059 від 13.07.2010 р., № 36312 від 13.08.2010 р., якими, начебто, він повідомляв ТОВ «Діоніс-2007» про необхідність усунути недоліки у наданих деклараціях з ПДВ та подати знов їх у зазначений час, суд вважає хибним та недоведеним.
Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Судом були оглянуті податкові декларації ТОВ «Діоніс - 2007» та невстановлені недоліки, на яки посилався відповідач у своїх листах, та які необхідно було усунути позивачу. Разом з цим, позивач заперечував проти отримання цих листів. В підтвердження їх направлення відповідачем були надані копії реєстрів простої кореспонденції, однак їх отримання ТОВ «Діоніс - 2007» відповідач підтвердити не зміг, тому суд вважає недоведеним факт їх отримання позивачем.
Не беруться до уваги судом і підстави, яки послугували підґрунтям для анулювання реєстрації платника податку ПДВ ТОВ «Діоніс - 2007» через те, в порушення підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач не надавав податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. Однак, як встановлено судом, ТОВ «Діоніс - 2007» отримав статус платника податку на додану вартість 10.07.2009 р., податкові декларації розпочав надавати Ленінської МДПІ у м. Луганську з серпня 2009 року, анулювання реєстрації платника ПДВ відбулось 27.08.2010 р., протягом всіх 12 місяців позивач надавав податковому органу декларації, які Ленінською МДПІ у м. Луганську необґрунтовано не визнавались як податкові декларації.
Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Діоніс - 2007» від 27.08.2010 р. № 343, у зв'язку з чим позов про скасування цього акту підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про протиправність дій комісії Ленінської МДПІ у м. Луганську по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Діоніс - 2007» , які полягали у винесені вказаного акту, тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати акт Ленінської МДПІ у м. Луганську про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість № 343 від 27.08.2010 року.
Керуючись ст.ст. 2, 71, 18, 87, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс - 2007» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 343 від 27.08.2010 р.
Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс - 2007» (код 34641695) як платника податку на додану вартість з дати реєстрації.
Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську поновити дію свідоцтва № 100234968 про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Діоніс - 2007» з дати початку його дії - з 10.07.2009 р., індивідуальний податковий номер 346416912364, бланк форми № 2-ПДВ, серія НБ № 246577.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 4 жовтня 2010 року.
СуддяО.В. Ципко