ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4009/22
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Маломуж Ольги Максимівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення безпідставно збережених коштів за набуту теплову енергію
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Маломуж Ольги Максимівни і просить суд стягнути заборгованість за безпідставно набуту теплову енергію у розмірі 47 661,90 грн., 3% річних у розмірі 5 257,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 569,75 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані бездоговірним споживанням Відповідачем теплової енергії.
У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належним чином засвідчені документи, які долучено до позовної заяви, а саме акти з фіксацією показників приладу обліку теплової енергії на 78 аркушах ("Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії).
23.11.2022 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується супровідним листом Позивача за № 10178/09 від 05.12.2022 про направлення копії ухвали суду від 28.11.2022 за місцезнаходженням Відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і за місцезнаходженням його майна.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 1.2 Статуту товариства).
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
У зв'язку із проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - Позивач) є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання і постачає споживачам теплову енергію.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", а саме об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, з 01.10.2023 виконавцем послуги теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку 12 за адресою: м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, є АТ "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, нежиле приміщення № 48 у будинку 12 по пр. 200-річчя Кривого Рогу у м. Кривому Розі, загальною площею 45,6 кв.м, належить на праві приватної власності Маломуж Ользі Максимівні на підставі свідоцтва про право власності, ЯЯЯ № 954135, 27.09.2006, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 574 від 20.09.2006 "Про видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна". Технічний опис майна: нежитлове приміщення після реконструкції квартири, вбудоване у 1 поверх 5-ти поверхового житлового будинку.
Отже, Фізична особа-підприємець Маломуж Ольга Максимівна (далі - Відповідач) з 27.09.2006 є власником вказаного нежилого приміщення.
Будинок 12 за адресою: м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, є багатоповерховим та підключений до централізованої системи опалення, теплопостачання до якої здійснює Позивач.
Опалення приміщення № 48 вищевказаного будинку здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, а отже, Відповідач фактично весь час отримував теплову енергію без укладення договору.
Даний факт також підтверджується актом теплової інспекції АТ "Криворізька теплоцентраль" № 559 від 07.12.2020, в якому зазначено про виконання обстеження приміщення № 48 та встановлення факту користування тепловою енергією без договору. Пізніше, актом № 213 від 27.01.2022 під час проведення обстеження приміщення № 48 повторно встановлено бездоговірне споживання теплової енергії.
15.12.2020 до Позивача подано заяву Відповідача з проханням укласти договір купівлі-продажу теплової енергії.
При черговому обстеженні об'єкта за адресою: м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, буд. 12, прим. 48, майстрами Позивача передано Відповідачу два екземпляри договору купівлі-продажу теплової енергії № 1978, як власнику приміщення за вказаною адресою.
У свою чергу, Відповідач надав працівникам Позивача письмову відмову від підписання проекту вказаного договору.
На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок опалювального сезону 2013-2014 років" від 11.09.2013 № 301, "Про закінчення опалювального сезону 2013-2014 років" від 12.03.2014 № 74, "Про початок опалювального сезону 2014-2015 років" від 17.09.2014 № 292, "Про закінчення опалювального сезону 2014-2015 років” від 11.03.2015 № 124, "Про початок опалювального сезону 2015-2016 років" від 09.09.2015 № 365, "Про закінчення опалювального сезону 2015-2016 років" від 16.03.2016 № 125, "Про початок опалювального сезону 2016-2017 років" від 14.09.2016 № 380, "Про закінчення опалювального сезону 2016-2017 років" від 14.03.2017 № 118, "Про початок опалювального сезону 2017-2018 років" від 11.10.2017 № 433, "Про закінчення опалювального сезону 2017-2018 років" від 14.03.2018 № 125, "Про початок опалювального сезону 2018-2019 років" від 12.09.2018 № 407, "Про закінчення опалювального сезону 2018-2019 років" від 13.03.2019 № 134, "Про початок опалювального сезону 2019-2020 років" від 18.09.2019 № 448, "Про закінчення опалювального сезону 2019-2020 років" від 23.03.2020 № 168, "Про початок опалювального сезону 2020-2021 років" від 16.09.2020 № 466, "Про закінчення опалювального сезону 2020-2021 років" від 17.03.2021 № 119, "Про початок опалювального сезону 2021-2022 років" від 22.09.2021 № 490 Позивач розпочинав та закінчував опалювальні сезони 2013-2021 років у м. Кривому Розі.
Позивач надав Відповідачу послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013 по 31.10.2021, що підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія за адресою: м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, буд. 12, а саме:
- Акт від 03.10.2013 про подачу теплоносія;
- Акт від 25.03.2014 про припинення подачі теплоносія;
- Акт від 25.10.2014 про подачу теплоносія;
- Акт від 14.04.2015 про припинення подачі теплоносія;
- Акт від 21.10.2015 про подачу теплоносія;
- Акт від 07.04.2016 про припинення подачі теплоносія;
- Акт від 26.10.2016 про подачу теплоносія;
- Акт від 25.03.2017 про припинення подачі теплоносія;
- Акт від 29.10.2017 про подачу теплоносія;
- Акт від 01.04.2018 про припинення подачі теплоносія;
- Акт № 138 від 13.11.2018 про подачу теплоносія;
- Акт від 08.04.2019 про припинення подачі теплоносія;
- Акт № 107 від 25.10.2019 про подачу теплоносія;
- Акт від 15.04.2020 про припинення подачі теплоносія;
- Акт № 2 від 31.10.2020 про подачу теплоносія;
- Акт № 1 від 14.04.2021 про припинення подачі теплоносія;
- Акт № 6 від 27.10.2021 про подачу теплоносія.
Відповідно до наданого Позивачем розрахунку Відповідачем спожито теплову енергію за період з 01.10.2013 по 31.10.2021 на загальну суму 47 661,90 грн.
Відповідач не розрахувався за поставлену теплову енергію у розмірі 47 661,90 грн., що і є причиною виникнення спору.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За приписами ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що:
- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII).
За приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 1, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на міжопалювальний період.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії і, зокрема обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За приписами п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
З матеріалів справи вбачається, що договір постачання теплової енергії до приміщення № 48 між Позивачем та Відповідачем не укладався.
У той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
При цьому, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно з п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
З огляду на те, що у спірний період Відповідач фактично споживав житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що Відповідач, в силу закону, повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013 по 31.10.2021 не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем, тож починаючи з 21 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, відбулось прострочення виконання грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2013 по 31.10.2021 у розмірі 47 661,90 грн.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 47 661,90 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 21.12.2013 по 01.11.2021 у розмірі 5 257,00 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2014 року по листопад 2021 року у розмірі 19 569,75 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 5 257,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19 569,75 грн. підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача заборгованості у розмірі 47 661,90 грн., 3% річних у розмірі 5 257,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 19 569,75 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маломуж Ольги Максимівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00130850) заборгованість у розмірі 47 661,90 грн., 3% річних у розмірі 5 257,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 569,75 грн., судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
18.12.2023