УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про повернення заяви без розгляду в
провадженні у справі про неплатоспроможність
18.12.2023м. ДніпроСправа № 904/6304/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Без участі (виклику) представників сторін
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановити строк на усунення недоліків 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: - відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках. Вказані відомості підтверджуються довідкою податкового органу; - декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5; - докази на підтвердження розірвання шлюбу; - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України); - копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором; - договір про виплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
13.12.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Щодо надання суду відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, ОСОБА_1 зазначила, що звернення до Державної податкової служби за отриманням відомостей щодо рахунків боржника не є доцільним, оскільки податковий орган не має відношення до рахунків фізичної особи, яка не здійснює підприємницьку діяльність, оскільки така звітність не подається до податкового органу та незберігається в ньому. Отже, з перелічених норм законодавства вбачається, що податковий орган не володіє і не розпоряджається відомостями про рахунки фізичної особи, крім того не наділений повноваженнями робити відповідні запити до банківських установ на прохання платника податків, відтак не може надати таку інформацію на запит платника податків.
Щодо надання декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5, ОСОБА_1 зазначила, наступне.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом II декларацій.
На вимогу суду заявницею надано довідки про доходів з податкової усіх живих членів сім'ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Також надано довідку про доходи пенсіонера ОСОБА_4 .
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом IV декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про об'єкти незавершеного будівництва, що належать боржнику або членам його сім'ї. З того, що заявниці повідомили члени сім'ї, а також з витягів з реєстру нерухомості, її члени сім'ї не мають об'єктів незавершеного будівництва.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом V декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про транспортні засоби, що належать боржнику або членам його сім'ї. Заявниці через особистий кабінет водія вдалося отримати відомості по ПІБ та даті народження її членів сім'ї, з яких вбачається, що вони не мають транспортних засобів.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом VI декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про грошові активи, що належать боржнику або членам його сім'ї. Члени сім'ї відмовилися надавати таку інформацію щодо себе. Молодша донька - ОСОБА_3 власних грошових активів не має, перебуває на утриманні заявниці.
Отримати таку інформацію самостійно заявниця не має можливості, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України. Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки та Національний банк України зобов'язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхомобмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. З системного тлумачення ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» випливає, що заявниці не буде надано інформацію про рахунки членів сім'ї, оскільки відомості щодо них є банківською таємницею. Аналогічно державними органами не буде здійснено відповідних запитів на прохання заявниці без відповідних довіреностей (які отримати від членів сім'ї не є можливим, оскільки вони відмовляються надавати інформацію щодо себе), оскільки вони також зобов'язані дотримуватися вищезгаданих приписів закону.
Тобто із Закону випливає, що заявниця позбавлена можливості отримати дані відомості, окрім, як від самих власників рахунків, тобто її членів сім'ї, які відмовилися надавати інформацію про їхній майновий стан.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом VII декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про цінне рухоме майно, крім транспортних засобів, що належать боржнику або членам його сім'ї.
Члени сім'ї відмовилися надавати таку інформацію щодо себе.
Молодша донька - ОСОБА_3 власного цінного рухомого майна не має.
Заявниця повідомила, що відсутні реєстри цінного рухомого майна, оскільки їхня державна реєстрація не проводиться, а тому отримати будь-яку інформацію з офіційних джерел яким-небудь шляхом не можливо, інакше б заявниця отримала її, як, наприклад, інформацію про транспортні засоби.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом VIII декларацій. Даний розділ містить відомості про нематеріальні активи, що належать боржнику або членам його сім'ї. Члени сім'ї заявниці повідомили, що не мають нематеріальних активів. Відповідних реєстрів, щоб чітко знайти запитувану інформацію, немає. З того, що заявниця має змогу дізнатися - це переглянути на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» на веб-сайті Державної митної служби чи немає таких активів у членів її сім'ї. Докази пошуку інформації надаються. Також надаються відомості зі Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ. Інших офіційних джерел, з яких можна було б дізнатися витребувану судом інформацію, немає.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом IX декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім'ї. Члени сім'ї заявниці повідомили, що не мають частки в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації. Офіційних джерел, з яких можна було б отримати відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів його сім'ї, немає. Відтак не є можливим будь-яким іншим шляхом отримати дані відомості.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом X декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про майно боржника та членів його сім'ї, що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб. Заявницею надаються відповідні витяги з Державного реєстру речових прав та Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо членів сім'ї, які містять інформацію про відсутність обтяжень у членів сім'ї заявниці.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом XI декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про майно і кошти боржника та членів його сім'ї, що перебувають в інших осіб. Члени сім'ї заявниці повідомили, що не мають майна і коштів, що перебувають в інших осіб. Офіційних джерел, з яких можна було б отримати відомості про майно і кошти членів його сім'ї боржника, що перебувають в інших осіб, немає. Відтак не є можливим будь-яким іншим шляхом отримати дані відомості.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом XII декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про майно та кошти, належні боржнику та членам його сім'ї від інших осіб. Члени сім'ї заявниці повідомили, що не мають майна і коштів, належних боржнику та членам його сім'ї від інших осіб. Офіційних джерел, з яких можна було б отримати відомості про майно і кошти членів його сім'ї боржника, що перебувають в інших осіб, немає. Відтак не є можливим будь-яким іншим шляхом отримати дані відомості.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом XIII декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про майно, яким боржник та члени його сім'ї володіють спільно з іншими особами. Дані відомості можливо отримати лише з витягів на нерухомість, які наявні у матеріалах справи, а також відомостей з реєстру транспортних засобів, які надаються з даною заявою.
Щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом XIV декларацій. Даний розділ декларацій містить відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України. Члени сім'ї боржниці повідомили, що не мають фінансових зобов'язань. Водночас відмовилися надавати інформацію щодо своїх витрат, оскільки не вели облік таких витрат, втім усі запевнили, що витрати точно не становили більше 10 мінімальних заробітних плат.
Законодавство не передбачає механізмів за якими можна було б дізнатися інформацію про фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника та інші витрати, у тому числі за межами України, окрім як від самих членів сім'ї, які надали інформацію вказану вище.
Таким чином, заявниця просить суд врахувати об'єктивну неможливість отримати від членів сім'ї певні відомості через відмови членів сім'ї вказувати щодо себе конкретну інформацію, а також: відсутність офіційних джерел з такою інформацією, тобто відсутність забезпечення від держави можливості звичайній фізичній особі отримати такі відомості з офіційних джерел, оскільки таких джерел у більшості своїй не існує.
Щодо надання суду доказів на підтвердження розірвання шлюбу, заявницею було надано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2015 у справі № 200/18562/15-ц про розірвання шлюбу.
Щодо надання суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, заявниця повідомила суду, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв'язку з розглядом справи, становить 40 260 грн., що складає оплату авансування послуг арбітражного керуючого відповідно до договору про оплату праці арбітражного керуючого. Втім дана сума може бути збільшена в залежності від обставин (проїзд до суду, інші процесуальні витрати).
Щодо надання суду копій усіх кредитних договорів, укладених між: боржником та його кредиторами, а також: докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, ОСОБА_1 зазначила, що боржник не позбавлений можливості надати альтернативні первинним документам (договорам) документи, які б підтверджували наявність заборгованості перед кредиторами. Таким чином, належними будуть будь-які документи, які можуть свідчити про наявність заборгованості, тобто зобов'язання, боржника перед кредиторами. Такими можуть бути як первинні документи, так і довідки по заборгованостям, виписки по рахункам тощо, що заявниця і надає.
Також заявниця повідомила суду, що з приводу наявних у неї заборгованостей було надіслано ряд адвокатських запитів до коленого її кредитора, докази чого надаються. Також, неодноразово протягом декількох місяців надсилалися додатково запити від імені самої боржниці.
Заявниця просить суд це врахувати і на вимогу суду надала всі наявні у неї кредитні договори, довідки по заборгованостям, виписки з банківських рахунків, відповіді на запити: 1) ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ": - копія Відповіді на запит № 6805/23-Е від 27.11.2023, копія Договору №6249363 від 06.01.2023, копія Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту №6249363 від 06.01.2023 про надання споживчого кредиту, копія Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) (попередній кредитор ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА"); - копія Паспорта споживчого кредиту від 16.02.2023, копія Договору про надання фінансового кредиту №25465-02/2023 від 16.02.2023(попередній кредитор ТОВ "ІНВЕСТРУМ ГРУП"). 2) ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ": копія Відповіді на запит №22.11.2023 від 22.11.2023, копія Інформаційного витягу з реєстру Боржників від 28.04.2023, копія Договору про споживчий кредит №103560838 від 13.01.2023, копія Додатку №1 до договору про споживчий кредит №103560838 від 13.01.2023, копія Додатку №2 до договору про споживчий кредит №103560838 від 13.01.2023, копія Договору відступлення прав вимоги №96-МЛАГ від 28.04.2023 (попередній кредитор ТОВ "МІЛОАН"). 3) ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ": копія Договору № 552456 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.01.2023, копія Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №552456 від 06.01.2023, 4) АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК": копія Заочного рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.11.2023 у справі №203/4806/23. 5) АТ КБ "ПРИВАТБАНК": копія Виписки по рахунку від 18.10.2023 №Т9Q73Q8SMTDFM8DG, копія Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 12.09.2022. 6) ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА": копія Договору №3396182 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.01.2023; 7) АТ "АКЦЕНТ БАНК": копія Виписки по картці від 18.10.2023 №РQSI-UV/Т4-SVNV-GG6М, копія Паспорта споживчого кредиту "Швидка готівка" від 10.09.2021, копія Заяви про надання послуги "Швидка готівка" №АD56СТ155101178266 від 10.09.2021, копія Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 10.09.2021, копія Повідомлення про заборгованість по другому кредиту від 14.09.2023. 8) ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР": копія Додатка до анкети Позичальника від 24.01.2023, копія Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 24.01.2023-100000326 від 24/01/2023 про споживчий кредит, копія Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 24.01.2023, копія Заявки від 24.01.2023, копія Підтвердження кредитного договору від 24.01.2023.
Щодо надання суду договору про виплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, заявницею надано до суду договір про виплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків та доводи в її обґрунтування, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Отже, господарський суд наголошує, що при прийнятті та розгляді заяв про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця, господарський суд керується не лише Кодексом України з процедур банкрутства, а також положеннями Господарського процесуального кодексу України та іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині другій статті 115 Кодексу.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
В статті 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
За приписами частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.
Разом з тим частинами четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Господарським судом встановлено, що станом на 18.12.2023 заявницею не виконано вимог ухвали суду від 06.12.2023 та не надано до суду копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У даному випадку заявником наведено підстави, передбачені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких засвідчених належним чином не надано до матеріалів справи, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
Частиною першою статті 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того, Верховний Суд у постанові № 917/1604/21 від 16.11.2022 зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не всіх кредитних договорів, та без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку про неналежне виконання заявником пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки матеріали поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містять інформації про наявну заборгованість з нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо.
Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 917/1604/21 від 16.11.2022.
Господарським судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2023, в частині подання декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5, боржником надано письмові пояснення та відповідні докази. В той же час, жодних змін до поданих раніше декларацій боржником внесено не було.
Отже, згідно наданих заявником декларацій за 2020-2023 роки, розділи ІІ, ІV, V, VI, VII, VIII, ІX, X, XI, XII, XІІІ, XIV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022, 2023 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, враховуючи вищенаведене, господарський суд встановив, що станом на 18.12.2023 ОСОБА_1 , не надано доказів усунення недоліків заяви про відкриття справи №904/6304/23 щодо неплатоспроможності фізичної особи, зазначених в ухвалі господарського суду від 06.12.2023.
Приписами частини 1 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Згідно частини 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання заявником вимог ухвали господарського суду від 06.12.2023 про залишення заяви без руху і не надання витребуваних судом доказів, господарський суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом.
Господарський суд також зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, у зв'язку з чим право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Наведена правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №904/6465/21 та від 28.02.2023р. по справі № 904/4703/22.
Керуючись ст. ст. 38, 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 18.12.2023р.
Суддя І.В. Владимиренко