ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
12.12.2023м. ДніпроСправа № 175/1935/20
за позовом ОСОБА_1 , смт. Слобожанське Дніпропетровської області
до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", смт. Слобожанське Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення правління та положення про відключення боржників сплаті обов'язкових внесків до асоціації від систем водопостачання та водовідведення
Суддя Крижний О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", у якому просив:
- визнати недійсним рішення правління Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", оформлене протоколом №22 від 26.03.2020;
- визнати недійсним положення про відключення боржників по сплаті обов'язкових внесків до асоціації від системи водопостачання, затверджене рішенням правління Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" №22 від 26.03.2020.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2022, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.02.2023 скасовано; провадження у справі закрито.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 25.10.2023 справу №175/1935 за позовом ОСОБА_1 до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" про визнання недійсним рішення правління та положення про відключення боржників сплаті обов'язкових внесків до асоціації від систем водопостачання та водовідведення передано для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 для розгляду справи №175/1935/20 призначено суддю Крижного О.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 12.12.2023.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому в задоволенні позову просить відмовити. Відповідач зазначає, що в п.6 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що у разі укладення договору про надання комунальної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об'єднання та рішеннями його уповноважених органів управління. Відповідач вказує, що в Законі прямо вказано, що правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються відповідно до рішень відповідача, а не нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Таким чином, за твердженнями відповідача, позивач безпідставно вказує на невідповідність положення нормативним актам, які не регулюють дані правовідносини, а саме правовідносини щодо захисту права власності на майно. Відповідач вважає, що включення до обов'язкових внесків та платежів витрат на господарську діяльність Асоціації, не суперечать законодавству, та не порушує прав співвласників житлових будинків та нежитлових приміщень, за умови затвердження відповідно до встановленої процедури, а також, що позивачем не було доведено належним чином відсутність у Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" відповідних повноважень, на які він безпосередньо посилається. Відповідач стверджує, що власник внутрішньоквартальних мереж водопостачання та водовідведення мікрорайону "Золоті ключі" шляхом укладення договору делегував Асоціації свої права на захист права власності. Відповідач зауважує, що оскаржувані позивачем рішення правління Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", оформлене протоколом №22 від 26.03.2020 та Положення про відключення боржників по сплаті обов'язкових внесків до Асоціації від системи водопостачання та водовідведення, затверджене рішенням правління Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" №22 від 26.03.2020 прийняті правомочним складом правління у відповідності до п. 16 Розділу ІІІ Статуту Асоціації.
Позивач про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Ухвала суду від 21.11.2023 про відкриття провадження у справі направлена за адресою позивача, зазначена ним у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулася на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, позивач належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання.
Позивач відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України не повідомляв суд про зміну свого місця проживання.
Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження позивача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду позивачем відбулося саме з його вини. Позивач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі від 27.11.2023 доставлена до електронної скриньки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 27.11.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа.
Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Таку позицію висловив Верховний Суд у справі 759/14068/19, постанова від 30 листопада 2022 року.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. Тhe United Kingdom), від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Позивачеві відомий строк протягом якого суд відкриває провадження у справі після усунення позивачем недоліків позовної заяви.
При цьому суд враховує, що за змістом положень частин 1, 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання учасників справи, якими, відповідно до статей 41, 45 Господарського процесуального кодексу України, є сторони (позивач і відповідач) та треті особи, натомість представники сторін, відповідно до Глави 4 Господарського процесуального кодексу України, є учасниками судового процесу, до яких відноситься більш широке коло осіб. Представник сторони - адвокат має право отримувати дану інформацію самостійно через електронний кабінет. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 910/3140/19.
Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче чи у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Судом уже було зазначено про те, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Також позивачем не подавалася заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд звертає увагу, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки викладені, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Хоча для залишення позову без розгляду не вимагається дослідження можливості/неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача, суд звертає увагу, що спір є складним, стосується правомірності чи неправомірності прийнятого правлінням Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" рішення, оформлене протоколом №22 від 26.03.2020 та ухваленого ним Положення про відключення боржників по сплаті обов'язкових внесків до асоціації від системи водопостачання. У даному випадку суд має встановити обставини прийняття такого рішення, визначити чи порушуються права позивача цим рішенням та чи є підстави для визнання його недійсним, чи є ефективним спосіб захисту, обраний позивачем та як відновляться його права у разі задоволення позову тощо. Встановлення вказаних обставини потребують детального дослідження та оцінки судом.
З урахуванням викладеного позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" про визнання недійсним рішення правління та положення про відключення боржників по сплаті обов'язкових внесків до асоціації від систем водопостачання та водовідведення - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений - 18.12.2023.
Суддя О.М. Крижний