Україна
04 жовтня 2010 року Справа № 2а-2488/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді -Мирошниченка В.С.
при секретарі -Поцелуйко А.І.
за участю:
представника позивача- Красіцької М.В.
представника відповідача- Панасенко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0002651710/0 від 10.12.2009 року, -
1 липня 2010 року ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002651710/0 від 10.12.2009р про визначення позивачу податку з доходів найманих працівників /за основним платежем/ в сумі 20115,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в повному обсязі відповідно до статей 1-3, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сплатив податкове зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб з доходу, фактично виплаченого на його користь покупцем при продажу легкового автомобілю TOYOTA Camry/2.0.1/кузов №JTDBH30K900008408/ об'єм двигуна 2000 см.куб./ рік випуску 2003р., та тим, що встановлений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»порядок оподаткування операцій з продажу об'єкта рухомого майна не передбачає оподаткування доходу з продажу об'єкта рухомого майна, виходячи з оціночної вартості останнього.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та в обґрунтування обов'язку платника податку оподатковувати дохід від продажу транспортного засобу, виходячи з його вартості, визначеної за правилами Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 14285/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, посилалася на положення підпункту «ж»пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Суд встановив, що працівником ДПІ у м.Кіровограді проведена позапланова документальна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер НОМЕР_2/ з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 20.11.2009, результати якої оформлені актом № 142/1710/2321300079 від 30.11.2009р.
Згідно з висновком цього акту громадянином порушено приписи пп. «ж»п.1.3 ст.1, пп.4.2.6 п. 4.2 ст.4, пп. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на 134371,21 грн., в результаті чого донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20115,68 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м.Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення №0002651710/0 від 10.12.2009р., згідно якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в сумі 20115,68 грн.
До цього податкового зобов'язання позивачем, передбачене статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, адміністративне узгодження не застосовувалось.
Як свідчить зміст акту перевірки, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання слугував висновок контролюючого органу про заниження об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб при оподаткуванні операції з продажу легкового автомобілю TOYOTA Camry/2.0.1/кузов №JTDBH30K900008408 в 2008 році.
Перевіряючи наведений висновок відповідача і винесений на його підставі спірний акт індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
Матеріалами справи підтверджується, а сторонами спору не заперечується, що продаж легкового автомобіля марки TOYOTA Camry/2.0.1/кузов №JTDBH30K900008408 здійснено на користь ОСОБА_3 через Українську товарну біржу м.Кіровограда на підставі біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 06.12.2008 № 873381 за ціною 50,00 грн.
З цієї суми фактично одержаного доходу позивачем обчислено та сплачено до бюджету податок в сумі 7,50 грн /50,00 грн х 15%/.
З метою реєстрації автомобіля на його власника ОСОБА_3 06.12.2008 проведено незалежну оцінку автомобілю, згідно з якою ринкова вартість цього транспортного засобу з урахуванням технічного стану, комплектації, маркетингу ринку становила 134421,21 грн.
Саме з цієї суми контролюючий орган визначив позивачу податкове зобов'язання в сумі 20115,68 грн /134421,21 грн х 15%/ згідно спірного податкового повідомлення-рішення.
Правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу об'єктів рухомого майна, зокрема транспортних засобів, регламентовані Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За загальними правилами оподаткування:
- платниками податку є: резидент , який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України /пункт 2.1 статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»/;
- об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року ; доходи з джерелом їх походження з України; іноземні доходи /пункти 3.1.1- 3.1.4 статті 3 зазначеного Закону/.
За визначенням пункту 1.6 статті 1 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року , а загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону /підпункт 4.2.6 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону/.
За спеціальними правилами оподаткування доходів з продажу рухомого майна:
- дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону / пункт 12.1 статті 12 вказаного Закону /;
- як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення; дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону /пункт 12.2 цієї статті/.
Суд погоджується з відповідачем в тому, що до операції з продажу позивачем автомобілю слід застосовувати норму пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки обставин, які призводять до оподаткування операцій за правилами пункту 12.2 зазначеної статті, при здійсненні вказаної операції не було.
Разом з тим, суд не може погодитися з доводом відповідача, що об'єктом оподаткування є ринкова вартість автомобілю, визначена внаслідок оцінки автомобілю з метою його взяття на реєстраційний облік. Зі змісту норми пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»слідує, що за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону /15%/, оподатковується дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року, тобто об'єктом оподаткування є дохід, отриманий від продажу об'єкта рухомого майна. Наведена норма узгоджується і з нормами статей 1 та 3 зазначеного Закону, згідно з якими оподаткуванню підлягає фактично отриманий /нарахований/ дохід.
А відтак, сума податку від продажу легкового автомобілю через товарну біржу складає 15% від одержаного доходу. Саме так обчислив позивач суму податку, яку і сплатив до бюджету, що не заперечувалось відповідачем.
Суд також бере до уваги, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні”та за ознаками статті 3 зазначеного Кодексу є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що це податкове повідомлення-рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Кіровограді №0002651710/0 від 10.12.2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі.
Постанова виготовлена у повному обсязі 08.10.2010р.
Суддя-підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С. Мирошниченко