ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/12118/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Алданової С.О.
розглянувши заяву арбітражного керуючого Баранова Т. О. - розпорядника майном ЗАТ "Корсар" про відвід судді Козир Т.П. від розгляду апеляційної скарги Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальності "Бевало Інвестментс Лімітед" (Bevalo Investments Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 (повний текст складено 07.08.2023) у справі №910/12118/22 (суддя Удалова О.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОЛКФІН") до Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальності "Бевало Інвестментс Лімітед" (Bevalo Investments Limited), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство "Корсар", про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права іпотеки.
ВСТАНОВИВ наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позову про звернення стягнення на нежилі приміщення VIII-го поверху, загальною площею 1 114 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1340616080000), розташовані в будівлі за адресою: вул. Січових Стрільців, 17, в Шевченківському районі м. Києва.
Позов про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" права іпотеки задоволено повністю.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" права іпотеки на нежилі приміщення VIII-го поверху, загальною площею 1 114 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1340616080000), розташовані в будівлі за адресою: вул.Січових Стрільців, 17, в Шевченківському районі м. Києва, згідно з договором іпотеки від 31.05.2005, які належать на праві власності Приватній компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальності "Бевало Інвестментс Лімітед" (Bevalo Investments Limited).
Стягнуті судові витрати.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю "Бевало Інвестментс Лімітед" звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову про визнання за позивачем права іпотеки та ухвалити нове рішення, яким в задоволення цих позовних вимог відмовити.
08.11.2023 від ТОВ "Фінансова компанія "ТОЛКФІН" надійшло клопотання про заміну позивача правонаступником, з посиланням на те, що на підставі Договору №09_10_23 про відступлення прав вимоги від 09.10.2023, укладеного із ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", заявник набув права вимоги за спірним договором іпотеки.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЗАТ "Корсар" про розгляд апеляційної скарги повідомлялось належним чином.
Ухвалою суду від 20.09.2023 у справі № 910/11087/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Корсар", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Баранова Т. О. Повноваження керівника та органів управління ЗАТ "Корсар" не припинені.
Представник ЗАТ "Корсар", визначений статутними документами або призначений в установленому законом порядку керівником чи органом управління ЗАТ "Корсар", у судове засідання не з'явився.
12.12.2023 від арбітражного керуючого - розпорядника майна ЗАТ "Корсар" Баранова Т.О. надійшла заява про відвід суддям Козир Т.П., Коробенку Г.П., Мальченко А.О. з тих мотивів, що вказані судді не наділені спеціалізацією для розгляду справ про банкрутство.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, у судовому засіданні, з урахуванням думки повноважних представників ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "Фінансова компанія "ТОЛКФІН", замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОЛКФІН".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, у судовому засіданні, з урахуванням думки учасників процесу, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого - розпорядника майна третьої особи - ЗАТ "Корсар" про відвід суддям Козир Т.П., Коробенку Г.П., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 15 год. 45 хв. 19 грудня 2023 року для надання представникам сторін додаткової можливості ознайомитися з матеріалами справи, з урахуванням заміни сторони правонаступником.
14.12.2023 від арбітражного керуючого - розпорядника майна ЗАТ "Корсар" Баранова Т.О. надійшла повторна заява про відвід судді Козир Т.П.
Заява про відвід мотивована тим, що колегія суддів у судовому засіданні 12.12.2023 розглядала інші заяви та клопотання, виносила процесуальні рішення до вирішення заяви про відвід; у пункті 2 ухвали від 12.12.2013 про заміну позивача правонаступником зазначено, що ухвала не підлягає оскарженню, хоча згідно ст.287 ГПК України ухвала про заміну сторони підлягає касаційному оскарженню; новий позивач у даній справі - ТОВ "ФК "ТОЛКФІН" перебуває у банкрутстві (провадження відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/11294/23), а суддя Козир Т.П. не входить до складу судової палати, спеціалізація якої передбачає розгляд спорів про банкрутство.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 визнано необґрунтованим відвід, заявлений представником ЗАТ "Корсар" судді Козир Т.П.; матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 заяву арбітражного керуючого Баранова Т. О. - розпорядника майном ЗАТ "Корсар" про відвід судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Барсук М.А., Алданова С.О.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як вже вказувалося, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В обґрунтування поданої заяви поданої заяви заявник посилається, зокрема, на те, що колегія суддів у судовому засіданні 12.12.2023 розглядала інші заяви та клопотання, виносила процесуальні рішення до вирішення заяви про відвід; у пункті 2 ухвали від 12.12.2013 про заміну позивача правонаступником зазначено, що ухвала не підлягає оскарженню, хоча згідно ст.287 ГПК України ухвала про заміну сторони підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, за змістом частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, зміст наведених доводів фактично зводиться до незгоди із прийнятими процесуальними рішеннями колегії суддів, що в свою чергу, не може бути підставою для відводу.
Стосовно доводів заявника відводу про те, що новий позивач у даній справі - ТОВ "ФК "ТОЛКФІН" перебуває у банкрутстві (провадження відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/11294/23), а суддя Козир Т.П. не входить до складу судової палати, спеціалізація якої передбачає розгляд спорів про банкрутство, слід зазначити наступне.
Персональна спеціалізація суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду затверджена рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 року (з подальшими змінами).
З матеріалів справи вбачається, що автоматизований розподіл справи відбувся 31.08.2023 з параметрами "Суть судової справи: звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права іпотеки. Категорія справи: забезпечення виконання зобов'язання" і автоматизований розподіл справи відбувався серед суддів першої та другої судових палат суду, до відання яких віднесені такі спори.
На час вирішення спору по суті в суді першої інстанції та проведення автоматизованого розподілу справи в суді апеляційної інстанції, попередній позивач (ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"), як й інші учасники справи, не перебував у стані банкрутства.
При цьому, із заяви про відвід вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/11294/23 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФК "ТОЛКФІН" 18.10.2023, а учасником справи (правонаступником позивача) вказане товариство стало лише 12.12.2023, тобто, після прийняття судом відповідної ухвали про заміну позивача його правонаступником.
Отже, на час автоматизованого розподілу справи не було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. На даний час розгляд справи триває.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви арбітражного керуючого Баранова Т. О. - розпорядника майном ЗАТ "Корсар" про відвід судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22 відмовити.
Справу №910/12118/22 повернути на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Козир Т.П., суддів - Коробенко Г.П., Мальченко А.О.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
С.О. Алданова