Cправа № 2 - 890/10
17 серпня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого - судді Верьовочнікова В.М.
при секретарі - Росовській О.Ю.
із участю : - позивача ОСОБА_1
- представника відповідача Вержука І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Жмеринський комунгосп" с.Коростівці Жмеринського району про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньої заробітної плати за затримку розрахунку, -
Прокурор 17.06.2010 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що ОСОБА_1 працював з 25.08.2009 року по 26.05.2010 року в КП “Жмеринський елеватор" на посаді директора підприємства. Свої обов'язки виконував чесно та сумлінно відповідно до вимог трудового договору. Станом на день звільнення заборгованість підприємства по заробітній платі перед позивачем становила 7113,20 грн. Просила стягнути з КП “Жмеринський елеватор" на користь ОСОБА_1 вказану суму коштів, а також 1860 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку в період 26.05.2010 року по 15.06.2010 року.
В судове засідання прокурор, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, попередньо подав письмову заяву щодо розгляду справи у його відсутність, підтримавши заявлені вимоги.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги. Пояснив, що він звертався до керівництва відповідача з вимогами виплатити йому заборговану заробітну плату, однак, до теперішнього часу підприємством не виплачено йому в повному обсязі борг по ній, що залишково становить 925,02 грн. Вважає, що підприємство також повинно виплатити йому за вказані 20 днів затримки середній заробіток в розмірі 1860 грн. Просив задоволити позов у первинно заявленому прокурором розмірі.
Представник відповідача позов визнав частково. Не заперечував проти виплати залишку боргу по заробітній платі в сумі 925,02 грн. Вимоги щодо стягнення компенсації за затримку розрахунку не визнав, посилаючись на незадовільний майновий стан підприємства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.6 ст.97 КЗпП власник або уповноважений ним орган здійснює у першочерговому порядку оплату праці працівників.
Відповідно до вимог ст.115, 116 КзпП України заробітна плата працівникам виплачується регулярно не рідше двох разів на місяць; при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться в день звільнення.
Згідно ст.117 КзпП України в разі невиплати з вини підприємства у встановлені ст.116 КзпП України строки належних йому сум, підприємство повинно виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В судовому засіданні установлено, що відповідачем після звільнення позивача не виплачено останньому заробітну плату в сумі 7113,20 грн., до розгляду справи по суті частину боргу в сумі 6188,18 грн. позивачу відповідачем відшкодовано, невиплачена сума боргу по заробітній платі позивача становить 925,02 грн. Вказані обставини визнані сторонами і не потребують доказування.
Суд погоджується із доводами позовної заяви та вимогами позивача щодо відшкодування середньої заробітної плати за 20 днів затримки її виплати в період 26.05.2010 року по 15.06.2010 року, оскільки суду не представлено доказів того, що невиплата позивачу заробітної плати відповідачем відбулась не з вини останнього.
Суд не приймає до уваги заперечень представника відповідача в цій частині, оскільки наведені ним обґрунтування не виключають обов'язку відповідача щодо повного та своєчасного розрахунку із звільненим працівником з огляду на відсутність спору щодо розміру нарахованої заробітної плати.
Заявлений до стягнення розмір компенсації за затримку розрахунку в сумі 1860 грн. узгоджується із довідкою відповідача щодо середньоденного заробітку позивача (а.с.10) та кількісним обчисленням днів затримки розрахунку, а тому приймається судом до уваги.
З урахуванням викладеного, заявлені прокурором та позивачем вимоги не спростовані доводами представника відповідача, разом тим, підлягають частковому задоволенню в обсязі вказаного залишку заборгованості по заробітній платі та вказаної суми компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Судові витрати, від сплати яких звільнений прокурор при подачі позову до суду, слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 97, 115 - 117 КЗпП України, ст. 5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214, 367 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Жмеринський комунгосп» (с.Коростівці Жмеринського району Вінницької області, вул. Шевченко, 7, р/р 26002001011524 у ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506, код ЄДРПОУ 35651332) на користь ОСОБА_1 925 гривень 02 копійки заборгованості заробітної плати станом на 17.08.2010 року та 1860 гривень середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати з 26 травня по 15 червня 2010 року, а також на користь держави 51 гривню судового збору (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р 31213259700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати допустити до негайного виконання в межах одного місяця.
Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутнім в судовому засіданні прокурором - у той же строк, з дні отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.