Справа № 344/19912/23
Провадження № 2/344/3761/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
18 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
20.10.2023 згідно вхідної реєстрації кореспонденції позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача, в якому просить шлюб укладений між ними розірвати, залишивши дитину на вихованні з нею, розподіл судових витрат здійснити відповідно до задоволених позовних вимог.
В обґрунтування позову зазначено, що 16.11.2018 сторони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився наш син - ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу позивач разом з відповідачем проживали, вели спільний побут. Із осені 2021 року стосунки між сторонами як подружжям почали поступово погіршуватися, із лютого 2022 року фактично перестали проживати разом, не ведуть спільне господарство та бюджет, не пов'язані спільним побутом. Позивач із сином на даний момент проживають у м. Івано-Франківську, а відповідач - у своєї матері в селі Торговиця Коломийського району. Відповідач активної участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, проживати разом з позивачем та сином не бажає, інколи, коли вважає за потрібне, спілкується з дитиною. Продукти харчування та речі дитині позивач купує самостійно за власні кошти, часто допомагають її батько та сестра.
Також зазначено, що у сторін зовсім протилежні погляди на сімейне життя та сімейні моральні цінності, при зустрічах із відповідачем виникають часті конфлікти, сварки. Окрім словесних образ відповідач неодноразово принижував позивача у присутності інших осіб. Практично постійно такі суперечки відбувалися у присутності їхньої дитини. Позивач вважає, що надалі збереження шлюбу є неможливим, та суперечитиме їхнім особистим інтересам, інтересам дитини, тому єдиним виходом є розірвання шлюбу. Просила взяти до уваги, що після розірвання шлюбу, скориставшись наданим правом, вибирає прізвище " ОСОБА_1 ".
Так як впродовж тривалого часу сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб існує формально, то збереження шлюбу є недоцільним. Водночас позивач вважає, що збереження шлюбу шкодить інтересам дитини. Просила врахувати, що дитина надзвичайно прив'язана до неї, а часті суперечки з відповідачем впливають на психоемоційний стан сина.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ, 20.10.2023 - таку передано головуючій - Кіндратишин Л.Р.
24.10.2023 провадження у справі відкрито.
Позивач у судове засідання не з'явилася. 13.11.2023 та 12.12.2023 ОСОБА_1 через канцелярію суду подала до суду письмові заяви, відповідно до яких просила дану цивільну справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач повторно неодноразово у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації та проживання, так і через оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
За таких обставин, з урахуванням положень статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так як сторони в судове засідання, призначене на 12.12.2023 не з'явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Виконкомом Торговицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 16.11.2018 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 16 листопада 2018 року у селі Торговиця Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис №6. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_1 , дружини ОСОБА_1 (а.с.5).
У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 6).
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Спільні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються СК України.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Крім того суд звертає увагу на те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберігати шлюб.
Таким чином оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально і його збереження суперечить інтересам позивача та дитини, то шлюб між сторонами, слід розірвати.
Відтак, позов у частині вимог про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Що стосується вимоги позивачки про залишення шлюбного прізвища, то суд виходить з наступного:
За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивачка не виявила бажання змінювати свої прізвище на дошлюбне.
Щодо вимоги про залишення малолітньої дитини на вихованні позивачки, то з цього приводу слід зазначити наступне.
При цьому, відповідно до ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ч. 3 ст. 151 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п'ята статті 19 СК України).
При цьому, позивач не зверталася із вимогою щодо місця проживання малолітньої дитини. Даних суду про визначення місця проживання дитини не надано, які даних щодо спору участі у виховані дитини.
Відтак, вимога в частині залишення дитини на вихованні не підлягає до задоволення.
У порядку ч.2 ст.115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої в даному випадку сплачений судовий збір слід стягнути з відповідача в користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задоволити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 листопада 2018 року Виконкомом Торговицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис №6, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище набуте у шлюбі - " ОСОБА_1 ".
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 копійок судового збору.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено та підписано 18 грудня 2023 року.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.