Справа № 344/23741/23
Провадження № 2-о/344/510/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
секретаря - Ласки І.О.
за участю учасників справи:
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
ВСТАНОВИВ:
15 грудня 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , в якій просить визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців; заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наближатися на відстань менше 50 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців; заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 (шість) місяців.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що є дружиною ОСОБА_2 , з яким разом проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , сину, в рівних частках. Протягом останніх років спільне проживання з ОСОБА_2 стало нестерпним. Останній почав систематично проявляти стосовно заявника безпідставну агресію, цькувати, погрожувати, знущатися, психологічно тиснути, внаслідок чого між ними почали виникати численні сварки, що породжували психологічне домашнє насильство. В силу здоров'я заявник не має змоги самостійно захищати себе у зв'язку із чим опинилася у скрутному та небезпечному для свого життя становищі. Також попередньо зверталася за захистом до правоохоронних органів, якими було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 .
Заявник зазначає, що ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо ОСОБА_1 протягом тривалого часу, погрожує розправою та впевнений у своїй безкарності, вірогідність продовження та повторного вчинення насильства, а також настання тяжких наслідків для її здоров'я є дуже високою, у зв'язку з чим вона вимушена звертатися за захистом своїх прав до суду.
Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вимоги заяви у повному обсязі, просила задовольнити заяву.
У судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 не прибув, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, зокрема, викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що є сином заявниці ОСОБА_5 за заінтересованої особи ОСОБА_2 батько систематично перебуває у стані сп'яніння, свариться з матір'ю, погрожує фізичною розправою, виражається нецензурною лайкою.
Відповідно до частини першої-другої статті 350-5 Цивільного процесуального кодексу України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Враховуючи вимоги статті 350-5 Цивільного процесуального кодексу України щодо часових меж розгляду справи про видачу обмежувального припису, оскільки судом було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення порушення прав будь-кого з учасників судового провадження, враховуючи, що заборони розгляду такого роду заяв за відсутності належним чином повідомлених учасників справи немає, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи з постановленням рішення на підставі положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, заслухавши пояснення заявника, свідка, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з довідки № 12016 від 26 жовтня 2020 року про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7).
30 листопада 2023 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 10 діб (а.с. 8).
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , сину (а.с.9-10).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження, 27 березня 1997 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , прізвище дружини після одруження ОСОБА_6 (а.с. 11).
Згідно відповіді № 358043 від 18 грудня 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 01 грудня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 350-2 Цивільного процесуального кодексу України заява, про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Як наголошено у пунктах 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких подружжя.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (частина третя статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (частина четверта статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно з частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону № 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц (провадження № 61-12915св19) зробив висновок про те, що «притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП ) може бути підставою для застосування заходів обмежувального припису».
Суд вважає, що наведені заявником фактичні та правові підстави в сукупності з доданими до заяви доказами дозволяють суду дійти висновку про обґрунтованість вимог заявника, можливість їх задоволення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування, визначених законом.
Також судом приймаються до уваги та проведено оцінку ризиків (вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення) у поведінці кривдника ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 як особи, яка постраждала від домашнього насильства в сім'ї.
З метою захисту прав заявника від насильства в сім'ї, суд вважає за необхідне видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 з встановленням декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладенням на нього обов'язків, зокрема, встановлених частиною другою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 6 (шість) місяців.
Враховуючи усі надані заявником докази та їх обґрунтування, з огляду на встановлені судом обставини, надавши оцінку ризиків згідно частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» з урахуванням обраних заявником заходів обмежувального припису, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що заява про видачу обмежувального припису підлягає задоволенню.
На підставі частини четвертої статті 350-6, пункту 10 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
В силу частини третьої статті 350-5 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 1, 3, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 350-1-350-6, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити у повному обсязі.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме:
1) заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців;
2) заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 50 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців;
3) заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 (шість) місяців.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Повне найменування учасників справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 грудня 2023 року.
Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2023 року.
Суддя Мелещенко Л.В.