Справа № 344/17668/23
Провадження № 2/344/3467/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Польської М.В.,
секретаря Мациборки С.Я.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник адвокат Михайлюк Анжела Романівна, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини (фактично понесених та щомісячно до досягнення дитиною повноліття ), судових витрат,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача у вересні 2023 року звернулась до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини (фактично понесених та щомісячно до досягнення дитиною повноліття ), судових витрат.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивач 22.01.2014 року зареєструвала шлюб з відповідачем. За час перебування в шлюбі в сторін народилось двоє дітей, дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.02.2019 року шлюб між нею та відповідачем розірвано, 25.03.2019 року Івано-Франківським міським судом винесено рішення, згідно якого з відповідача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 23.01.2019 року. Вказала, що відповідача не регулярно сплачує аліменти, допускаючи заборгованість. На сьогодні збільшились витрати на дітей, розмір визначений за рішенням суду не забезпечує найнеобхідніших потреб, та є недостатнім для забезпечення належного рівня життя дітей. Молодша дитина Віолетта має діагноз «Кіфотична постава. Воронкоподібна деформація грудної клітки 1ст». Вона змушена проходити реабілітацію в ТОВ «Медичний центр доктора Бубновського 10», у зв'язку з таким діагнозом, рекомендовано заняття з фізичної реабілітації 2 рази на рік, що є дуже витратним, та позивач не в змозі сама все оплачувати. Відповідач не виконує свій батьківський обов'язок, аліменти на утримання дітей не сплачує, участь у додаткових витратах на дітей не бере. Враховуючи вищевикладене, вважає за доцільне змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на утримання спільних дітей з 1000грн на 1/3 частини заробітку (доходу) платника, але не менше прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Також просила стягнути понесені додаткові витрати на утримання дитини Віолетти в розмірі 4030,00грн., а також додаткові витрати на утримання дитини Віолетти щомісячно в розмірі 2200грн.до досягнення нею повноліття та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4500грн.
Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити в повному обсязі на підставі викладеного в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні просив позов задоволити частково. Вважає, що попередня сума, яка стягується на підставі рішення є достатньою. Суду пояснив, що офіційно не працює, дохід в місяць складає близько 10000грн., в літку возив дочку Віолетту на реабілітаційні процедури. Визнав додаткові понесені витрати позивачем в розмірі 4030грн., а щодо додаткових витрати на утримання дитини Віолетти щомісячно в сумі 2200грн. до досягнення нею повноліття не вважає доцільним, оскільки немає необхідності щомісячно оплачувати, тому що дочка проходить реабілітацію тільки 2 рази на рік по 3 рази на тиждень і готовий оплачувати по факту їх несенню. Також щодо витрат на правову допомогу просив відмовити. Відповідач вказав, що у нього є на утриманні інша сім'я та трирічна дитина, однак щодо цього жодних доказів суду не надав.
Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження (а.с.12,12).
Згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2019 року у цивільній справі №344/17159/18р.шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2019 року у цивільній справі 344/1209/19 стягнуто з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі, в розмірі по 1000грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 23.01.2019 (а.с.85-88).
Згідно розрахунку зі сплати аліментів від 29.08.2023 року Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області встановлено, що сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.08.2023 року становить 72 396,00 грн.(а.с.14).
Однак, як встановлено в судовому засіданні відповідач в жовтні 2023 року погасив весь борг, при цьому розрахунок органом ДВС був не вірний. На даний час заборгованості немає.
Відповідно до довідки ТОВ «Медичний центр доктора Бубновського 10» встановлено рекомендації щодо поставленого діагнозу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про заняття з фізичної реабілітації №15 (3р/тиждень) 2 рази на рік та вітамін Д3в профілактичній дозі згідно віку (1500 МО щодня) (а.с.15-22). Разом з тим, стороною позивача не додано доказу захворювання від будь-якого медичного закладу, який би визначив діагноз та необхідне лікування.
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Також судом встановлено, що згідно квитанцій сума витрат на лікування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 12.07.2023р. по 31.08.2023р. становить 8060,00грн. Отже, з відповідача слід стягнути половину дадаткових витрат понесених на дитину в сумі 4030,00грн., що і визнав відповідач.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).
Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2833 гривень.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (в даній справі аліменти, що стягуються є значно меншими від мінімального розміру аліментів), імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного,морального і соціального розвитку дитини, і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідач є працездатною особою, будь-які відомості щодо наявності у нього захворювань у суду відсутні, інші особи на його утриманні не перебувають, отримує систематичний дохід у формі грошового забезпечення - заробітної плати.
Звідси, вимога позивача як стягувача аліментів змінити спосіб присуджених аліментів та стягувати в подальшому з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення ними повноліття, підлягає до задоволення. Такий розмір аліментів буде відповідати закону, і не порушує прав і законних інтересів неповнолітніх дітей та відповідача.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Однак, судом не встановлено достатнього заробітку (доходу) платника аліментів, для рекомендованого розміру яку просила застосувати сторона позивача, а тому вимоги в цій частині щодо визначення частки не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, визначеного законодавством, слід відмовити.
Інші доводи сторін не спростовують такого висновку суду.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19, стягнення аліментів відповідно до нового способу починається з дня набрання судовим рішенням законної сили).
Крім того, позивач просила стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2200,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання позову.
Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). При цьому розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно п.18. постанови Пленуму Верховного суду «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані трати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Разом з тим, як вже зазначено вище, сторона позивача не надала суду доказу з державного медичного закладу, яким би був встановлений діагноз та визначено щомісячне лікування лікарем. Це не позбавляє позивача на звернення до суду повторно.
Що стосується вимоги представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмір 4500 грн. з позивача, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
В підтвердження понесених витрат представник позивача надав: ордер, Акт наданих послуг на дану суму, з яких отримання правової інформації 1000грн., написання адвокатського запиту 500грн., складання позовної заяви 2000грн., представлення інтересів у суді 1000грн.
Відповідач заперечив обґрунтованість та співмірність таких послуг, в судовому засіданні, вказав що адвокат з позивачем подруги.
Суд оцінюючи дані витрати, приходить до висновку про те, що такі вимоги підлягають до частково задоволення, а тому слід стягнути з відповідача 3000грн., оскільки зважаючи на типовість справи, досвід адвоката, така послуга як отримання інформації, написання запиту та складання позовної заяви ці витрати будуть спів мірними з оплатою в розмірі 3000грн.(а.с.27).
Оскільки на підставі Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, то згідност.141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави в сумі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник адвокат Михайлюк Анжела Романівна, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини (фактично понесених та щомісячно до досягнення дитиною повноліття ) судових витрат - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2019 року у справі №344/1209/19 року та стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1000грн. на 1/3 частини всіх видів заробітку доходу відповідача, щомісячно до досягнення ними повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з дати набрання рішенням законної сили.
Виконавчий лист №344/1209/19 виданий 17.05.2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , понесені додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4030,00грн. (чотири тисячі )гривень
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000грн.(три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) - 1073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 копійок судового збору.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2023 р.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА