Справа № 344/6542/23
Провадження № 6/344/260/23
УХВАЛА
18 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську заяву представника Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02.10.2023 року позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Івано-Франківської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури - задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України (ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 545 826 (п'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 60 коп. В задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
04.12.2023 року до суду надійшла заява представника Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду. Зазначив, що процедура стягнення коштів у такому випадку передбачена Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845(із змінами). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи вид у рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання. У зв'язку з викладеним, просив змінити спосіб виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 02.10.2023 року по справі №344/6542/23, а саме: «Стягнути з Державного бюджету України на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 545 826 (п'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 60 коп.»
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату і час розгляду повідомлялись своєчасно і належним чином, причини неявки суду не відомі.
На підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутність сторін.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснюється.
Вивчивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон) у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): І) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Відповідно до статз і 4 цього Закону Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 етапі 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12- 110гс18)).
Положення про єдиний казначейський рахунок, що затверджено наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882 (далі - Положення) регламентує функціонування єдиного казначейського рахунку - основного рахунку держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України.
Відповідно до Положення, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).
ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Це сукупність відкритих в органах Казначейства рахунків, а саме: бюджетні рахунки для зарахування надходжень бюджетів, передбачених законодавством; бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами; рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів та інші бюджетні рахунки; рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; рахунки інших клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства України.
Тобто списання коштів здійснюється з відповідних рахунків, відкритих для певної мети і лише після встановлення у законі про Державний бюджет України відповідних бюджетних призначень.
В постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 по справі № 199/6713/14- ц, від 11.08.2021 по справі № 352/2255/19, від 18.08.2021 но справі № 591/6891/18, 3 від 18.08.2021 по справі № 200/8310/18, від 08.09.2021 по справі № 751/7182/19 викладено наступну позицію Верховного Суду: «Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги та дійшли помилкового висновку про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Казначейства шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку. За таких обставин резолютивна частина рішення підлягає зміні в частині стягнення коштів не з Казначейства, а з Державного бюджету України».
В силу приписів статті 19 Конституції України у системному зв'язку з нормами пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» Казначейство є лише органом виконання окремих категорій судових рішень.
Пунктом 35 Порядку передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема: шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 38 Порядку).
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами на всій території України.
Згідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, за заявою стягувана чи виконавця встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З наведеної норми закону вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
Запропонована у заяві зміна способу виконання рішення суду не обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за виконавчим листом по справі №344/6542/23, а навпаки спрямована на забезпечення належного виконання вищевказаного судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.258,260,435 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву -задоволити.
Змінити спосіб виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 02.10.2023 року по справі № 344/6542/23 із «Стягнути з Державного бюджету України (ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 545 826 (п'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 60 коп.» на «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 545 826 (п'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 60 коп.»
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Пастернак І.А.