Справа№ 938/690/23
Судове провадження № 1-кп/938/112/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2023 за 12023096130000070 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців немає, депутатом не обирався, зареєстроване та фактичне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні одна неповнолітня дитина, депутатом не обирався, зареєстроване та фактичне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спричинили умисне легке тілесне ушкодження, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за наступних обставин.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , 28.07.2023 близько 20.30год, перебуваючи разом із ОСОБА_4 на відкритій місцевості, неподалік магазину "Гуцулочка", розміщеного в селищі Верховина, по вул.Довбуша, Верховинського району Івано-Франківської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступили із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в словесний конфлікт, під час якого, ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 удар кулаком руки в область обличчя, а саме в ліве око, після чого потерпілий впав, та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 продовжили наносити удари потерпілому ОСОБА_6 в різні ділянки тіла, в результаті чого ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: синців нижньої повіки правого ока, лівої скроневої ділянки, лівого плеча та лівого стегна, саден в ділянках правого надпліччя, лівого стегна, обох колінних суглобів та правої ступні, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14.08.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, під час вказаного конфлікту, обвинувачений ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 декілька ударів руками та ногами в різні ділянки тіла, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: садна в ділянках правого променево-запясного суглобу та правого передпліччя, правого стегна, обох гомілок, ділянки лівого колінного суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 01.08.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , спричинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , 28.07.2023 близько 20.30год, перебуваючи разом із ОСОБА_3 , на відкритій місцевості, неподалік магазину "Гуцулочка", розміщеного в селищі Верховина, по вул.Довбуша, Верховинського району Івано-Франківської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступили із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_6 удар кулаком руки в область обличчя, після чого потерпілий впав, та ОСОБА_4 з ОСОБА_8 продовжили наносити удари потерпілому ОСОБА_6 в різні ділянки тіла, в результаті чого ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани нижньої губи, синців лівої щоки, лівого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14.08.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, під час вказаного конфлікту, обвинувачений ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 декілька ударів в різні ділянки тіла, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: синців лівої щоки, лівого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 01.08.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_4 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.125КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Суду показав, що 28.07.2023 близько 20-ї години він перебував разом із ОСОБА_4 біля магазину «Гуцулочка», що розміщений в смт Верховина по вул. Довбуша, Верховинського району Івано-Франківської, де в них виник словесний конфлікт із на той час незнайомими їм ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який переріс у бійку, під час якої він наніс декілька ударів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Удари наносив в область голови, та куди точно, не пам'ятає. Зазначив, що у скоєному розкаюється, та про вчинене шкодує, просить суворо не карати. Намагався примиритися із потерпілими, однак вони не погодились.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.125КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Суду показав, що 28.07.2023 близько 20-ї години він разом із ОСОБА_3 перебував неподалік магазину «Гуцулочка», що розміщений в смт Верховина по вул. Довбуша, Верховинського району Івано-Франківської. Також там перебували, на той час незнайомі їм, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , із якими в них виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, під час якої він наніс декілька ударів в область обличчя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після цього конфлікт закінчився, та він разом із ОСОБА_3 розійшлись по домівках. Зазначив, що намагався примиритися із потерпілими, однак вони не погодились. Також вказав, що у скоєному розкаюється, та про вчинене шкодує, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання, не з'явився. 12.10.2023, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності, у зв'язку з віддаленістю його місця проживання від місця проведення судового засідання. Просив суд покарати обвинувачених відповідно до закону.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання, не з'явилася. 12.10.2023, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд кримінального провадження за її відсутності, оскільки буде перебувати за кордоном. Просила призначити обвинуваченим покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
Оскільки обвинувачені повністю визнали вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченими зазначеного кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, оскільки вони заподіяли потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами", а згідно статті 65 КК України встановлено, що "особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень".
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляд справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, він раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, не одружений, утриманців немає, проживає разом із батьками та братом у складних матеріально-побутових умовах, офіційно не працевлаштований, однак займається тимчасовими підробітками, за місцем проживання характеризується добре.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, а саме вчинення кримінального проступку вперше, характеристику за зареєстрованим місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, визнання вини, щире каяття та сприяння органам слідства у розслідуванні справи, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і такому сприятиме покарання у виді штрафу.
Підстав для застосування ст.69 КК України, суд не вбачає.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, він раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживає разом із дітьми у будинку дружини, офіційно не працевлаштований, однак займається тимчасовими підробітками, за місцем проживання характеризується добре.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, а саме вчинення кримінального проступку вперше, характеристику за зареєстрованим місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, визнання вини, щире каяття та сприяння органам слідства у розслідуванні справи, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і такому сприятиме покарання у виді штрафу.
Підстав для застосування ст.69 КК України, суд не вбачає.
Запобіжний захід відносно обвинувачених на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 373-376, 381-382,394 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок ( вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок ( вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору, а також направити потерпілим.
Суддя ОСОБА_9