Справа № 216/4025/23
провадження 1-кс/216/3204/23
УХВАЛА
іменем України
13 грудня 2023 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників - адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12023041230001181 від 16.06.2023 року про продовження строку тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив :
11.12.2023 до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, яким прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на 60 днів.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041230001181 від 16.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, що в період воєнного стану, в першій декаді червня 2023 року, невстановлені слідством особи, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном та здійснення розбійного нападу на ОСОБА_7 , будучи обізнаними про його матеріальне становище (рід його заняття та умови зберігання готівкових коштів без спеціального сховища та охорони) запропонували ОСОБА_4 вчинити розбійний напад за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , та залучити осіб, які поділяють їх незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, на що останній надав свою добровільну згоду, таким чином вступив із невстановленими слідством особами в попередню змову, спрямовану на незаконне заволодіння чужим майном, поєднану з проникненням у житло.
Після цього, ОСОБА_4 у першій декаді червня 2023 року, запропонував раніше йому знайомим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які бажали покращити своє матеріальне становище, вчинити розбійний напад.
Далі, невстановленими слідством особами був розроблений злочинний план, відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мали вчинити розбійний напад на ОСОБА_7 , поєднаний із можливістю застосування зброї.
Відповідно до розробленого плану, вчиненню нападу передувала ретельна довготривала підготовка, під час якої учасниками групи ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проводились розвідувальні заходи, які полягали: у зборі інформації про об'єкт нападу - потерпілого (графік роботи, можливості вчинення опору під час нападу), часу вчинення нападу, огляд місця вчинення нападу, розроблення плану злочинних дій та ролі кожного із учасників групи під час вчинення нападу). Для успішного досягнення злочинних намірів її учасниками були підшукані засоби і знаряддя вчинення злочину, а саме: з метою вжиття заходів конспірації, швидкого та оперативного прибуття та зникнення з місця вчинення злочину невстановленою особою був підшуканий невстановлений транспортний засіб під керуванням невстановленої особи; з метою унеможливлення бути викритими за ідентифікуючими мобільними терміналами учасники групи під час вчинення нападу виключили їх та залишали у невстановленому місці, а для можливості зв'язку між собою під час скоєння нападу підготували засоби зв'язку у вигляді рацій, з метою недопущення викриття учасників групи та уникнення можливості бути впізнаними, а також унеможливлення їх ідентифікації по відбитках пальців рук, учасники групи ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 забезпечили заходами щодо приховування візуальних характеристик своєї зовнішності, а саме: під час вчинення нападу використовували рукавички, кепки, балаклави, камуфляжний одяг військового зразку; з метою обмеження рухливості та недопущення вчинення з боку потерпілого ОСОБА_7 фізичного опору учасниками групи під час вчинення нападу планувалось використання засобів для обмеження рухливості пластикові стяжки; при цьому, невстановлена особа, усвідомлювала можливість використання зброї ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час вчинення нападу з метою придушення волі ОСОБА_7 та інших можливо присутніх осіб до опору.
Так, у першій декаді червня 2023 року, попередньо провівши розвідувальні заходи, направлені на отримання інформації про об'єкт нападу, діючи відповідно до розробленого злочинного плану, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства та із погрозою застосуванням такого насильства, спрямованого на заволодіння грошовими коштами з метою реалізації раніше обумовленого злочинного плану, 15.06.2023 року, у вечірній час доби, співучасники злочину ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказівкою невстановлених слідством осіб, якими був організований та розроблений злочинний план, прибули на житловий масив «Змичка» у місті Кривому Розі, де на них чекав невстановлений слідством автомобіль під керуванням невстановленого слідством водія та на вказаному транспортному засобі прибули в район лісосмуги, яка пролягає поряд з місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , та, знаходячись на вказаній ділянці місцевості, з метою конспірації протиправних дій вдягли на себе заздалегідь підготовлені для них рукавички, кепки, балаклави, камуфляжний одяг військового зразку, рації, пістолети, засоби обмеження рухомості - стяжки, газовий балончик, та до заздалегідь обумовленого плану, стали чекати часу здійснення нападу.
Далі, приблизно о 02:30 годині 16.06.2023 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали рух по раніше обумовленому маршруту в бік будинку АДРЕСА_2 . Підходячи до будинку, ОСОБА_4 залишився стояти біля будинку АДРЕСА_2 з метою здійснення візуального контролю за місцем вчинення нападу та прилеглою до нього територією, забезпечення безпеки та уникнення викриття злочинних дій інших співучасників злочину, шляхом сповіщення їх про ймовірну загрозу за наявними засобу зв'язку - рацією.
В цей час, співучасники злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи при собі заздалегідь приготовлені знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення, діючи на досягнення єдиного злочинного результату, через паркан проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , діючи на досягнення єдиного злочинного результату, почали стукати у вхідні двері будинку, та представившись працівниками поліції, дочекались доки ОСОБА_7 , який в той період часу відпочивав вдома із родиною, відчинив двері, руками із застосуванням сили штовхнули останнього вглиб будинку, таким чином, проникли до житлового помешкання зазначеного будинку.
Перебуваючи в приміщенні вказаного будинку, співучасники злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , продовжуючи спільні злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з метою досягнення злочинного результату, напали на ОСОБА_7 , та погрожуючи йому застосуванням насилля, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого та його родини, що виразилося в погрозі застосування невстановлених слідством предметів, візуально схожих на пістолети, який сприйняв їх погрози як реальні.
Діючи в подальшому на досягнення бажаного злочинного результату, співучасники злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , використовуючи заздалегідь підготовлені та принесені засоби зв'язування - стяжки, зв'язали руки потерпілого ОСОБА_7 , причинивши таким чином потерпілому фізичний біль, та таким чином обмежили його в рухах, і, продовжуючи свої спільні злочинні дії відповідно по заздалегідь оговореному плану вчинення розбійного нападу, продовжуючи свої злочинні дії застосували до ОСОБА_7 насилля небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, завдаючи численних ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинив таким чином потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, забоїв та саден обличчя та шиї, забоїв осадження ділянки обох променево-зап'ясткових суглобів, одночасно вимагаючи від ОСОБА_7 вказати місце зберігання грошових коштів в іноземній валюті.
В цей час, потерпілий ОСОБА_7 , злякавшись та побоюючись за своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я своєї родини, в умовах обстановки вчиненого розбійного нападу, повідомив місце зберігання грошових коштів, які знаходились у його особистій сумці на вішаку.
Після чого, співучасники злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи із корисних намірів на досягнення бажаного злочинного результату, відшукали та спільно заволоділи належними потерпілому ОСОБА_7 грошовими коштами у сумі 60000 гривень, мобільним телефоном «IPHONE 11Pro MAX» оливкового кольору з сім картою абонента мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 вартістю 26000 гривень, мобільним телефоном «Motorolla» червоного кольору із сім картою абонента мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 7 000 гривень, мобільним телефоном «Xiaomi» чорного кольору вартістю 7 000 гривень; мобільним телефоном «Меіzu» чорного кольору вартістю 7 000 гривень; ключами від автомобілів, карткою АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , які матеріальної цінності не представляють, а також мобільним телефоном «IPHONE 14Pro MAX» фіолетового кольору з сім картою абонента мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 вартістю 50 000 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надалі забезпечуючи безпеку скоєння злочину з метою виключення можливості переслідування потерпілим ОСОБА_7 використали сльозогінний газ із заздалегідь приготовленого та принесеного із собою балончика, після чого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та обернувши на свою користь.
В результаті розбійного нападу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно майнову шкоду на загальну суму 107 000 гривень, моральну шкоду та тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, забоїв та саден обличчя та шиї, забоїв осадження ділянки обох променево-зап'ясткових суглобів; потерпілій ОСОБА_10 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 50 000 гривень, а також моральну шкоду.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_4 , маючи злочинний намір, направлений на незаконне носіння, придбання, зберігання вогнепальної зброї, усвідомлюючи заборону вільного її обігу, та його карність, не маючи дозволу на її придбання та зберігання, в порушення Положення про дозвільну систему, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії», при невстановлених обставинах незаконно придбав пістолет «STALKER MOD. 914-S» калібру 9мм P.A.K., який в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу включно до 17.06.2023.
17.06.2023 року у період часу із 14:42 год. по 17:24 год. в порядку ч.3 ст. 233 КПК України за місцем перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено невідкладну слідчу (розшукову) дію - обшук з метою переслідування особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено пістолет, який згідно з висновком експерта №19/104-23/20749-БЛ від 18.06.2023 - є вогнепальною зброєю - пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета «STALKER MOD. 914-S» калібру 9мм P.A.K., заводський номер « НОМЕР_5 », заводський номер видалений, шляхом заміни штатного ствола зі стаціонарним захисним елементом, що перешкоджає проведенню стрільби кінетичними снарядами (кулями), на саморобно виготовлений гладкий ствол з діаметром каналу ствола 7,2 мм. Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли зарядами, що складаються з сигнального (шумового) патрона в патроннику, і круглої кулі зі сплаву на основі свинцю діаметром до 7,2 мм. При проведенні пострілів методом роздільного заряджання забезпечується достатня вражаюча здатність відстріляних з наданого пістолета снарядів (куль). Пістолет для проведення пострілів придатний.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками: носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
17.06.2023 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
18.06.2023 о 16:10 годині ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
05.12.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, та про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
19.06.2023 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.08.2023 включно, без визначення розміру застави.
09.08.2023 виконувачем обов'язків керівника Криворізької центральної окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.09.2023.
11.08.2023 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.09.2023 включно.
08.09.2023 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, а саме до 16.11.2023 включно.
13.09.2023 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.11.2023 включно.
01.11.2023 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 16.12.2023 включно.
08.11.2023 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.12.2023 включно.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення - розбійний напад від 16.06.2023 року;
- протоколом огляду місці події від 16.06.2023 року - територія приватного домоволодіння АДРЕСА_2 ;
- протоколами допитів потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2023 року, 17.06.2023 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.06.2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.06.2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.06.2023 року;
- протоколом огляду речей від 17.06.2023;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ;
- висновком експерта №19/104-23/20749-БЛ від 18.06.2023;
- висновком судової трасологічної експертизи від 18.06.2023;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 17.06.2023;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 від 18.06.2023;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 ;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_13 ;
- висновком експерта №СЕ-19/104-23/21456-БЛ від 29.06.2023;
- висновком експерта №СЕ-19/104-23/20924-ТР від 22.06.2023;
- показаннями свідків, зокрема ОСОБА_14 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.
06.12.2023 на підставі ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам - ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023041230001181 від 16.06.2023 та надано доступ до матеріалів провадження.
Згідно до повідомлення про завершення досудового розслідування, яке надано підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам - ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ознайомлення з матеріалами кримінального провадження проводиться з 07.12.2023 у приміщенні Криворізького РУП за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Першотравнева, 14 однак через великий обсяг документальних матеріалів які надаються стороні захисту (12 томів), ознайомлення потребує значного часу.
Крім того, додатковий період часу необхідний для складання та затвердження обвинувального акту, складання реєстру матеріалів досудового розслідування, скерування обвинувального акту до суду та проведення підготовчого судового засідання.
На момент звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою немає ніяких підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 , так як ризики, які були заявлені раніше, на даний час не зменшилися.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, має можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 і 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваного має бути обраний найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Органом досудового розслідування досліджувалося питання щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням останнього під вартою, про те, враховуючи встановлені обставини та ризики які існують на даний час, приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу стосовно підозрюваного, окрім як тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки вчинений ним злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України було скоєно із застосування погроз та фізичного насильства стосовно потерпілих.
Крім того, враховуючи той факт, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено із погрозою та із застосуванням насильства вважаю за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, на даний час не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обравши відносно підозрюваного інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт або визначити суму застави в розмірі завданої шкоди. Сторона захисту посилалась на те, що ризики на які вказує прокурор перелічені формально та необґрунтовані, прокурор взагалі не мав права звертатися з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки досудове розслідування завершено, під час реалізації норми ст. 290 КПК України не визначено можливості проводити слідчі та інші процесуальні дії.
Крім того, в судовому засіданні захисники - адвокат ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 акцентували увагу на тому, що:
- результати обшуку, проведеного 17.06.2023 року з 14 год. 42 хв. до 17 год. 24 хв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківська, буд. №75 та результати огляду, проведеного 17.06.2023 року з 18 год. 32 хв. до 18 год. 43 хв. в під'їзді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є недопустимими доказами у зв'язку з істотним порушенням права на захист, оскільки ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину (фактичне затримання 17.06.2023 о 14 год. 42 хв.) тобто, відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України мав право на обов'язкову участь захисника під час вказаного обшуку, однак слідчий на прохання ОСОБА_4 не забезпечив реалізацію його права;
- видача чоловічих кросівок «PUMA» під час проведення огляду 17.06.2023 року з 18 год. 32 хв. до 18 год. 43 хв. в під'їзді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не була добровільною, оскільки через підкорення наказу був змушений залишатися поряд із уповноваженою службовою особою, а саме поряд зі слідчим Криворізького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_16 , а безпосереднього процесу видачі на відеозапису не зафіксовано;
- окрім того, наполягали на недопустимості будь-яких інших доказів, здобутих завдяки інформації, отриманій під час проведення обшуку, проведеного 17.06.2023 року з 14 год. 42 хв. до 17 год. 24 хв. за адресою: АДРЕСА_3 та огляду, проведеного 17.06.2023 року з 18 год. 32 хв. до 18 год. 43 хв. в під'їзді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі «Доктрини плодів отруєного дерева»;
- підозра є необґрунтованою, тяжкість кримінального правопорушення не може бути самостійною підставою для затримання особи та її тримання під вартою;
- всі ризики означені стороною обвинувачення є недоведеними;
- здійснення повноважень прокурором, слідчим у неадекватний спосіб, проведення досудового розслідування з порушенням розумних строків внаслідок чого порушено й право підзахисного на свободу.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для продовження строку тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
Статтею 290 КПК України унормований порядок відкриття матеріалів іншій стороні.
Відповідно до ч. 10 цієї статті сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
3.2 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується:
- заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення - розбійний напад від 16.06.2023 року;
- протоколом огляду місці події від 16.06.2023 року - територія приватного домоволодіння АДРЕСА_2 ;
- протоколами допитів потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2023 року, 17.06.2023 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.06.2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.06.2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.06.2023 року;
- протоколом огляду речей від 17.06.2023;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ;
- висновком експерта №19/104-23/20749-БЛ від 18.06.2023;
- висновком судової трасологічної експертизи від 18.06.2023;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 17.06.2023;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 від 18.06.2023;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 ;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_13 ;
- висновком експерта №СЕ-19/104-23/21456-БЛ від 29.06.2023;
- висновком експерта №СЕ-19/104-23/20924-ТР від 22.06.2023;
- показаннями свідків, зокрема ОСОБА_14 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.
Щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру, повідомлену ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, обґрунтованою відповідно до ступеню даної стадії процесу, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Щодо визнання доказів очевидно недопустимими слідчий суддя зазначає наступне.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення порядку отримання доказів, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 § 1 КПК та іншими статтями КПК, в яких такі правила сформульовані (постанова від 02 березня 2021 року у справі № 480/100/17 (провадження № 51-8346км18), 05 листопада 2019 року у справі № 211/7136/14-к (провадження № 51-5367км18). Також Суд визнавав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи (постанова від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18 (провадження № 51-2753км20).
Суд зазначає, що не в усіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Тому, навіть якщо докази отримані в той час, коли сталося порушення того чи іншого права, однак отримання того чи іншого доказу не було обумовлено цим порушенням, а лише співпадало у часі, це не є достатньою підставою для висновку, що докази отримані «внаслідок» такого порушення (постанова від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к, провадження 51-2172км19).
Таким чином, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів, що є завданням судового розгляду.
Зазначене повністю узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2023 року, справа № 359/10291/19.
Разом з тим, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що підозрюваний не працює, в шлюбі не перебуває, не має на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців, за місцем проживання характеризується позитивно, є кандидатом у майстри спорту України, за станом здоров'я - тяжких хронічних захворювань не має, раніше не судимий, документів на підтвердження спільного проживання та перебування на утриманні бабусі похилого віку слідчому судді не надав.
За станом здоров'я - тяжких хронічних захворювань не має, які б перешкоджали його утриманню в умовах СІЗО.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
3.3. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на те, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
3.3.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкції інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Крім того, зважаючи на професійні методи вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_4 , а також високий рівень конспірації, обізнаність із способами приховування зовнішності, уникнення встановлення місця знаходження за допомогою даних мобільних операторів, слідчий суддя вважає наявним ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, останній не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які б гарантовано невілювали можливість переховуватись від органу досудового розслідування.
3.3.2. Ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілих та свідків, висновки експерта, а у разі необхідності його показання в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, або засобами стільникового зв'язку та за допомогою месенджерів, що використовують функцію анонімізації, впливати на вказаних осіб у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
3.3.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Разом із цим, слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду.
Слідчий суддя вважає не доведеним ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у підозрюваного відсутня судимість, що спростовує доводи сторони обвинувачення про можливість підозрюваного спробувати вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4. Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
Враховуючи, що у ході судового розгляду органом досудового розслідування у повному обсязі доведено обставини, визначені частиною 3 статті 199 КПК України, слідчий суддя зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, та вважає, що застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.
Не зважаючи на те, що слідчим суддею визнано необґрунтованим ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість інших ризиків залишається на стільки високою, що їх не можливо відвернути застосувавши інший запобіжний захід окрім тримання під вартою.
Разом з тим, слідчий суддя вважає помилковим твердження захисника, що прокурор взагалі не мав права звертатися з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки досудове розслідування завершено, під час реалізації норми ст. 290 КПК України.
Зупинення перебігу строку досудового розслідування, зокрема з відкриттям стороні захисту матеріалів досудового розслідування, позбавляє сторону обвинувачення можливості вчиняти дії, спрямовані на здобуття доказів, без відновлення досудового розслідування.
В той же час, заходи, визначені у Розділі ІІ КПК «Заходи забезпечення кримінального провадження» безумовно можливо поділити за цілями застосування на: заходи, що забезпечують участь підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, та виконання ними процесуальних обов'язків (запобіжні заходи); заходи, що забезпечують отримання засобів доказування (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик, тимчасовий доступ до речей і документів тощо); заходи, що спрямовані на забезпечення законного порядку під час провадження в справі (привід, накладення грошового стягнення, відсторонення від посади); заходи із забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна (тимчасове вилучення майна, арешт майна тощо).
Слідчий суддя виходить із того, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на забезпечення участі підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, та виконання ними процесуальних обов'язків, не відносяться до тих, які спрямовані на забезпечення здобуття та фіксації доказів, а отже їх застосування не пов'язане з перебігом строку досудового розслідування та не вимагає його відновлення у разі виникнення необхідності їх застосування у зупиненому кримінальному провадженні.
Так, у разі тривалого строку ознайомлення стороною кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, можлива необхідність періодичного звернення сторони обвинувачення з клопотаннями про продовження строку запобіжного заходу, або процесуальних обов'язків, покладених на підозрюваних, приводила б до невиправданого спливу строків досудового розслідування, так само, як і звернення з клопотанням до слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами в порядку ч.10 ст.290 КПК України.
Таким чином, можливість вирішення під час виконання положень ст. 290 КПК України питань, пов'язаних із заходами забезпечення, які на момент завершення досудового розслідування перебувають поза волею сторони обвинувачення повністю відповідає вимогам КПК України.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, однак не більш ніж до проведення підготовчого судового засідання, тобто не більш ніж по 10.02.2024 (включно).
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як зазначено вище, 06.12.2023 на підставі ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041230001181 від 16.06.2023 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 12 томів.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
3.5. Застосування альтернативного запобіжного заходу
Слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі не запобігає ризикам, оскільки підозрюваний матиме доступ до засобів електронного та стільникового зв'язку за допомогою яких можуть бути здійснені погрози, а також враховуючи те, що кримінальні правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_4 скоєні групою осіб, слідчий суддя вважає, що існує ризик залучення інших осіб для тиску.
Також слідчий суддя бере до уваги, що на даній стадії досудового розслідування, один зі співучасників скоєних злочинів перебуває у розшуку, ОСОБА_4 може завадити розшуку такої особи, за її сприяння використати наявні знання та досвід переховуватись від органу досудового розслідування та повідомляти відому йому інформацію про хід кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Вирішуючи питання про можливість визначення застави слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється, окрім іншого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану. Тобто у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб поєднаного із насильством, що охоплювалось єдиним умислом усіх підозрюваних. Разом з тим, виходячи із фактичних обставин, викладених у повідомленні про підозру, ролі співучасників були розподілені таким чином, що безпосередньо ОСОБА_4 , як одним із виконавців, фізичне насильство, або погроза його застосування не вчинялась.
З огляду на викладене, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити підозрюваному розмір застави, як того просила сторона захисту.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, який підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, доведених ризиків, приходить до висновку, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок. Ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.
Відомостей, що вказана сума є непосильною для підозрюваного слідчому судді не надано.
При цьому, в разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
4.Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а також існування обставин, передбачених ч. 10 ст. 290, ч. 5 ст. 219 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та продовження відносно ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, оскільки прокурором доведено, що зазначені обставини на цьому етапі кримінального провадження виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на 60 (шістдесят) днів - до 10.02.2024 року включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805 200 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про причини неявки підозрюваного.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самим підозрюваним обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про перебування останнього під вартою.
Строк дії ухвали з 13 грудня 2023 року по 10 лютого 2024 року включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 14 грудня 2023 року о 16-30 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1