Справа № 216/4788/23
провадження 1-кс/216/3169/23
іменем України
07 грудня 2023 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №2 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023244000000866 від 15.05.2023 року, передбаченого ч. 2 ст.361, ч. 3 ст. 190 КК України, -
Слідчий звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням, погодженим з прокурором про арешт майна, а саме: на майно, що має статус речового доказу - на 1/5 частку 3-х кімнатної квартири розташованої на 6 поверсі 9 поверхового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної приватної часткової власності, згідно свідоцтва про права власності № С-1475а, 14.12.2007 належить ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що на початку травня місяця 2023 року (точний час та дата в ході досудового розслідування на даний час не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, з невстановленою слідством особою, вступив у злочинний зговір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, з метою обернення його на свою користь. В свою чергу, невстановлена слідством особа, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки та заздалегідь заготовленим застосунком, використання якого було направлено на отримання доступу до акаунтів користувачів соціальної мережі, розповсюджував фішингове посилання на сайти, «фішингове» посилання, тобто посилання за допомогою якого здійснюється виманювання у користувачів мережі Інтернет даних входу в облікові записи, реквізитів банківських карток та іншої інформації, в разі переходу за яким, отримував доступ до особистих даних користувачів вказаної мережі, після чого згідно раніше розподілених ролей надсилав данні потерпілих ОСОБА_4 , який у подальшому здійснював транзакції з рахунків потерпілих знімаючи кошти у банкоматах м. Кривого Рогу, та якими в подальшому ОСОБА_4 згідно раніше розподілених ролей розпоряджався спільно з невстановленою слідством особою.
Так, 12.05.2023 року у невстановлений слідством час, але не пізніше 18:10 години, ОСОБА_4 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у невстановленому слідством місці, отримавши від невстановленої слідством особи данні банківської картки, що належить гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пін код до неї та з метою створення образу банківської картки, самостійно, без дозволу власника, ввів вказані данні до за стосунку «MI-FIT», встановленого на його власному мобільному телефоні (модель якого в ході досудового розслідування не встановлено).
Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, приблизно о 18-10 годині, перебуваючи біля банкомату АТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вулиця Лермонтова, 37, використовуючи для веріфікації картки клієнта АТ КБ «ПриватБанк» данні банківської картки ОСОБА_5 № НОМЕР_1 та персонального ідентифікаційного номеру - коду (далі пін коду) від неї, таємно, без згоди власника, шляхом прикладання електронно-обчислювальної техніки, а саме: фітнес-браслету «Mi Band» з технологією безоплатної оплати NFC, підключеного до мобільного телефону (модель якого в ході досудового розслідування не встановлено) та вводу пін коду до банкомату АТ КБ «ПриватБанк», несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, втрутився у роботу автоматизованої системи АТ КБ «ПриватБанк», яка відповідно до Закону України № 80/94-ВР від 05.07.1994 «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах» - є інформаційною (автоматизованою) системою, що виразилось у відображенні даних поточного стану рахунку відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_5 , з метою подальшого дистанційного керування вищевказаним банківським рахунком, отримав можливість розпоряджатися коштами та функціями банківського рахунку, та змогу використовувати їх на власний розсуд.
Таким чином, встановлена наявність достатніх підстав для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, за ознаками: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин відносно і інших потерпілих, за заявою яких внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та які об'єднані під єдиним номером № 12023244000000866 від 15.05.2023 року.
25.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомлен6олї підозри у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування був допитаний підозрюваний ОСОБА_4 , згідно свідчень якого, встановлено, що при знятті грошових коштів з карток потерпілих, він їх у подальшому надсилав на свої рахунки, які відкриті у АТ КБ «Приват Банк» та АТ «Перший український міжнародний банк», з яких у подальшому розпоряджався.
Крім того, в рамках даного кримінального провадження отримано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на ім'я ОСОБА_4 , згідно якої встановлено, що ОСОБА_4 має у приватній спільній частковій власності 1/5 3-х кімнатну квартиру розташовану 6 поверсі 9 поверхового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з вищевикладеним та тим, що потерпілим не повернуті грошові кошти, які були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення і в подальшому зазначені грошові кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення то виникла необхідність у накладенні арешту на 1/5 частку 3-х кімнатної квартири розташованої на 6 поверсі 9 поверхового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної приватної часткової власності, згідно свідоцтва про права власності № С-1475а, 14.12.2007 належить ОСОБА_4 , для забезпечення цивільного позову та подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, так як відповідно до відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» забезпечити їх відшкодування іншим чином не можливо, тому слідчий просила клопотання задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просив клопотання розглядати за своєї відсутності, підтримавши його з наведених у ньому підстав.
Особа, щодо майна якої ставиться питання про арешт у судове засідання не викликалася у відповідності до ч.2 ст. 172 КПК України.
Розглянувши матеріали клопотання в їх сукупності та взаємозв'язку, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання із наступних підстав.
Із суті клопотання вбачається, що із зазначеним клопотанням слідчий звернувся, оскільки арешт на майно необхідно накласти в зв'язку із можливою конфіскацією майна як виду покарання.
Як вбачається з ч.1-3,6 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема:1) збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, оскільки відомостей та процесуальних документів, які підтверджують, що спірна квартира визнана речовим доказом та має його ознаки у розумінні ст. 98 КПК України у даному кримінальному провадженні, слідчим не представлено.
Крім того, на даний час в рамках кримінального провадження № 12023244000000866 від 15.05.2023 року розмір шкоди, завданої злочином не визначений, цивільний позов в рамках провадження не заявлений, санкція ч. 2 ст. 361, ч.3 ст. 190 КК України не передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
А крім того, у зв'язку із належністю на праві власності 1/3 частини квартири ОСОБА_4 , доказів на підтвердження того, що належна остання частка нерухомого майна відповідає критеріям визначення об'єкту спеціальної конфіскації, передбачені ч.1 ст. 96-2 КК України, а також те, що власник ОСОБА_4 набув частину належної йому квартири внаслідок злочинних дій на виконання ч.4 ст. 96-2 КК України, слідчим та прокурором не представлено. Зазначене свідчить про необґрунтованість вказаних вимог та вказує на відсутність законних підстав до застосуванню арешту на зазначену в клопотанні частину квартири із заявлених слідчим підстав.
Тому, доводи клопотання слідчий суддя знаходить необгрунтованими, які задоволенню не підлягають.
Керуючись 40, 170-173, 223, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити. повністю.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 діб безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а особами, які не були присутніми у судовому засіданні - у той же строк з моменту отримання копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_6